Постанова № 35461147, 12.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3262/13-а

12 листопада 2013 р. 10год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Нор У.М. (головуючий), суддів Щербакова В.В., Дудар О.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідача1: Скіданова О.С.

відповідача2: Оліферчук Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доВідповідача 1: Рівненської митниці Міндоходів; Відповідача 2: Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України. Просив визнати протиправним та скасувати наказ Рівненської митниці Міндоходів від 20.08.2013 року № 129-к про його звільнення із займаної посади відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв'язку із реорганізацією Рівненської митниці Міндоходів. Поновити його на роботі на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, стягнути з Рівненської митниці Міндоходів на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Представник Відповідача 1 заперечила проти задоволення позову з підстав, наведених в письмових запереченнях. Зокрема пояснила, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання Рівненської митниці до Рівненської митниці Міндоходів, штатна чисельність Рівненської митниці Міндоходів стала меншою від штатної чисельності Рівненської митниці на 48 одиниць. У Рівненській митниці відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме реорганізація і скорочення чисельності та штату працівників. На момент попередження про наступне звільнення ОСОБА_1, не було можливості запропонувати йому посаду в Рівненській митниці Міндоходів, у зв'язку із відсутністю будь-яких вакантних посад. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник Відповідача 2 заперечень на адміністративний позов не подав, проти задоволення позову заперечував. Надав суду пояснення аналогічні поясненням представника Рівненської митниці Міндоходів. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву по суті, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

З 25.02.1991 року по день звільнення ОСОБА_1 проходив службу в митних органах, на час звільнення обіймав посаду начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці.

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України від 19.01.2011 року №55-к припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах 20 січня 2011 року відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну митну службу", а саме за порушення присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків та порушенні вимог законодавства з питань митної служби.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 19.01.2013 року №55-к, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року залишено без змін.

Згідно до наказу Державної митної служби України №2332-к від 25.10.2011 року та наказу Рівненської митниці №564-к від 28.10.2011 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці з 21.01.2011 року.

Наказом Державної митної служби України №2385-к від 28.10.2011 року припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну митну службу", а саме за порушення присяги державного службовця, про що внесено запис до трудової книжки позивача (а.с.7-12).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді, а наказ Державної митної служби України №2385-к від 28.10.2011 року скасовано. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року залишено без змін.

23.04.2012 року позивачу видано виконавчий лист по справі 2а/1770/5191/2011 (а.с. 113), відповідно до якого судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці підлягає до негайного виконання. Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії заяви (а.с.114), ОСОБА_1 звернувся в органи виконавчої служби лише 04.04.2013 року.

Відповідно до Указу Президента України від 18.03.2013 року №141/2013 створено Міністерство доходів і зборів України, яке визначено правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Постановою Кабінету Міністрів від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та державної митної служби України.

24.04.2013 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання Рівненської митниці до Рівненської митниці Міндоходів, зареєстровано та внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Рівненську митницю Міндоходів за кодом 38714269.

01.06.2013 року наказом Державної митної служби України №900-к поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці з 29.10.2011 року.

Наказом Рівненської митниці Міндоходів №129-к від 20.08.2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади 20.08.2013 року відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, в зв'язку з реорганізацією.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 30 Закону України «Про державну службу» визначено, разом з тим, загальні підстави припинення державної служби передбачені Кодексом законів про працю України.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Судом досліджено чи дотримано визначеного трудовим законодавством та Пленумом Верховного Суду України № 9 порядку звільнення позивача згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та встановлено наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 18.03.2013 року № 141/2013 створено Міністерство доходів і зборів України, яке визначено правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби України. 24.04.2013 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання Рівненської митниці до Рівненської митниці Міндоходів, зареєстровано та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Рівненську митницю Міндоходів за кодом 38714269.

26.04.2013 року наказом Міндоходів України № 80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» визначено чисельність працівників Рівненської митниці Міндоходів в кількості 218 осіб. Відповідно, штатна чисельність Рівненської митниці Міндоходів стала меншою від штатної чисельності Рівненської митниці на 48 одиниць. Вивільненню працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП повинно передувати видання наказу про введення нового чи зміну існуючого штатного розпису. Штатні розписи Рівненської митниці та Рівненської митниці Міндоходів досліджені колегією під час судового розгляду, долучені до матеріалів справи, та визнані колегією такими, що видані у відповідності до вимог законодавства України. Таким чином, судом встановлено та підтверджено дослідженими у судовому засідання матеріалами справи, що твердження Відповідача 1 про зміни в організації виробництва і праці, а саме реорганізація і скорочення чисельності та штату працівників, відповідають дійсності (а.с.38-41).

