Постанова № 35457610, 21.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р.Справа № 916/1396/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів: Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Алексєєв О.Г., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки та розстрочки

по справі №916/1396/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 14 266,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 липня 2013 р. по справі №916/1396/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14 266,75 грн. задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс" 13738,30 грн. основного боргу, 440,30 грн. пені, 88,07 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору.

19 липня 2013 р. на виконання зазначеного рішення господарського суду Одеської області від 01 липня 2013 р. видано відповідний наказ.

01.10.2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року по справі №916/1396/13 у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013р. по справі №916/1396/13 відмовлено.

При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що з поданої заявником заяви та доданих до неї документів не вбачається наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, оскільки зі змісту заяви вбачається наявність певних життєвих обставин та проблем саме громадянина ОСОБА_2, а не фізичної особи-підприємця.

Суд першої інстанції зазначив, як вбачається зі змісту рішення у даній справі та зокрема матеріалів справи, борг заявника виник на підставі договору поставки, який було укладено ФОП ОСОБА_2 та позивачем, а господарська діяльність відповідача складається з роздрібної торгівлі на лотках і ринках.

При цьому, на думку місцевого господарського суду, відповідачем до матеріалів справи не додано будь-яких належних і припустимих доказів неможливості або ускладнення виконання рішення від 01.07.2013р. саме ФОП ОСОБА_2, або доказів, що свідчать про наявність загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках чи майна.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги щодо відстрочки виконання рішення до остаточного погашення заборгованості задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що в період з 16 квітня 2013 року по 24 липня 2013 року він знаходився на лікуванні з діагнозом закритий перелом лодижки правої голені, а тому ніяк не міг сплачувати грошові кошти. Крім того, скаржник зауважує, що він являється пенсіонером, пенсія складає 994 грн., у зв'язку з хворобою він не має змоги працювати, а на утриманні у нього знаходиться неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1.

Присуджену суму скаржник визнає та бажає добровільно сплатити, однак сплатити її одразу не має можливості, так як не працює на теперішній час. На думку апелянта, після повного одужання та реабілітації зможе знову здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати грошові кошти по заборгованості.

Також скаржник зазначає, що він отримав ухвалу про призначення заяви до розгляду лише 12.10.2013 року, а тому не міг бути присутнім на судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ „Будмакс" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вже зазначалося вище, рішенням господарського суду Одеської області від 01 липня 2013 р. по справі №916/1396/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14 266,75 грн. задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс" 13738,30 грн. основного боргу, 440,30 грн. пені, 88,07 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору.

01.10.2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначав, що він є інвалідом третьої групи та пенсіонером та у зв'язку з перебуванням на лікарняному з 16.04.2013р. по 24.07.2013р. не мав змоги працювати, а розмір пенсії складає лише 994,00 грн. Також в обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

На підтвердження своїх доводів заявник надав до місцевого господарського суду довідку УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області, в якій зазначено, що ОСОБА_2 отримує пенсію у розмірі 994 грн., довідку Роздільнянської районної поліклініки щодо знаходження ОСОБА_2 на амбулаторному лікування з 16.04.13р по 24.07.13р., виписку з історії хвороби, довідку до акту МСЕК від 24.10.2012р., свідоцтво про народження дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, тощо.

Відповідно до вимог ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника. Під час виконання рішення про передачу майна стягувачеві може виявитися, що майно, яке слід передати згідно з наказом господарського суду, в боржника відсутнє.

Слід мати на увазі, що ГПК не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

ГПК не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Проте зі змісту статті 121 ГПК України вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення та зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в Роз'ясненні Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши викладені обставини, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для надання розстрочки, та вважає, що місцевий господарський суд надав невірну оцінку обставинам справи при винесенні даної ухвали, виходячи з такого.

Суд першої інстанції помилково виходив з того, що з поданої заявником заяви та доданих до неї документів не вбачається наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, оскільки зі змісту заяви вбачається наявність певних життєвих обставин та проблем саме громадянина ОСОБА_2, а не фізичної особи-підприємця.

Такий висновок суду є невірним, оскільки обставини, на які посилається заявник, а саме хвороба у вигляді перелому ноги та наявність пенсії в розмірі 994грн., та утримання малолітньої дитини, 2002р.н., стосуються його як громадянина та таким же чином як фізичну особу підприємця. Оскільки ОСОБА_2 як підприємець був позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність в період знаходження на амбулаторному лікуванні, то, відповідно, такі обставини ускладнили погашення заборгованості.

Таким чином, судова колегія, згідно приписів ст.43 ГПК України, дійшла до переконання про неможливість відокремлення обставин, які стосуються громадянина, від обставин, які стосуються фізичної особи-підприємця.

Наказ господарського суду Одеської області видано 19 липня 2013 року, тобто в період знаходження боржника на лікуванні, що свідчить про неможливість добровільного фактичного виконання рішення суду в семиденний строк, яке пов'язано зі здійсненням підприємницької діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновків про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду та можливість надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 01 липня 2013 р. по справі №916/1396/13 ФОП ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки та розстрочки по справі №916/1396/13 скасувати.

Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013 року по справі №916/1396/13, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмакс" 13738,30 грн. основного боргу, 440,30 грн. пені, 88,07 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору, всього 14266,67 грн."

Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013 року на дев'ять місяців згідно наступного графіку:

листопад 2013 року - 1585,19 грн.

грудень 2013 року - 1585,19 грн.

січень 2014 року - 1585,19 грн.

лютий 2014 року - 1585,19 грн.

березень 2014 року - 1585,19 грн.

квітень 2014 року - 1585,19 грн.

травень 2014 року - 1585,19 грн.

червень 2014 року - 1585,19 грн.

липень 2014 року - 1585,15 грн.

Всього до стягнення 14266,67 грн."

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 25.11.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : Я.Ф. Савицький

О.О.Журавльов