Рішення № 35458443, 25.11.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

25.11.2013

Справа № 434/4087/13-ц

Провадження № 2/434/4957/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Артемівський райсуд міста Луганська в складі:

головуючого судді: Зоріка М.В.

при секретарі: Височиній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, що мешкають за адресою: м.Луганськ, кв.Заречний, 13/55, будучі споживачами теплової енергії, особовий рахунок № 3097606, своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювали, у звязку з чим у них перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.06.1999 року по 01.03.2013 року в розмірі 9424,23 грн. Просив стягнути з відповідачів на користь підприємства позивача заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за зазначений період в сумі 9424,23 грн. основного боргу, 1729,52 грн. витрати від інфляційних процесів та 835,53 грн. 3 % річних, а всього стягнути 11989,28 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 229,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, просив задовольнити позов.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином. Надали суду заперечення проти позову, просили застосувати строк позовної давності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач звернувся з вищевказаним позовом у порядку позовного провадження, оскільки ухвалою Артемівського районного суду м.Луганська від 22.04.2013р. позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача, оскільки із заяви встановлено наявність спору про право (а.с.4).

Як вбачається з довідки Ф-3 від 26.02.2013р., наданої Міським комунальним підприємством «Жилсервіс» (а.с.5), відповідачі мешкають за адресою: м.Луганськ, кв.Заречний, 13/55.

В період з 01.06.1999 року по 01.03.2013 року з метою задоволення житлово-комунальних потреб, відповідачі отримували послуги теплопостачання та гарячого водопостачання від позивача, оплату за які не здійснювали своєчасно, у звязку з чим у них перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 9424,23 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги з особового рахунку № 3097606 (а. с. 6).

Між сторонами виникли правовідносини щодо надання і споживання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р. (далі - Правила) нормами цивільного та житлового кодексів.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах, а підпунктом 1 пункту 3 ст. 20 на споживача послуг покладено обовязок щодо укладання договору з надання житлово-комунальних послуг з виконавцем послуг.

Пунктом 8 Правил визначено, що послуги надаються споживачам згідно з типовим договором, який укладається між споживачем і виконавцем послуг.

Нормою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обовязок щодо укладання договору із споживачем покладено на виконавця послуг.

Таким чином, вищезазначені норми регламентують обовязковість договірних відносин між виконавцем послуг і споживачем.

Як встановлено судом послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання надаються до квартири відповідачів на підставі договору про умови надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води №13 від 15.05.2007р., укладеного з ЛМКП «Теплокомуненерго», як виробником послуг, і МКП «Жилсервіс», як виконавцем.

Між тим, згідно п. 2.3. вищезазначеного договору ЛМКП «Теплокомуненерго» за дорученням МКП «Жилсервіс» веде облік нарахувань і оплати споживачами за надані послуги з опалення і гарячого водопостачання, заборгованість споживачів послуг, здійснює юридичні дії щодо стягнення заборгованості, в тому числі і у судовому порядку.

Згідно наданого позивачем розрахунку за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № 3097606, заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.06.1999р. по 01.03.2013р. складає 9424,23 грн. З зазначеної відомості також вбачається, що відповідачі періодично вносили плату за спірні послуги.

Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобовязаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифів.

Статтею 156 ЖК України передбачений обовязок повнолітніх членів сім'ї власника брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території.

Згідно частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Пункт 1 частини 2 зазначеної статті регламентує, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є правочин.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України під правочином слід розуміти дію особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

З урахуванням встановлених судом правовідносин, суд приходить до висновку, що відсутність договору між сторонами не може вважатись безспірною умовою відсутності підстави для стягнення заборгованості за надані та отримані послуги. Між тим, часткова оплата за послуги, свідчить про фактичне прийняття відповідачем, який є споживачем послуг, відповідних зобовязань.

З розрахунку загальної суми заборгованості (а.с.6) вбачається, що вона складається з основного боргу у сумі 9424,23 грн., інфляційних нарахувань 1729,52 грн.. та трьох відсотків річних у розмірі 835,53 грн., а всього 11989,28 грн.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України споживач послуг зобовязаний своєчасно сплачувати комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимогам чинного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, введеного в дію 01.01.2004 року, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В запереченнях на позов позивачі просили застосувати строк позовної давності.

Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності, а тому позов не підлягає задоволенню за межами строку позовної давності.

Враховуючи, що відповідачі просили застосувати строк позовної давності, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за період з 01.06.1999 року по 31.03.2010 року не підлягають задоволенню, оскільки ці позовні вимоги заявлені поза межами трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, доказів поважності пропуску цього строку позивачем суду не представлено, і суд не вбачає підстав для його поновлення. Тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, але частково в межах строку позовної давності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за надання послуг з газопостачання за період з 01.04.2010 року по 01.03.2013р. в сумі 8868,84 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та ст.ст. 11, 256, 257, 266, 267, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 19-21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкають за адресою: м.Луганськ, кв.Заречний, 13/55, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (р/р 2600337912501 відділення № 1 ПАТ «Енергобанк» в м.Луганську, МФО 300272, код ЄДРПОУ 24047779) заборгованість за період з 01.04.2010 року по 01.03.2013 року, що складає 6971,47 грн. основного боргу, 1279,33 грн. втрати від інфляційних процесів та 618,04 грн. 3% річних, а всього 8868 (вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судовий збір у сумі по 114,70 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: М.В.Зорік