Рішення № 35458761, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21112/13 18.11.13Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Український страховий стандарт"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 672,42 грн.

Представники сторін:

від позивача: Панченко Ю.В. - представник за довіреністю № 12/2013 від 02.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Український страховий стандарт" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 672,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.05.2012 року між ним та Злотник Євгеном Вікторовичем укладено договір страхування автотранспортних засобів № 33674, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Хюндай", д.н.р. АА 8684 СР.

28.03.2013 року у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "FAW", д.н. АА 1813 ІВ. Винним у вчиненні ДТП було визнано Прилепа В.І.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 172,42 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Прилепа В.І. було застраховано у відповідача.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.2013 року.

В судове засідання 18.11.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 01.11.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 26213570, але 11.11.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає позовні вимоги в розмірі 2 635,74 грн.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 04.11.2013 року. Позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2013 року справа №761/8701/13-п, провадження №3/761/2717/2013, Прилена В.І. 28 березня 2013 року приблизно об 11 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Грекова, керуючи автомобілем FAW, д.н. АА 1813 ІВ, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай, д.н. АА 8684 СР.

Вищевказаною постановою, Прилепу Володимира Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Відповідно до договору страхування №33671 від 17.05.2012 року, укладеного між приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» та Злотником Євгеном Вікторовича, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом HYUNDAI TUCSON, д.н. АА 8684 СР.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вих.. №41/13 від 05.04.2013 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, д.н. АА 8684 СР внаслідок дорожньо-траспортної пригоди станом на 05.04.2013 року становить 3 902,24 грн.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 3 772,42 грн., що підтверджується рахунками-фактури СТО.

Відповідно до страхового акту №50/13/50/ТР25/00/2 від 16.05.2013 року позивачем вирішено виплати Злотнику Є.В. страхове відшкодування в розмірі 3 172,42 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3 172,42 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 20.05.2013 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобілем FAW, д.н. АА 1813 ІВ, застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Український страховий стандарт" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6900156 (період дії з 25.05.2012 року по 24.05.2013 року).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу FAW, д.н. АА 1813 ІВ, була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Український страховий стандарт" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6900156, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

01.07.2013 року позивач звернувся з регресною вимогою до відповідача. Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

У відзиві на позовну заяву вих. № 3542 від 06.11.2013 року відповідач зазначає, що частково визнає позов в розмірі 2 635,75 грн., оскільки розрахунок суми страхового відшкодування мав бути здійсненним з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 0,292.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про визначення вартості матеріального збитку вих.. №41/13 від 05.04.2013 року коефіцієнт фізичного зносу становить 0,00.

Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 7 років - для інших легкових КТЗ.

Оскільки, рік випуску транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, д.н. АА 8684 СР є 2007 р., тому твердження відповідача є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до полісу № АВ/6900156 передбачено, що франшиза складає 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 672,42 грн. (3 172,42 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) - 500,00 грн. франшиза) грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33 ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, будинок 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 33-37, ідентифікаційний код 19411125) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 2 672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 42 коп. та судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.11.2013 року

Суддя С.М.Мудрий