Рішення № 35459269, 04.11.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/6524/13-ц

2/256/1857/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2013 року м. Донецьк

Калінінській районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді- Гладкої І.А.,

при секретарі- Гаркуші І.А.,

за участю сторін:

представника позивача- не зявився,

відповідачів- не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості. Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що 14 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на ВАТ «Сведбанк», яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 27200 дол. США на строк з 14 листопада 2005 року по 13 листопада 2025 року зі сплатою 15% річних на весь строк фактичного користування кредитом, а позичальник зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені договором. 13 грудня 2008 року позичальник ОСОБА_3 помер. 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Товарством з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс» був укладений Договір факторингу. В свою чергу, 28 листопада 2012 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» був укладений Договір факторингу. Отже, всі права вимоги за кредитним договором перейшли до позивача. Позивачу стало відомо, що спадкоємцями які прийняли спадщину є відповідачі, оскільки вони в строк передбачений законодавством звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Станом на 29 липня 2013 року заборгованість за договором становила 25148,70 дол. США, що в перерахунку в національну валюту за офіційним курсом НБУ станом 29.07.2013 року заборгованість становить 201013,56 грн.

Представник позивача, який діє по довіреності ОСОБА_4, у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував

Відповідачі у судове засідання не зявились, не повідомив суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте поважних доказів своєї неявки або заяви про розгляд справи в їх відсутність, до суду не надали.

Таким чином, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного процесуального кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629, 638 Цивільного кодексу України встановлено що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено зобовязання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)

Згідно до ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частино 3 статті 1231 Цивільного кодексу України визначено, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця

Згідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1282 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У відповідності до ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що 14 листопада 2005 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на ВАТ «Сведбанк», яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ИК-21/01/05, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 27200 дол. США на строк з 14 листопада 2005 року по 13 листопада 2025 року зі сплатою 15% річних на весь строк фактичного користування кредитом, а позичальник зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені договором, про що свідчать: копія відповідного договору; копія договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року; копія договору факторингу від 28 листопада 2012 року.

Із долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть серії 1-НО № 332177, яке було видано відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку, вбачається, що позичальник ОСОБА_3 помер 13 грудня 2008 року у віці 51 рік.

Судом також встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті позичальника їх батька ОСОБА_3 на підставі їх заяв про прийняття спадщини та видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх батька, про що свідчить копія відповідного листа з Пятої державної нотаріальної контори ГУЮ в Донецькій області № 165/02-14 від 19 березня 2013 року.

Як вбачається судом із долучених до матеріалів справи документів, позивач 24 квітня 2013 року звертався до відповідачів із вимогою досудового врегулювання спору за № 24042013/02, копія якої долучена до матеріалів справи, в якій запропонував відповідачам у строк до 20 днів, але не пізніше двадцяти семи днів з моменту відправлення вимоги, добровільно погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 26469,95 дол. США в еквівалент 211574,31 грн., одноразовим платежем. Про цей факт також свідчить копія реєстру поштових відправлень від 29 квітня 2013 року зі штампом поштового відділення звязку.

Із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором, судом вбачається, що вона, станом на 29 липня 2013 року склала 25148,70 дол. США, що в перерахунку в національну валюту за офіційним курсом НБУ станом 29.07.2013 року заборгованість становить 201013,56 грн., з яких: за кредитом 23179,70 дол. США, що дорівнює 185275,34 грн.; по відсотках 1969 дол. США, що дорівнює 15738,22 грн.

Аналіз фактично встановлених обставин справи та вимог цивільного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що позивачем надано достатньо доказів, щодо наявності вказаної заборгованості відповідачів, як спадкоємців, оскільки вони у встановлений законом строк та порядок в рівних частках прийняли спадщину, що залишилась після смерті їх батька разом із усіма правами та обов'язками спадкодавця. Разом з тим, суд вважає задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів кредитної заборгованості спадкодавця, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості, обґрунтована лише частково та підлягає частковому задоволенню задоволенню.

При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 216 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1050, 1077, 1216-1218, 1220, 1231, 1268,1282, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 158, 169, 209, 212, 214-215, 216, 224, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. № 14, МФО 300346, р/р 26507010332001, ЄДРПОУ 353262 заборгованість за кредитним договором №ИК-21/01/05 від 14 листопада 2005 року, в розмірі 100506,78 грн., а саме: за кредитом - 92637,67 грн.; по відсотках - 7869,11 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. №14, МФО 300346, р/р 26507010332001, ЄДРПОУ 35326 заборгованість за кредитним договором №ИК-21/01/05 від 14 листопада 2005 року, в розмірі 100506,78 грн., а саме: за кредитом - 92637,67 грн.; по відсотках - 7869,11 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», 07400, Київська область, м. Бровари; бул. Незалежності, буд. №14, МФО 300346, р/р 26507010332001, ЄДРПОУ 35326 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2010,14 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяІ.А. Гладка 04.11.2013