Рішення № 35457168, 19.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2013 р.

Справа № 902/1/13-г(2)

за позовом:Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" ( 23222, Вінницька область, Вінницький район, с.Якушинці, автошлях "Вінниця - Зарванці" )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерська контора № 195 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім Універсал".( 03191, м. Київ, вул.В.Касіяна, 10б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" ( 22850, Вінницька область, Немирівський район, с. Кароліна)

за участю прокуратури м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 186 344,27 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

прокурор: Рудніцька І.В.

позивача : Ладигіна В.П.

відповідача : Глівінська С. Й.

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : не з'явився.

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Мельника П.А. перебувала справа №902/1/13-г(2) за позовом Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про стягнення 186 344,27 грн.

За наслідками розгляду вказаної справи 11 березня 2013 року прийнято рішення, яке в подальшому було оскаржено в апеляційному та касаційному порядках.

23.09.2013 року до господарського суду Вінницької області повернулась справа №902/1/13-г(2) після її перегляду Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.2013 р. у справі №902/1/13-г(2) скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 23.09.2013 року згідно автоматизованого розподілу справу розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 23.09.2013 року справу № 902/1/13-г(2) прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29 жовтня 2013 року та залучено до справи в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмету спору на стороні Позивача: Брокерську контору № 195 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім Універсал" та залучено до справи в якості Третьої особи 2 без самостійних вимог на предмету спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор".

25.10.2013 року на адресу суду надійшли пояснення від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" (вх. канц. 08-46/12861/13).

25.10.2013 року на адресу суду надійшли пояснення від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерська контора № 195 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім Універсал" (вх. канц. 08-46/12866/13).

25.10.2013 року через канцелярію суду подано відзив від представника відповідача (вх. № канц. 08-46/12878/13)

25.10.2013 року через канцелярію суду подані пояснення від представника відповідача (вх. № канц. 08-46/12879/13).

28.10.2013 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" (вх. канц. 08-46/12939/13).

29.10.2013 року через канцелярію суду подані письмові пояснення по справі від представника позивача (вх. № канц. 08-46/12978/13). Вищевказані документи суд долучив до матеріалів справи.

В судове засідання 29.10.2013 року з'явились: прокурор та представник відповідача. Представники позивача та третіх осіб не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи. Разом з тим, 25.10.2013 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерської контори № 195 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім Універсал" на адресу суду надійшли письмові пояснення (вх. № канц. 08-46/12866/13), в яких останній просив суд розглядати справу без його участі.

Судом встановлено, що вимог ухвали суду від 23.09.2013 року сторонами та третіми особами не виконано, доказів не надано.

Ухвалою суду від 29.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.11.2013 року.

В судове засідання з'явився прокурор, представник позивача та представник відповідача.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 29.10.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію представника позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив, з позицій викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.04.2012 року між Державною спеціалізованою бюджетною установою "Аграрний фонд" - покупцем та сільськогосподарським виробником зерна - товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" - продавцем (в особі брокера-продавця Чернявського А.В. Брокерської контори №195 ТОВ "Брокерський Дім Універсал") було укладено форвардний біржовий контракт №365 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна.

17 квітня 2012 року між Брокерською конторою №195 ТОВ "Брокерський Дім Універсал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" було укладено договір-доручення № К-17.04/1 (надалі Договір-доручення). В пункті 4.3 Договору-доручення Відповідач та Третя особа 1 обумовили, що за умовами цього Договору Відповідач (Довіритель) несе відповідальність у випадку відмови щодо здійснення поставки, за прострочку поставки чи недопоставки товару по укладеному відповідно до цього Договору біржовому контракту, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

Відповідно до п.1.1. контракту Продавець в порядку та на умовах контракту передає Покупцю товар: пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Кількість товару становить 500,00 тонн (п.1.2. договору). Місяць поставки: в термін до 01.11.12 р. (п.1.3. договору). Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки 1800,00 грн., вартість товару всього 900 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 150 000,00 грн.

В п. 2.1. контракту сторони визначили, що брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар на базисі поставки: EXW ТОВ "Каролінський елеватор" в термін до 01.11.2012 року.

Розділом 5 форвардного контракту сторони передбачили порядок проведення розрахунків, а саме:

- покупець упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50% від суми контракту;

- продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає Покупцю податкову накладну на відповідну суму;

- остаточний розрахунок здійснюється впродовж 3 робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених п.3.3. та виконання п.4.1.

Позивач перерахував авансовий платіж на рахунок відповідача 10.05.2012 року ( платіжне доручення №404 від 24.04.2012 р.) на виконання п.5.1 договору.

Відповідачем в свою чергу було повернуто перераховані кошти на загальну суму 450000,00 грн. (виписка з рахунку від 31.10.2012 р).

Пунктом 7.2 контракту визначено, що у разі невиконання відповідачем його умов щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20% вартості недопоставленого товару.

Разом з тим, за період з 11.05.2012 р. по 30.10.2012 р. безкоштовного користування бюджетними коштами відповідачу нараховано 3% річних, що становить 6344,27 грн.

Разом з тим, відповідач в своїх пояснення в судових засіданнях зазначає, що позивачем на виконання умов договору було перераховано авансовий платіж на рахунок відповідача 10.05.2012 р. ( платіжне доручення №404 від 24.04.2012 р.), але з порушенням умов форвардного контракту (п.5.1.), що не дало можливості провести комплекс сільськогосподарських робіт і дана обставина вплинула на урожайність пшениці, яка передбачена умовами контракту.

Представник позивача в своїх поясненнях в судових засіданнях зазначив, що він є бюджетною організацією, і може здійснювати проплати за наявності коштів наданих з державного бюджету. Аграрний фонд 23.04.2013 року зареєстрував форвардний біржовий контракт № 365 Ф від 17.04.2012 року в Державній казначейській службі України для здійснення оплати. 24 квітня 2012 року було зроблено платіжне платіжне доручення № 404, проте у зв'язку з фінансовою ситуацією в державі та відсутністю коштів на реєстраційному рахунку № 35228002004099, кошти для його оплати надійшли на рахунок лише 10.05.2012 року, та в той же день були перераховані на рахунок ТОВ «Вінницяагропроектбуд».

Пунктом 3.3 контракту передбачено, окрім іншого, укладання договору складського зберігання зерна між сертифікованим зерновим складом та покупцем.

В матеріалах справи міститься пояснення від ТОВ «Каролінський елеватор» № б/н від 25 жовтня 2013 року ( вх. № канц. 08-46/12861/13) в якому зазначено, що договір складського зберігання зерна між ТОВ «Каролінський елеватор» та Аграрним фондом на 2012 рік не укладався, а тому у відповідача не було реальної можливості здійснити поставку зерна позивачу.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно зі ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно зі ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

17.04.2012 року між Державною спеціалізованою бюджетною установою "Аграрний фонд" - покупцем та сільськогосподарським виробником зерна - товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" - продавцем (в особі брокера-продавця Чернявського А.В. Брокерської контори №195 ТОВ "Брокерський Дім Універсал") було укладено форвардний біржовий контракт №365 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна. 17 квітня 2012 року Третя особа 1 та Відповідач уклали договір-доручення № К-17.04/1 (надалі Договір-доручення). В пункті 4.3 Договору-доручення Відповідач та Третя особа 1 обумовили, що за умовами цього Договору Відповідач (Довіритель) несе відповідальність у випадку відмови щодо здійснення поставки, за прострочку поставки чи недопоставки товару по укладеному відповідно до цього Договору біржовому контракту, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

Тобто, саме на відповідача покладено обов'язок щодо сплати штрафу в силу дії обох Договорів укладених 17 квітня 2012 року, а саме Договору-доручення та Форвардного контракту.

Разом з тим, відповідач зазначає, що не зміг своєчасно здійснити поставку з огляду на те, що позивачем порушено строки оплати, згідно контракту, що не дало можливості провести комплекс сільськогосподарських робіт і дана обставина вплинула на урожайність пшениці, яка передбачена умовами контракту.

Як встановлено судом, дійсно авансовий платіж здійснено позивачем із запізненням, а саме відповідачем отримано кошти тільки 10 травня 2012 року, а не 26 квітня 2012 року як передбачено контрактом ( п.5.1. контракту).

Відповідно до пункту 7.4 Форвардного контракту в разі порушення Позивачем строків оплати, установлених пунктом 5.1 Форвардного контракту та пунктом 5.3 Форвардного контракту, Позивач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу. Отже, сторони забезпечили дотримання даного зобов'язання правом нарахування порушнику пені. Разом з тим, відповідач на день розгляду справи в суді не скористався своїм право стягнути суму пені, котру має право нараховувати.

Разом з тим, таке порушення позивача не позбавило обов'язку Відповідача виконати взяті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення поставки.

Як видно із пояснення ТОВ «Каролінський елеватор» № б/н від 25 жовтня 2013 року (вх. № канц. 08-46/12861/13) в якому зазначено, що договір складського зберігання зерна між ТОВ «Каролінський елеватор» та Аграрним фондом на 2012 рік не укладався, а тому у відповідача не було реальної можливості здійснити поставку зерна позивачу.

Із матеріалів справи слідує, що між Аграрним фондом та ТОВ «Каролінський елеватор» є підписаний договір № 78/11 від 08.04.2011 року, який діяв протягом 2012 року та додаткова угода до даного договору від 29.10.2013 року в якій обумовлено строк дії основного договору на 2012 рік.

У справі містяться копії товарно - транспортних накладних від 20 серпня 2012 року з яких вбачається, що дану поставку здійснював саме Відповідач, а ТОВ «Каролінський елеватор» відмовився приймати товар, в зв'язку з не укладенням договору складського зберігання, що було підтверджено штемпелем на товарно -транспортних накладних.

Суд зазначає, що пунктом 3.2 Форвардного контракту передбачено, що остаточний розрахунок з Відповідачем за умови виконання Контракту в повному обсязі проводиться Позивачем на підставі наявності таких документів: договору складського зберігання між сертифікованим зерновим складом та Позивачем; складського документу на зерно, виписаного на Аграрний фонд; акту передавання-приймання на весь обсяг зерна; картки аналізу зерна або посвідчення про його якість.

Згідно з положеннями частини 1 статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна", підпункту 6.4.1 пункту 6.4. Наказу Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року № 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України та частини 2 статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.

Отже, саме на відповідний склад покладається обов'язок прийняти та зберігати товар до моменту передачі його Покупцю.

Тому, ТОВ "Вінницяагропроектбуд" відповідними доказами не доведено належного виконання зобов'язань за вказаним контрактом як підстави для звільнення його від відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, водночас, оцінюючи надані докази в сукупності, суд прийшов до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Згідно зі частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, судом враховується п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1623/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права", підпункт 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., якими передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується фінансовим звітом станом на 30.06.2012 року та станом на 30.09.2012 року; довідкою Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 18.10.2012р. №20/03-14/452 про особливості погодних умов в період весняно-літньої вегетації озимої пшениці в 2012р. відповідно висновку якої зазначено, що, погодні умови оцінюються як складні для нормальної вегетації озимої пшениці та можуть, як наслідок, знизити врожайність с/г культур або спричинити інші ушкодження рослини; відповідь на запит ТОВ «Вінницяагропроектбуд» № 52 від 11.09.2012 року ТОВ «Каролінський елеватор» в якій зазначено, що ТОВ «Каролінский елеватор» не в змозі прийняти пшеницю 3 класу урожаю 2012 року в кількості 500 тон., тому що, не має вільного складського приміщення так як при заключенні договору з Аграрним фондом не було погоджено на приймання даної кількості пшениці на складах ТОВ «Каролінський елеватор».

Враховуючи вищенаведене, норми законодавства, забезпечення невиконання зобов'язання штрафом (в розмірі 20), беручи до уваги зазначені причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан відповідача, неспіврозмірність штрафних санкцій порівняно із збитками кредитора, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій на 80%, а саме - до 36 000 грн.

Тому, з врахуванням наведеного в позові в частині стягнення 144 000,00 грн. грн. 20 % штрафу необхідно відмовити.

Крім того, за період з 11.05.2012 р. по 30.10.2012 р. безкоштовного користування бюджетними коштами відповідачу нараховано 3% річних, що становить 6344,27 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак за умови форвардного біржового контракту № 365 Ф від 17.04.2012 року у відповідача існував обов»язок поставити товар, а не грошове зобов'язання щодо оплати товару, повернення коштів. Відсутні і в матеріалах справи і докази про пред'явлення позивачем відповідачу вимоги повернути суму попередньої оплати. З таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 6344,27 грн. 3% річних є необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник в наслідок неправильних дій останнього.

При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (23222, Вінницька область, Вінницький район, с.Якушинці, автошлях "Вінниця - Зарванці" код ЄДРПОУ 35949905) на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) 36 000,00 грн. 20 % штрафу, 3 600,00 грн. судового збору.

В решті позову слід відмовити.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Копії рішень надіслати третім особам.

Повне рішення складено 25 листопада 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерська контора № 195 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерський Дім Універсал" ( 03191, м. Київ, вул.В.Касіяна, 10б)

3- третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" ( 22850, Вінницька область, Немирівський район, с. Кароліна)