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України № 900-к від 01.06.2013 року поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці. 07.06.2013 року Рівненською митницею було направлено ОСОБА_1 повідомлення №01/57-02-3179 (а.с.44-45) про поновлення на посаді та запропоновано з'явитись у сектор кадрової роботи для ознайомлення з наказом. 14.06.2013 року ОСОБА_1 прибув у Рівненську митницю. У зв'язку із введенням в дію структури та штатного розпису Рівненської митниці Міндоходів та у зв'язку із скороченням штатної чисельності працюючих і відсутністю вакантних посад, ОСОБА_1 було надано попередження про наступне звільнення згідно ч.1 ст.40 КЗпП України. При цьому, одночасно із повідомленням про наступне звільнення, ОСОБА_1 посаду в Рівненській митниці Міндоходів у зв'язку із відсутністю вакансій не було запропоновано.(а.с.46-49 ).

Рівненською митницею Міндоходів 14.06.2013 року за вихідним №01/02-3193 направлено до Міського центру зайнятості м. Рівне звіт про планове вивільнення працівників станом на 14.06.2013 року, в якому відображено передбачену законом інформацію щодо ОСОБА_1 (а.с.47).

Враховуючи відсутність вакансій в Рівненській митниці Міндоходів на момент попередження позивача про звільнення та на момент закінчення строку попередження, наказом Рівненської митниці Міндоходів №129-к від 20.08.2013 року було звільнено ОСОБА_1, начальника сектора класифікації товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Рівненської митниці, із займаної посади 20.08.2013 року у зв'язку з реорганізацією Рівненської митниці, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 6).

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. При цьому, працівнику, якого роботодавець звільняє у зв'язку із реорганізацією підприємства, установи, організації, а також у зв'язку із скорочення чисельності або штату працівників має бути запропонована вакантна посада якщо така наявна у штаті установи.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Крім того, відповідно до ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках ліквідації підприємства, установи, організації, а також звільнення службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання. Таким чином, колегія приходить до висновку, що роботодавець не мав можливості перевести Позивача на іншу посаду або запропонувати йому будь-яку посаду у зв'язку із відсутністю будь-яких вакантних посад, а попередження про наступне звільнення вчинене у спосіб, що відповідає нормам чинного трудового законодавства України.

Щодо твердження ОСОБА_1 про наявності у нього переважного права залишення на роботі, судом встановлено наступне.

Статтею 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Згідно листа сектору персоналу Рівненської митниці Міндоходів №02/30-120 від 11.10.2013 року під час реорганізації Рівненської митниці переважне право залишення на роботі, відповідно до статті 42 КЗпП України, мали:

- 144 особи зі стажем роботи більше 15 років;

- 53 особи, які мають 2 і більше дітей;

- 11 осіб, які перебувають у декретній відпустці для догляду за дитиною 3-6 років;

- 5 одиноких матерів;

- 4 вагітних;

- 4 учасника бойових дій.

Виходячи із аналізу норм трудового законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що переважне право на залишення на роботі враховується у випадку, коли роботодавець обирає кому із декількох працівників запропонувати наявну у штаті посаду, порівнює їх здібності, якості, враховує переважне право. Таким чином, з врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що матеріалами даної справи підтверджено, що у Рівненській митниці Міндоходів на момент попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення, вакантні посади були відсутні.

Відтак, перевіривши висновки роботодавця, покладені в основу оскаржуваного наказу на предмет їх законності та обґрунтованості, а також перевіривши порядок прийняття цих рішень, суд приходить до висновку про дотримання при звільненні ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України вимог, визначених трудовим законодавством та пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», та відповідно про відсутність підстав для скасування наказу Рівненської митниці Міндоходів від 20.08. 2013 року за № 129-к.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як встановлено з матеріалів справи, дослідженими у судовому засіданні, ОСОБА_1 звернувся з виконавчим листом по справі 2а/1770/5191/2011 виданим 23.04.2012 року до органу виконавчої служби лише 04.04.2013 року, проте, позивач не був позбавлений права звернутися з даним виконавчим листом у більш короткий термін, а саме, до проведення реорганізації Рівненської митниці.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд не вбачає в діях митного органу порушення законодавства.

Таким чином, у ході судового засідання позивач не довів суду обґрунтованості позовних вимог, а відповідачі підтвердили правомірність своїх дій.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Нор У.М.

судді Щербаков В.В.

Дудар О.М.