Рішення № 35458656, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 910/17907/13 18.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3833,76 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Філіцька О.Ю. (за довіреністю №60 від 20.08.2013, );

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 18 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №5790 від 12.09.2013 Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" до Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3833,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/17907/13. Розгляд справи призначено на 28.10.2013.

04.10.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло повідомлення про страхове покриття.

В судове засідання, призначене на 28.10.2013 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 розгляд справи відкладено на 18.11.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 18.11.2013 з'явився представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи, усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012 між Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (далі за текстом - позивач, ПрАТ "УОСК") та Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі за текстом - відповідач, КП "Київпастранс") було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АВ номер 3277811 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до умов Договору, в період з 22.05.2012 по 21.05.2013 була застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль "МАЗ", державний номер АА 1975 АА.

Як зазначає позивач, 16.11.2012 о 14 год. 30 хв. на перехресті Палладіна - вул. Уборевича в м. Києві сталося зіткнення автомобілів "МАЗ", державний номер АА 1975 АА, що належить КП "Київпастранс", під керуванням водія Кириленка В.В. та "Форд", державний номер ВК 1913 АО, під керуванням Степанова А.Г.

Позивач вказує на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії водія Кириленка В.В., який порушив правила маневрування, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Форд", державний номер ВК 1913 АО, та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Вину водія Кириленка В.В. встановлено постановою Святошинського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності від 28.11.2012.

В результаті протиправних дій відповідача автомобіль "Форд", державний номер ВК 1913 АО, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток Степанову А.Г.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, Довідки ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Звіту №0316 з оцінки транспортного засобу, а також акту про настання страхового випадку № 9774 від 06.02.2013 ПрАТ "УОСК" виплатило страхове відшкодування Степанову А.Г. в розмірі 3 833,76 грн. (з вирахуванням суми франшизи).

ПрАТ "УОСК" в позовній заяві зазначає, що згідно наказу №33-вк від 11.03.2011 та подорожнього листа серія 2-1 ДК №513447 водій Кириленко В.В. заподіяв майновий збиток під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

23.11.2012 за вх. №10216 КП "Київпастранс" подало до ПрAT "УОСК" заяву про настання події, що містить ознаки страхового випадку, із забезпеченим транспортним засобом. Додаткових пояснень та доказів несвоєчасного повідомлення про ДТП відповідач не надав.

Позивач наголошує увагу суду на тому, що 17.05.2013 було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 2783 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Як зазначає позивач, дану претензію відповідач отримав згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 24.05.2013, проте жодних пропозицій з приводу врегулювання даної вимоги від КП "Київпастранс" не надходило.

З огляду на вищезазначене, ПрАТ "УОСК" звернулося до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з КП "Київпастранс" 3 833,76 грн. в порядку регресу.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.09.2013, 28.10.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обгрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог вказаних ухвал, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 28.11.2012 водія автомобіля «МАЗ», державний номер АА 1975 АА, Кириленка В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Як свідчать матеріали справи, КП "Київпастранс" застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "МАЗ", державний номер АА 1975 АА, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з позивачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ-3277811 від 22.05.2012.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування, Довідки ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Звіту №0316 з оцінки транспортного засобу, а також акту про настання страхового випадку № 9774 від 06.02.2013 ПрАТ "УОСК" виплатило страхове відшкодування Степанову А.Г. в розмірі 3 833,76 грн. (з вирахуванням суми франшизи).

У відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011 року № 3045-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страхову, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну природу встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як встановлено судом, відповідач повідомив позивача про страховий випадок, що стався 16.11.2012, лише 23.11.2012, що підтверджується заявою про настання події, що містить ознаки страхового випадку із забезпеченим транспортним засобом за вих. №10216, тобто після спливу більше ніж трьох робочих днів з дня настання страхового випадку. Відповідачем не було надано належних доказів в підтвердження поважності причин такого несвоєчасного повідомлення.

Приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 3 Закону.

Зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричини дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011р. № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 3 833,76 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне Шосе, 2, ЄДРПОУ 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, р/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк» м. Києва, МФО 321477, ЄДРПОУ 23734213), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 3 833,76 грн. (три тисячі вісімсот тридцять три гривні 76 копійок) в порядку регресу та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення - 25.11.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало