Рішення № 35457436, 19.11.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 рокуСправа № 912/1669/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді О.А. Змеула розглянув у судому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик";

про стягнення 2 043 067,38 грн,

представники сторін:

від позивача - Демчук О.В., довіреність № 14-17 від 18.01.13;

від відповідача - Бандуровська Д.О., довіреність № 42 від 26.08.13.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик") 2 043 067,38 грн заборгованості за договором про закупівлю природного газу № 001/12-БО, із яких 1 385 293,35 грн основний борг, 28 844,16 грн сума індексу інфляції, 67 836,69 грн три проценти річних, 249 803,44 грн пеня та 311 289,74 грн сім процентів штрафу.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.11.2013.

Представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у в порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір пені до 1000,00 грн та розмір штрафу до 1000,00 грн, що стягується позивачем.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1'385'293,35 грн, 67 839,69 грн трьох процентів річних та 28 844,16 грн інфляційних втрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Теплоенергетик" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №001/12-БО від 19.01.2012 (надалі - договір).

Сторони узгодили умову про те, що продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ у повному обсязі; використовувати виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 природний газ в обсязі до 13 692 тис. куб.м. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 945,90 грн.

Згідно п. 4.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Строк поставки газу з 01 січня 2012 по 31 грудня 2012 включно.

Договір набрав чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Факт передачі природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2012 на суму 6 592 900,48 грн, від 29.02.2012 на суму 7 377 759,72 грн, від 31.03.2012 на суму 5 291 451,90 грн, від 30.04.2012 на суму 1 477 266,05 грн, всього поставлено природного газу на загальну суму 20 739 378,15 грн.

Відповідач взяті за договором зобов'язання щодо оплати за отриманий газ виконав частково, сплативши кошти у розмірі 19 354 084,80 грн, що підтверджується випискою по рахунках (а.с. 24-28).

Згідно позовних вимог на момент подання позову до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 1 385 293,35 грн.

Отже, основний борг відповідача за природний газ, поставлений протягом січня - квітня 2012 року становить 1 385 293,35 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі викладеного вище та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості підлягає задоволенню повністю в сумі 1 385 293,35 грн.

Позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача 28 844,16 грн сума індексу інфляції, 67 836,69 грн три проценти річних, 249 803,44 грн пеня та 311 289,74 грн сім процентів штрафу.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Розмір трьох процентів річних за період з 13.02.2012 по 31.12.2012 становить у загальній сумі 67 836,69 грн. Втрати від інфляції обчислено за період з 16.01.2012 по 15.03.2013 в загальному розмірі 28 844,16 грн.

Положеннями ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення 67 836,69 грн трьох процентів річних та 28 844,16 грн інфляційних втрат, а також те, що відповідач не подав доказів сплати суми основної заборгованості та нарахованих інфляційних, річних процентів, то позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 7.3. Договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

На підставі зазначених умов договору, норм ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нарахована пеня в сумі 249 803,44 грн відповідно до обґрунтованого розрахунку за 6 місяців прострочення платежу.

Розмір 7 відсотків штрафу з простроченої суми становить 311 289,74 грн, що підтверджується правомірним розрахунком.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру пені від 18.11.2013 в порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір пені до 1000,00 грн та розмір штрафу до 1000,00 грн, що стягується позивачем. Заявник посилається на те, що

відповідач є комунальним підприємством та виконавцем житлово-комунальних послуг з тепло, водозабезпечення і водовідведення;

згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають фактичній вартості послуги та перед відповідачем до кінця 2012 існувала заборгованість з компенсації різниці в тарифах за 2010, 2011 та 2012 в розмірі 32 751 217,10 грн, що підтверджується розрахунком обсягів заборгованості за минулі роки з різниці на послуги надані населенню підприємством, які погоджені Головним управлінням економіки та Головним управлінням ЖКГ Кіровоградської міської ради;

станом на вересень 2013 заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію становить 16 242 961,05 грн, з яких 1 802308,95 грн заборгованість за 2012 та 14 440 652,10 грн заборгованість за 9 міс. 2013;

бюджетні організації мають значну заборгованість перед підприємством, оскільки бюджетом не виділяються кошти для оплати послуг теплопостачання, а з мешканцями м. Кіровограда систематично укладаються договори про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання, у зв'язку з чим заборгованість як населення, так і бюджетних організацій перед підприємством зростає, що підтверджується звітами про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності КП "Теплоенергетик" за 9 міс. 2012, за 2012 та 9 міс. 2013.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором (виконана частина становить 93,32%), що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати наданих останнім послуг теплопостачання населенням, підприємствами, установами та організаціями, відсутність компенсації з Державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію (розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню КП "Теплокомуненерго"(а.с.51-60). Враховується також строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Матеріали справи свідчать, що порушення зобов'язання відповідачем за договором від не потягло за собою значні збитки для позивача, при цьому кредиторська заборгованість відповідача, у т.ч. за енергоносії, обліковується в сумі 61451 тис. грн, що підтверджується звітом про витрати на виробництво та фінансові показники відповідача за січень - вересень 2013 р., заборгованість бюджету з дотації на відшкодування різниці в ціні становить 14440,6 тис. грн (а.с. 59).

Господарський суд дійшов до висновку про те, що заявлені до стягнення суми штрафу та пені надмірно великі для відповідача.

Отже, господарський суд вважає даний випадок винятковим та зменшує розмір штрафних санкцій на 50 %, а саме. пені, що підлягає стягненню з відповідача - до суми 124901,72 грн; розмір штрафу - до суми 155644,87 грн.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 385 293, 35 грн, інфляційних втрат у сумі 28 844,16 грн, трьох процентів річних у сумі 67 836,69 грн, пені в сумі 124 901,72 грн, штрафу у розмірі 7 відсотків, що становить 155644,87 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 40 861,35 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, пов'язаних з невиконанням свого зобов'язання щодо сплати коштів.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" (25491, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1, ідент. код 24153576) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основну заборгованість у розмірі 1385293,35 грн, інфляційні втрати у сумі 28844,16 грн, три проценти річних у сумі 67836,69 грн, пеню в сумі 124901,72 грн, штраф у розмірі 7 відсотків, що становить 155644,87 грн, а також витрати на судовий збір у сумі 40861, 35 грн.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.11.13

Суддя О.А. Змеул