Рішення № 35455691, 13.11.2013, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/4060/13-ц

Провадження № 2/648/1229/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2013 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі головуючого судді: Сокирко Л.М.

при секретарі: Онофрійчук Л.О.,

з участю сторін:

представник позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк» (правонаступник КБ «Західінкомбанк»ТзОВ) до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Західінкомбанк», 24 лютого 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.

Згідно заочного рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 5 квітня 2011 року, позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.

Відповідно до ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 2 жовтня 2013 року, заочне рішення було скасоване.

При новому розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи позов тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_4 26 квітня 2006 року був укладений договір № 17739, згідно якого банк відкриває клієнту - ОСОБА_4 картковий рахунок 26256017739001 для здійснення операцій платіжною карткою, здійснює видачу клієнту ПК, та виконує розрахунково-касове обслуговування картрахунку клієнта за дебетовою схемою.

14 липня 2008 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про надання йому кредитної лінії в розмірі 8000 грн.

17 липня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 17739 від 26 квітня 2006 року, відповідно до якої, на картковий рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26255017739002 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000 грн.. Кредитний ліміт встановлено на один рік до 17 липня 2009 року (п.п 1.2., 5.1., додаткової угоди), тобто остаточний строк повернення наданих банком коштів закінчився 17 липня 2009 року, але відповідач ОСОБА_4, в порушення взятих на себе зобов`язань, кошти не повернув, шо підтверджується випискою по рахунку № 26255017739002.

Пунктом 2.2.3. додаткової угоди передбаченно нарахування 21% річних на суму наданого кредитного ліміту відповідачу ОСОБА_4

Але, в порушення умов додаткової угоди № 1, а саме п.п. 1.2., 2.2.3, 5.1, відповідач ОСОБА_4 не виконав взяті на себе зобовязання, чим порушив умови договору.

У звязку з невиконанням відповідачем ОСОБА_4 своїх обовязків, керуючись пунктом 2.2.2., додаткової угоди, банком була нарахована пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

17 липня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1, згідно якого, останній взяв на себе зобовязання солідарно відповідати перед Банком (пункти 1.1 та 1.2 договору поруки), але відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали.

На підставі того, що відповідачем ОСОБА_4 не були виконані умови договору, банк надіслав на адресу відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вимогу та повідомлення, де вимагав погашення боргу, а також попередив останніх про можливе звернення стягнення на їх нерухоме майно.

Відповідачі на вимогу банку не реагують, умисно ухиляються від виконання взятих на себе зобовязань, передбачених договірними умовами.

Станом на 11 січня 2011 року заборгованість за додатковою угодою № 1 від 17 липня 2008 року про встановлення кредитного ліміту до договору № 17739 від 26 квітня 2006 року становить 12209 грн. 83 коп., яка складається із: простроченої заборгованість за кредитом - 5000 гривень; простроченої заборгованість за відсотком - 4892 грн. 88 коп.; пені - 2316 грн. 95 коп.

Представник позивача просив стягнути з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк» 12 209 грн. коп. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні 5 листопада 2013 року представник позивача збільшила позовні вимоги з 12209 грн. 95 коп. до 15938 грн. 95 коп., в частині стягнення простроченої заборгованості за процентами 9 150 грн. та пені 1788 грн. 45 коп. станом на 4 листопада 2013 року, та просила стягнути з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк» 15938 грн. 95 коп. та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через засоби масової інформації. Заяв про розгляд справи в його відсутності до суду не поступало.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, подав до суду заперечення в яких вказав, що вимоги до нього, як поручителя є безпідставними та такими, що суперечать нормам Цивільного Кодексу України з тих підстав, що кредитний ліміт ОСОБА_4 відповідно до додаткової угоди №1 про встановлення кредитного ліміту до договору № 17739 від 26 квітня 2006 року, між банком та ОСОБА_4 було встановлено на один рік до 17 липня 2009 року (п.п. 1.2, 5.1 додаткової угоди), тобто остаточний строк повернення наданих коштів банком боржнику сплив 17.07.2009 року, а отже порука за договором поруки №1 від 17 липня 2008 року, укладеним між банком та ним припинилася 17 січня 2010 року.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи зі слідуючого.

Матеріалами справи встановлено, що:

між банком та відповідачем ОСОБА_4 26 квітня 2006 року був укладений договір № 17739, згідно якого банк відкриє клієнту - ОСОБА_4 картковий рахунок 26256017739001 для здійснення операцій платіжною карткою, здійснює видачу клієнту ПК, та виконує розрахунково-касове обслуговування картрахунку клієнта за дебетовою схемою.

14 липня 2008 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про відкриття йому кредитної лінії в розмірі 8000 грн.

17 липня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 17739 від 26 квітня 2006 року, відповідно до якої, на картковий рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26255017739002 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000 грн. Кредитний ліміт встановлено на один рік до 17 липня 2009 року (п.п 1.2., 5.1., додаткової угоди), тобто остаточний строк повернення наданих банком коштів закінчився 27 липня 2009 року, але відповідач ОСОБА_4 в порушення взятих на себе зобов`язань, кошти не повернув, шо підтверджується випискою по рахунку № 26255017739002.

Пунктом 2.2.3. додаткової угоди передбаченно нарахування 21% річних на суму наданого кредитного ліміту відповідачу ОСОБА_4

У звязку з невиконанням відповідачем ОСОБА_4 своїх обовязків, керуючись пунктом 2.2.2., додаткової угоди, банком була нарахована пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

17 липня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1, згідно якого, останній взяв на себе зобовязання солідарно відповідати перед Банком (пункти 1.1 та 1.2 договору поруки), але відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали.

Розрахунком підтверджується сума заборгованості, а саме станом на 4 листопада 2013 року заборгованість становить 15938 грн. 95 коп., яка складає з: простроченої заборгованості за кредитом - 5000 грн., прострочена заборгованість за процентами 9150 грн., пеня 1788 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважється таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається сторонами у кредитному договорі з урахуванням вимог ст. 1056-1 ЦК України.

У результаті неналежного виконання відповідачем ОСОБА_4 умов договору в останнього виникла заборгованість по сплаті кредиту.

Таким чином, відповідно до умов договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, додаткової угоди до даного договору та чинного законодавства, банк мав право вимагати погашення заборгованості за кредитом і нарахованими відсотками за користування ним та стягувати штрафні санкції, а позичальник, у випадку невиконання або неналежного виконання ним умов цього договору, зобов'язаний повернути кредит та сплатити штрафні санкції.

Отже, кредитор (банк) має право вимагати виконання зобов'язання за договором від боржника ОСОБА_4, оскільки строк дії договору закінчився і боржник порушив його умови, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме, в неповерненні кредитних коштів у визначений договором строк.

Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку передбачених законом підстав для стягнення заборгованості за договором із відповідача ОСОБА_2, як поручителя і солідарного боржника немає, при цьому суд виходить з того, що:

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За змістом наведених норм закону у разі, якщо в договорі поруки не встановлено строк його дії, то кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя як солідарного боржника лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а у разі непред'явлення такої вимоги протягом зазначеного строку порука припиняється.

Строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів обчислюється з моменту настання строку виконання основного зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з положеннями ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 ЦК України та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

17 липня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 17739 від 26 квітня 2006 року, відповідно до якої, на картковий рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26255017739002 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000 грн. Кредитний ліміт встановлено на один рік до 17 липня 2009 року (п.п 1.2., 5.1., додаткової угоди), тобто остаточний строк повернення наданих банком коштів банком боржнику витік 17 липня 2009 року.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору (п. 3.2) про дію поруки до повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов'язань позичальника перед кредитором за додатковою угодою не відповідає вимогаи ст. 252 ЦК України і в контексті її положень не може розглядатися як установлення строку дії поруки, а відступлення від таких положень закону, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, є неприпустимим.

За таких обставин у банка виникло право предявити вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання порушенного зобовязання боржника ОСОБА_5 щодо повернення кредиту, починаючи з 17 липня 2009 року, протягом наступних 6 місяців.

Таку вимогу до поручителя банк пред`явив лише 24 лютого 2011 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Будь-яких належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ст ст. 57-60 ЦПК України про пред'явлення банком після настання строку виконання основного зобов'язання у повному обсязі (17 липня 2009 року) вимоги до відповідача ОСОБА_2 про повернення кредитних коштів в матеріалах позовної заяви немає і в ході її розгляду позивачем надано не було.

Жодних причин пропуску, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителя, та причин, які унеможливлювали пред'явлення такої вимоги, позивачем не наведено.

Так як банк не дотримався встановленого законом строку для пред'явлення вимог до поручителя, то в результаті цього, порука і разом з нею обов'язок поручителя відповідати за зобов'язаннями основного боржника припинилися в силу закону.

Таким чином, позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості за додатковою угодою задоволеню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову 229 грн. 40 коп. судового збору, 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Крім того, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача, витрати понесені позивачем, пов`язані з викликом відповідача в судове засідання через оголошення в газеті «Наддніпрянська правада» в сумі 126 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 251, 252, 526, 530, 559, 598, 610, 612, 625. 629, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк» (правонаступник КБ «Західінкомбанк»ТзОВ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк» (правонаступник КБ «Західінкомбанк» ТзОВ) заборгованість за додатковою угодою № 1 від 17 липня 2008 року про встановлення кредитного ліміту до договору № 17739 від 26 квітня 2006 року в сумі 15 938 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Західінкомбанк»(правонаступник КБ «Західінкомбанк»ТзОВ) 229 грн. 40 коп. витрат по сплаті позивачем судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 126 грн. витрат, пов`язаних з викликом відповідача в судове засідання через оголошення в газеті «Наддніпрянська правада».

В позові Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (правонаступник КБ «Західінкомбанк»ТзОВ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:Сокирко Л.М.