Рішення № 35457291, 19.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 901/3400/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз»

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія»

про стягнення 43328,22 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Войтенко Ю.В., довіреність № 27 від 17.10.2013, представник

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Компанія Райз" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія" та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 43328,22 грн., у тому числі - суму основного боргу в розмірі 38079,05 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових обов'язків в розмірі 2939,39 грн., 3% річних в розмірі 2309,78 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2013 порушено провадження по справі суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.

Представник Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» явку у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. 19.11.2013 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути без участі його представника (а.с. 31).

Відповідач проти позовних вимог заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позов, відповідно до якого стверджує, що станом на 24.10.2013 сума основного боргу становить 0,00 грн. відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія", відповідач не має можливості сплатити пеню, 3% річних, штраф відповідно договору, у зв'язку з чим просить суд у позові відмовити (а.с. 36).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011 між Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» (продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Грузія» (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах банківського фінансування № 102/13 з додатками № /ЗП-10013-00212, № /ЗП-10013-00211 (а.с. 9-13).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що право власності на товарта реєстрація товару на ім'я покупця здійснюється після оплати ним початкового внеску вартості товару: Телескопічний погрузчик - 50% - 400483,22 грн., Плуг - 25% - 89196,28 грн., та отримання продавцем Гарантійного листа Банку про прийняття Кредитним комітетом позитивного рішення щодо кредитування покупця за даним Договором шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі товару у власність покупця.

Фактична та фізична передача покупцю від постачальника товару і реєстраційних документів на нього здійснюється відповідно до акту приймання-передачі після повної оплати 100% вартості товару.

Покупець несе всі ризики, в тому числі ризик випадкової загибелі, знищення, втрати, пошкодження, викрадення товару протягом всього часу знаходження товару у нього. Розмір збитків, які виникнуть у постачальника при настанні передбачених випадків, дорівнює загальній вартості товару згідно додатків договору.

Згідно пункту 2.1 договору, ціна товару вказана в додатках. Ціну договору становить загальна ціна Товару, що передається за цим договором. Сторони встановлюють ціну Товару в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, зазначеній в додатках.

Відповідно пункту 2.2 договору, Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним своїх зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде опублікований на відповідній інтернет - сторінці офіційного Інтернет сайту Постачальника на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

У будь якому випадку неможливості отримання інформації покупцем про середній курс продажу іноземної валюти грошового зобов'язання на відповідній інтернет-сторінці офіційного Інтернет сайту постачальника, покупець, як виняток, мас право на застосування офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини.

Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу (пункт 7.2 договору).

Пунктом 8.3 договору встановлено, у разі якщо покупець порушить терміни оплати, визначені договором, вартість (ціна) товару змінюється а в разі зміни курсу еквіваленту ціни договору з урахуванням умов договору, а термін поставки пролонгується на кількість днів прострочення з оплатою, але не менше ніж на 10 банківських днів.

Позивач зазначає, що на виконання пункту 1.5 договору Приватне сільськогосподарське підприємство «Грузія» перерахувало Публічному акціонерному товариству «Компанія Райз» початковий внесок, в розмірі 50% від вартості Товару (Телескопічний погрузчик), що становила 400483,22 грн., та початковий внесок, в розмірі 25% від вартості Товару (Плуг), що становила 89196,28 грн.

Публічне акціонерне товариство «Компанія Райз» на виконання умов договору здійснило поставку товару на загальну суму 1157751,55 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № ВН-10013-00429 від 31.05.2011 на суму 356785,10 грн. (а.с. 14), видатковою накладною № ВН-10013-00315 від 18.05.2011 на суму 800966,45 грн. (а.с. 15), що оформлені належним чином та містять підпис представника відповідача - Глодік В. І. про отримання товару, який діяв на підставі Довіреності на отримання ТМЦ № 61 від 10.05.2011 (а.с. 18), довіреністю на отримання ТМЦ №77 від 31.05.2011 (а.с. 16) та актами приймання передачі, а саме: актом приймання-передачі від 18.05.2011 (а.с. 20), актом приймання-передачі від 31.05.2011 (а.с.21).

Відповідач на виконання своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару 09.06.2011 здійснив оплату на суму 668072,05 грн.

У зв'язку з коливаннями курсу та виниклої між ними різниці, сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 38079,05 грн., а саме: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00211 від 15.04.2011 на суму 8332,25 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00213 від 15.04.2011 на суму 1666,45 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00316 від 10.05.2011 на суму 2147,70 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00317 від 10.05.2011 на суму 429,54 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-004 73 від 09.06.2011 на суму 8512,49 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00474 від 09.06.2011 на суму 12740,10 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00476 від 09.06.2011 на суму 1702,50 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВН-10013-00477 від 09.06.2011 на суму 2548,02 грн. (а.с. 22-29).

У зв'язку з несплатою Приватним сільськогосподарським підприємством «Грузія» суми заборгованості за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) у розмірі 38079,05 грн. у добровільному порядку, Публічне акціонерне товариство "Компанія Райз" звернулось із позовом до суду для вирішення даного спору в примусовому порядку.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов не підлягає у задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процессі розгляду справи відповідач представив суду платіжне доручення №126 від 25.10.2013 (а.с. 38), згідно якого Приватне сільськогосподарське підприємство «Грузія» перерахувало Публічному акціонерному товариству «Компанія Райз» суму грошових коштів в розмірі 38079,05 грн. згідно договору №102/13 від 06.04.2011 за відсотки за користування товарним кредитом.

Судом встановлено, що станом на день подання позовної заяви - 09.10.2013, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с. 31), заборгованість у розмірі 38079,05 грн. відповідачем сплачена не була.

Сума боргу в розмірі 38079,05 грн. сплачена Приватним сільськогосподарським підприємством «Грузія» після звернення позивача з даним позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 38).

Відповідно до пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 38079,05 грн. заборгованості за відсотки за користування товарним кредитом, згідно актів здачі-прийняття робіт, які визнав відповідач як заборгованість (а.с. 22-29), і сплатив не зважаючи на те, що строк оплати встановлено не було, однак вказана оплата була здійснена відповідачем в процесі судового розгляду справи, тобто після звернення позивача з позовом до суду, через що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38079,05 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових обов'язків в розмірі 2939,39 грн. та 3% річних в розмірі 2309,78 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то воно підлягає стягненню у повному розмірі.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

В актах здачі - прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких нарахована пеня та 3% річних, за проценти за користування товарним кредитом - строк оплати не встановлено самими актами та не визначено умовами договору, рахунки для сплати відповідачу не надавалися, докази зворотнього на момент розгляду спору в матеріалах справи відсутні (суд зобов'язував позивача надати). Відповідач під час розгляду справи підтвердив, що строки оплати не встановлені, рахунки не виставлялись.

З огляду на відсутність кінцевого терміну розрахунку за вказаними актами, дату початку заборгованості визначити неможливо, що виключає можливість нарахування пені та 3 % річних.

Викладене свідчить про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені в розмірі 2939,39 грн. та 3% річних в розмірі 2309,78 грн. передчасно, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову в цієї частині.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.11.2013.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія" (вул. Перекопська, буд. 5, с. Правда, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96310, ЄДРПОУ 23289918) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» (вул. Академіка Заболотного, буд. 152, м. Київ, 03680, ЄДРПОУ 13980201) суми заборгованості за відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 38079,05 грн. припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія" (вул. Перекопська, буд. 5, с. Правда, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96310, ЄДРПОУ 23289918) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» (вул. Академіка Заболотного, буд. 152, м. Київ, 03680, ЄДРПОУ 13980201) судовий збір в розмірі 1512,06 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Іщенко