Постанова № 35456346, 25.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4141/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Якуш І.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Яценко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу спеціального призначення Північного територіального управління військової служби правопорядку м. Чернігів, військова частина А2093. Відповідно до наказу командира військової частини А2093 від 31 жовтня 2013 року №249 з 31 жовтня 2013 року він був виключений зі списків зазначеної військової частини. За вказаним наказом позивачу була виплачена грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 39386 грн. 93 коп. Проте, позивач вважає неправомірним виплату йому вихідної допомоги, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовним вимог, посилаючись на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 Міністром оборони України видано наказ від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України». Відповідно до п. 8 вказаної Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тому, при визначенні розміру та виплати грошової допомоги при звільненні, щомісячна грошова винагорода не повинна включатись до складу грошового забезпечення, для виплати грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог спільної директиви Міністра оборони України та начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 липня 2013 року №Д-322/1/02, військову частину А2093 - Північне територіальне управління Військової служби правопорядку 31 жовтня 2013 року переформовано у Чернігівське зональне відділення Військової служби правопорядку.

Відповідно до довідки №12 від 01.11.2013 року Чернігівське зональне відділення Військової служби правопорядку є правонаступником військової частини А2093- Північного територіального управління Військової служби правопорядку (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову служби на посаді старшого офіцера відділу спеціального призначення Північного територіального управління військової служби правопорядку м. Чернігів, військова частина А2093.

Відповідно до наказу Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.10.2013 року №328, позивач був звільнений з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).

Згідно наказу командира військової частини А2093 від 31 жовтня 2013 року №249 з 31 жовтня 2013 року позивач виключений зі списків зазначеної військової частини (а.с.8).

Відповідно до наказу командира військової частини А2093 від 31 жовтня 2013 №249 ОСОБА_3 виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в сумі 39386 грн. 93 коп.

Проте, позивач, не погодившись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся із позовом до суду. При цьому, вважає неправомірним не включення в розмір грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців», які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до п. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України.

Відповідно до п. 38.1 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно п.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (пункт 4 статті 9 Закону).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). На момент звільнення позивача, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. №889, зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій. Так, відповідно до п. 2 ч.1 вказаної постанови установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до довідки Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку від 01.11.2013 року №27, ОСОБА_3, отримував вказану надбавку з квітня по жовтень 2013 року (а.с.6).

Таким чином, можна прийти до висновку, що виплата щомісячної додаткової грошової винагороди носить постійних характер.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, Чернігівським зональним відділенням Військової служби правопорядку не включено додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому постановою Кабінетом Міністрів України №889 від 22.09.2010 р., до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу ОСОБА_3

Відповідач посилається на пункт 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 р., який передбачає, що військовослужбовцям, які звільняються, зокрема, за станом здоров'я, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включається: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського забезпечення).

Проте, суд не приймає посилання представника відповідача на те, що відповідно до положень вказаної Інструкції, до складу одноразової грошової допомоги не включаються одноразові види грошового забезпечення, а також винагороди та морське грошове забезпечення, оскільки виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, яка звужує поняття грошового забезпечення та суперечить вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд не приймає посилання представника відповідача на п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджену наказом Міністра оборони України №595 від 15.11.2010, оскільки вказаною Інструкцією врегульовано склад грошового забезпечення з якого обчислюються одноразові додаткові види грошового забезпечення, а не склад одноразової грошової допомоги при звільненні.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Зобов'язати Чернігівське зональне відділення Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков