Рішення № 35460652, 04.11.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/6469/13-ц

2/256/1832/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року м. Донецьк

Калінінській районний суд м. Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя- Гладка І.А.,

при секретарі- Гаркуші І.А.,

за участю:

представника позивача- не зявився,

відповідача- не зявився,

представника відповідача- не зявився,

представника третя особа- не зявилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки, який обґрунтував наступними обставинами. Між позивачем та відповідачем 10 липня 2013 року був укладений договір іпотеки. Вказаним договором іпотеки забезпечені зобовязання третьої особи, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії від 23 вересня 2008 року та з усіх додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені у майбутньому, предметом іпотеки була чотирьохкімнатна квартира номер 13 загальною площею 153,8 кв.м, житловою площею 88,1 кв.м., розташована в будинку номер 66 «б» по проспекту Дзержинського в м. Донецьку. Згідно з умовами Договору про відкриття кредитної лінії Боржник зобовязався повернути у строк до 29 травня 2014 року, кредит у розмірі 11771363,14 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних, пеню, штраф та комісію у розмірі та випадках, передбачених умовами Договору про відкриття кредитної лінії. Всупереч зазначеному, Боржник не виконав зобовязання, які передбачені договором про відкриття кредитної лінії. Станом на 12 липня 2013 року за договором про відкриття кредитної лінії згідно довідки-розрахунку заборгованість складає 4460000 грн. зобовязання Боржника перед Банком за Договором про відкриття кредитної лінії забезпечено Договором іпотеки. Позивачем 12 липня 2013 року відповідачу та боржнику було вручено повідомлення про порушення основного зобовязання з вимогою в повному обсязі здійснити погашення заборгованості перед Банком та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зазначеної вимоги. Проте, заборгованість в повному обсязі відповідачем в 30-тиденний строк сплачена не була.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої позов визнав в повному обсязі, з метою подальшого звернення до третьої особи з регресними вимогами.

Представник третьої особи, у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі та просив суд розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

У зязку з вищевикладеним, суд, керуюсь положеннями ст. 158 ЦПК України, ухвалив розглянути справу у відсутність сторін.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що подана позовна заява , у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву підлягає задоволенню, як обґрунтована.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином і в термін відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобовязання.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України Зобов'язання припиняється виконанням його, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», п. 37, 39 постанови ПВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України. З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем по справі 10 липня 2013 року було укладений договір іпотеки № 89/2008-І-5, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 4017, відповідно до умов якого відповідачем у якості предмета іпотеки була передана позивачу житлова чотирьохкімнатна квартира номер 13 загальною площею 153,8 кв.м, житловою площею 88,1 кв.м., розташована в будинку номер 66 «б» по проспекту Дзержинського в м. Донецьку.

Договором іпотеки № 89/2008-І-5 від 10 липня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 4016, були забезпечені зобовязання третьої особи, що випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 89/2008 від 23 вересня 2008 року та з усіх додаткових угод до нього, які укладені, відповідно до умов якого боржник зобовязався повернути у строк до « 29» травня 2014 року, кредит у розмірі 11771363,14 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних, пеню, штраф та комісію у розмірі та випадках, передбачених умовами Договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до п. 4.3. Договору про відкриття кредитної лінії, Боржник зобов'язався щомісяця перераховувати зі свого поточного рахунку проценти за кредит, нараховані Банком за період з 1 числа поточного місяця (дати надання кредиту) по останнє число поточного місяця (дати погашення кредиту) не пізніше першого робочого дня наступного місяця. В порушення зазначеного пункту Кредитного договору.

Пунктом 7.3. Договору іпотеки визначено, що за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, передбачені Основним зобовязанням в повному обсязі.

Як визначено сторонами у договорі іпотеки, розділ 9 цього договору був встановлений як застереження про задоволення вимог іпотеко держателя та був визнаний сторонами, як договір про задоволення вимог іпотеко держателя, що надає право йому в порядку позасудового врегулювання звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору.

Пунктом 9.2. договору іпотеки визначено, що цим договором іпотекодавець передав іпотеко держателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

Із долученого до матеріалів справи звіту від 13 серпня 2013 року, судом вбачається, що вартість спірної квартири склала 1230400 грн. без ПДВ.

Як вбачається судом із долученої до матеріалів справ копії довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 89/2008, заборгованість третьої особи станом на 13 серпня 2013 року склала: 10966927,13 грн. по кредитному договору, включаючи основну позикову заборгованість та несплачені відсотки, в тому числі прострочена заборгованість у розмірі 4460000 грн..

Отже, виходячи із встановлених обставин даної цивільної справи вбачається, що позовні вимоги заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційного банку «Капітал» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки з урахуванням вищезазначених норм права, не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Крім того, під час ухвалення рішення суд прийняв до уваги той факт, що відповідач позовну заяву визнав в повному обсязі, при цьому судом вбачається наявність законних підстав для задоволення позову, оскільки визнання його відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 527, 530, 599, 609, 610, 625, 1024, 1050 Цивільного Кодексу України,ст. 1, 8, 10, 11, 60, 88, 158, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3, 12, 17, 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», п. 37, 39 постанови ПВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційного банку «Капітал» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліней» про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 13486837) права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 89/2008-І-5, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 10 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4017, а саме: на житлову чотирьохкімнатну квартиру номер 13 загальною площею 153,8 кв.м., житловою площею 88,1 кв. м, що розташована в будинку номер 66 «б» по проспекту Дзержинського в місті Донецьку за ціною оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності у розмірі 1230400 грн. з метою задоволення пропорційно вартості предмета іпотеки частині вимог за договором про відкриття кредитної лінії №89/2008від 23 вересня 2008 року, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліней».

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

СуддяІ. А. Гладка 04.11.2013