Рішення № 35461193, 14.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16842/13 14.11.13

за позовом відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 903,67 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Шпура Ю.В. (за довіреністю)

від відповідача Риков О.О. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерного товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «УТСК») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 17 903,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «НАСК «Оранта» на підставі договору № К025-015/08/СТ добровільного страхування транспортного засобу від 27.02.2008 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПрАТ «УТСК». Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу 17 903,67 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/16842/13 та призначено її до розгляду на 01.10.2013 р.

У судове засідання позивач своїх представників не направив та вимоги ухвали суду не виконав. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування додаткових доказів, яке судом було задоволено.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 01.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2013 р.

09.10.2013 р. та 31.10.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

31.10.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду додаткові документи, які долучено до матеріалів справи.

31.10.2013 р. за клопотанням відповідача було продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 31.10.2013 р. судом продовжено строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.11.2013 р.

Через канцелярію суду 13.11.2013 р. від позивача надійшли документи по справі.

Через канцелярію суду 14.11.2013 від відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

14.11.2013 р. у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2008 р. між ВАТ «НАСК «Оранта» та Сільвестровим Максимом Олександровичем (далі - страхувальник) було укладено договір № К025-015/08/СТ добровільного страхування транспортного засобу. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак АА5582НА.

03.10.2010 р. Стрільчук Олег Васильович, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номерний знак АМ7140АТ, на 30 км автодороги Київ-Чоп не врахував швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Sonata, державний номерний знак АА5582НА. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2010 р. Стрільчука Олега Васильовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, у суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5413 від 20.10.2007 р.).

Відповідно до звіту № АА5582НА-03.11/6 від 03.11.2010 р. вартість відновлювального ремонту, автомобіля Hyundai Sonata, державний номерний знак АА5582НА, пошкодженого в ДТП, складає 22 814,27 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № СТ-10-16857/1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Hyundai Sonata, державний номерний знак АА5582НА, внаслідок ДТП, яка сталася 03.10.2010 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 18 413,67 грн.

21.12.2010 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 18 413,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 001867.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «УТСК», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3401656.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВС/3401656 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ, державний номерний знак АМ7140АТ.

У поданому відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача до даного часу згідно з вимогами ст. 36 вказаного закону не було жодних правових підстав щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу, позаяк позивач в порядку досудового врегулювання спору не звертався з регресною вимогою до відповідача.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р., вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відтак, суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 17 903,67 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем при розрахунку розміру страхового відшкодування була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією звіту № АА5582НА-03.11/6 від 03.11.2010 р.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом ВС/3401656 франшиза становить 510,00 грн., що було враховано позивачем при зверненні до суду.

Також позивачем на спростування доводів відповідача щодо відсутності доказів сплати страхувальником за договором № К025-015/08/СТ від 27.02.2008 р. страхових премій надано суду відповідні документальні докази.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в розмірі 17 903,67 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) страхове відшкодування в розмірі 17 903 (сімнадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова