Постанова № 35458676, 29.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р. Справа № 804/11553/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

представника позивача: Кісельової О.П.

представника відповідача: Соколової Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Покровського районного центру зайнятості

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

про стягнення коштів виплаченого забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю, -

в с т а н о в и в :

Покровський районний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3 у сумі 4808,52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Покровському районному центрі зайнятості з 01.09.2011р. по 31.10.2012р. як безробітний у зв'язку із звільненням з посади слюсаря з аварійно-відбудовних робіт Покровського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" 5 розряду на підставі наказу від 19.08.2011 року. За час перебування на обліку ОСОБА_3 була виплачена допомога по безробіттю у сумі 4808,52грн. При цьому згідно рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року ОСОБА_3 було поновлено на роботі на означеній посаді з 19.08.2011р. Відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Однак, кошти виплаченого ОСОБА_3 забезпечення та вартості наданих соціальних послуг відповідачем добровільно не повернуті, тому позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дійсно 12 липня 2012 року Покровським районним судом Дніпропетровської області було винесено рішення у справі № 2/433/53/2012 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Дніпропетровськгаз» в особі його структурного підрозділу Покровського управління по експлуатації газового господарства в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди, яким ОСОБА_3, зокрема, поновлено на роботі з 19.08.2011 року. Отже, саме з 12.07.2012р. почався перебіг строку позовної давності для звернення позивача до суду. Оскільки ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли у суб'єкта владних повноважень виникають підстав, що дають йому право на пред'явлення передбачених законом вимог, а позивач звернувся до суду з позовом лише 27.08.2013р., то ним було пропущено строк звернення до суду і поважних причин для його поновлення не наведено. Тому даний позов слід залишити без розгляду згідно приписів ст.100 КАС України. Крім того відповідач вказував на те, що відповідно до п.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Також у запереченнях на позов зазначалося, що позивач стверджує, що ОСОБА_3 за час перебування на обліку було виплачено допомогу по безробіттю у сумі 4808,52грн., однак у рішенні Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2012р. у справі №2/433/53/2012 значиться, що ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу отримав допомогу по безробіттю у розмірі 3825,81грн. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього, та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Згідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N 915/5136, встановлено, що допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Приписами ч.3 ст.36 Закону N 1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до п.4 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 в період з 01.09.2011р. По 31.10.2012р. перебував на обліку в Покровському районному центрі зайнятості як безробітний.

Так, згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 з 01.09.2011р. останньому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу відповідно до п.п.2,4 статті 22, п.2 статті 23 Закону України N 1533-III та п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000р. N307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N915/5136.

30.10.2012 року ОСОБА_3 був знятий з обліку у зв'язку з невідвідуванням РЦЗ протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування з наступного дня після останнього відвідування відповідно до абз.4 п.п.2 ст.20 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N915/5136(а.с.8).

Згідно довідки Покровського районного центру зайнятості від 20.05.2013 року №383 ОСОБА_3 за час перебування на обліку отримав допомогу по безробіттю у сумі 4808,52грн. (а.с.7).

Також судом встановлено, що за час перебуання на обліку у позивача ОСОБА_3 звернувся до Покровського районного суду Діпропетровської області з позовом до ПАТ «Дніпропетровськгаз» в особі його структурного підрозділу Покровського управління по експлуатації газового господарства в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року у справі №2/433/53/2012 вищевказаний позов ОСОБА_3 було задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ №ПК/К-00389 від 19.08.2011р. про звільнення ОСОБА_3 з посади слюсаря аварійно-відбудовних робіт у газовому господарстві 5 розряду, 5 розряд газовий, робітник та поновлено ОСОБА_3 на займаній посаді з 19.08.2011р., а також стягнуто з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ОСОБА_3 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 22688,19грн. та 10000,00грн. В рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.21-22).

Означене рішення Покровського районного суду від 12.07.2012 року у справі №2/433/53/2012 набрало законної сили 27.12.2012 року.

Копія цього судового рішення була отримана Покровським районним центром зайнятості 01 лютого 2013 року за вхідним №67/1.

При цьому з витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 вбачається, що відповідачем ще 14.01.2013р. було видано наказ №НТ130114 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_3 за рахунок роботодавця відповідно до абз.2 п.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с.8).

Таким чином, з 14.01.2013р. у позивача, як суб'єкта владних повноважень, виникли підстави, що дали йому право на пред'явлення цих позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що датою виникнення цих підстав є дата винесення судового рішення, а саме 12.07.2012р., суд до уваги не приймає, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання з моменту набрання ним законної сили.

При цьому ч.ч.1-2 ст.99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Судом встановлено, що первинно Покровський районний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Дніпропетровськгаз» в особі його структурного підрозділу Покровського управління по експлуатації газового господарства в Дніпропетровській області про стягнення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3 у сумі 4808,52 грн. в порядку виконання вимог п.4 ст.35 Закону N1533-III ще 14.06.2013р., а, отже, в межах шестимісячного строку звернення до суду, який спливає 14.07.2013р.

Однак, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. у справі №804/9117/13-а означена позовна заява була залишена без руху через ненадання Покровським районним центром зайнятості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу. Ухвалою суду від 01.08.2013р. у справі №804/9117/13-а позовна заява була повернута на підставі ст.108 КАС України у зв'язку із не усуненням у встановлений судом строк недоліків позовної заяви. Копію вказаної ухвали позивач отримав 16.08.2013р.

Згідно штампу на поштовому конверті Покровський районний центр зайнятості повторно звернувся до суду із цією позовною заявою 27.08.2013р. та надав до неї докази направлення копії позову відповідачу (а.с.13).

З огляду на наведені обставини, суд вважає, що позивачем з поважних причин було пропущено строк звернення до суду, а, отже, його слід поновити.

Крім того суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якою передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Так, відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження наведених обставин, зокрема щодо умисного невиконання ОСОБА_3 своїх обов'язків чи зловживання ними, та не зазначено у чому це могло полягати.

ОСОБА_3 отримував допомогу по безробіттю до серпня 2012 року включно, при цьому Покровському районному центру зайнятості було відомо про наявність позовної заяви про поновлення ОСОБА_3 на роботі, проте до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим у справі за цим позовом, центр зайнятості не мав законних підстав припиняти виплату вказаної допомоги саме через наявність такого рішення.

Тому посилання відповідача на п.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо доводів відповідача відносно того, що сума допомоги по безробіттю, виплачена ОСОБА_3 за час перебування на обліку у статусі безробітного, у розмірі 4808,52грн., яку позивач просить з нього стягнути, не відповідає сумі цієї допомоги, вказаній у рішенні Покровського районного суду Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Дійсно в рішенні Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2012р. у справі №2/433/53/2012 значиться, що за час перебування ОСОБА_3 на обліку в Покровському районному центрі зайнятості йому згідно довідки №354 від 06.07.2012р. було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 3825,81грн.

Однак, враховуючи, що вказане судове рішення було ухвалене 12.07.2012р., то і сума виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю була вказана в ньому станом на цю дату, а саме у розмірі, виплаченому за період вересень-грудень 2011 року та січень-червень 2012 року у розмірі 3825,81грн., що відповідає і довідці Покровського районного центру зайнятості №383 від 20.05.2013р., наданій у цій справі (а.с.7).

При цьому виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_3 здійснювалась позивачем і після червня 2012 року, а саме ще й у липні та серпні 2012 року у загальному розмірі 982,71грн.

Отже, загальна сума виплаченої позивачем ОСОБА_3 допомоги по безробіттю складає 4808,52грн.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписана керівником, головним бухгалтером та скріплена печаткою (а.с.7).

Станом на дату розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав суду доказів про відшкодування позивачу коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3, натомість відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Покровського районного центру зайнятості до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення коштів виплаченого забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (код ЄДРПОУ 03340920) на користь Покровського районного центру зайнятості суму виплаченого ОСОБА_3 забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю у розмірі 4808 грн. 52 коп. (чотири тисячі вісімсот вісім гривень п'ятдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова