Постанова № 35452710, 25.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року Справа № 812/9275/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.,

при секретарі судового засідання: Вороніній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 4026913, 09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток.

В обґрунтування уточненого позову позивач зазначив наступне.

Державне підприємство "Донбасантрацит" зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30.04.2003 за №04051945Ю0010253.

Відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 01.03.2011 року, про що видана довідка №24/29-011.

Станом на 30.09.2013 заборгованість Державного підприємства "Донбасантрацит" з авансових внесків з податку на прибуток складає 4026913,09 грн., що виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань, згідно абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

ДП «Донбасантрацит» було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 11.02.2013 року №9087273854 на суму 48335438,00 грн. та визначено авансовий внесок за березень-грудень 2013 року у розмірі 4026913,09 грн., тобто відповідач повинен був сплатити суму авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2013 року у розмірі 4026913,09 грн.

З метою погашення податкового боргу Державного підприємства "Донбасантрацит" податковим органом надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/127 від 11.07.2003 та другу податкову вимогу № 2/131 від 18.08.2003.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит" кошти в рахунок сплати податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств у розмірі 4027953,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав уточнені позовні вимоги повністю, про що надав заяву, та на підставі ст. 257 КАС України просив визнати спосіб, строк та порядок виконання судового рішення у самому рішенні, відповідно до графіку, наданого відповідачем разом з запереченням на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Донбаснтрацит" зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30.04.2003 за №04051945Ю0010253 (а.с.8). Відповідача взято на податковий облік в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 13.05.2003 за №29 (а.с.11).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України Державне підприємство "Донбасантрацит" подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 року від 11.02.2013 №9087273851, в якому визначило авансовий внесок з податку на прибуток підприємства за серпень 2013 року у розмірі 4027953,00 грн. (а.с. 21).

З урахуванням переплати, яка лічилась за підприємством, сума податкового боргу складає 4026913,09 грн., що підтверджується відповідною довідкою позивача (а.с. 38)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом №5083) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал. Такий платник податку авансових внесків у II - IV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками I кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому встановлено граничний строк подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 №1281 затверджено зміни до форм податкових декларацій з податку на прибуток, які передбачають розрахунки авансових внесків у складі річних податкових декларацій.

Для визначення доходу беруться до уваги такі показники декларацій з податку на прибуток:

- для підприємств та відокремлених структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток самостійно - значення рядка 01 Декларації №1213;

- для банківських установ - значення рядка 01 Декларації №1683;

- для договорів про спільну діяльність - значення рядка 01 Декларації №1352;

- для страхових організацій - сумарне значення рядків 01 та 05 Декларації № 759;

- для постійного представництва нерезидента - значення рядка 01 Розрахунку №115;

- для структурних підрозділів, що сплачують податок на прибуток консолідовано, підприємств - значення рядка 01 Декларації №1213 головного підприємства, банківських установ - значення рядка 01 Декларації №1683 головного банку, страхових організацій - сумарне значення рядків 01 та 05 Декларації № 759 головної страхової компанії.

для розрахунку 1/9 податку на прибуток для сплати авансового внеску у січні - лютому 2013 року враховуються такі показники податкової звітності за 9 місяців 2012 року;

- для підприємств - сумарне значення рядків 14 та 20 Декларації №1213;

Не повинні сплачувати авансові внески:

- новостворені платники податку на прибуток;

- платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік як платники податку на прибуток в органах державної податкової служби протягом IV кварталу року, що передує звітному;

- виробники сільськогосподарської продукції.

Відповідно до статті 155 та з урахуванням вимог п.209.6 ст.209 Кодексу для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, вироблених ними на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;

- неприбуткові установи (організації);

- платники податків, у яких оподатковувані доходи за останній річний звітний податковий період є меншими або становлять 10 мільйонів гривень;

- платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень і за підсумками такого звітного періоду не отримали прибутку або отримали збиток, податкові зобов'язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році.

Авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

У подальшому, починаючи з березня 2013 року, авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця.

Терміни сплати авансових внесків протягом січня 2013 року - лютого 2014 року: січень 2013 року - 18 січня 2013 року; лютий 2013 року - 20 лютого 2013 року; березень 2013 року - 29 березня 2013 року; квітень 2013 року - 30 квітня 2013 року; травень 2013 року - 30 травня 2013 року; червень 2013 року - 27 червня 2013 року; липень 2013 року - 30 липня 2013 року; серпень 2013 року - 30 серпня 2013 року; вересень 2013 року - 30 вересня 2013 року; жовтень 2013 року - 30 жовтня 2013 року; листопад 2013 року - 29 листопада 2013 року; грудень 2013 року - 30 грудня 2013 року; січень 2014 року - 30 січня 2014 року; лютий 2014 року - 28 лютого 2014 року.

Податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подається не пізніше 11 лютого 2013 року. Сума визначених у річній декларації зобов'язань з податку на прибуток за серпень 2013 року сплачується не пізніше 30 серпня 2013 року.

Нарахування авансових внесків за серпень 2013 року в картках особових рахунків платників податку здійснюється в автоматизованому режимі.

податкові декларації за звітний рік подаються у терміни, передбачені для подання річної звітності - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 11 липня 2003 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/127, яку отримано відповідачем 14.07.2003, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги (а.с.18). 18 серпня 2003 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/131, яку отримано відповідачем 18.10.2003, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (а.с. 17).

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України майно відповідача зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу від 15.06.2011 №31786777 (а.с. 19).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем уточнені позовні вимоги визнані в повному обсязі, про що він зазначив в запереченні на адміністративний позов.

Також в судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про встановлення способу, строку і порядку виконання судового рішення в самому рішенні.

Представники позивача не заперечували проти заявленого клопотання та просили встановити спосіб, строк і порядку виконання судового рішення в самому рішенні, про що надали відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Підставою для встановлення способу, строку і порядок виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що ДП "Антрацит" дійсно на даний час має скрутне фінансове становище та не має можливості своєчасно виконувати свої зобов'язання зі сплати податкового боргу.

Також відповідач надав звіт про фінансові результати, акти звірки взаємних розрахунків,зведені результати інвентаризації дебиторсько - кредиторської заборгованості. (а.с. 42 - 45)

На підтвердження необхідності встановлення способу, строку і порядок виконання рішення та можливості подальшого погашення податкового боргу відповідно до графіку, наданого відповідачем, підприємство надало довідку основних показників роботи та договір поставки вугілля (55 - 63).

Таким чином, оскільки податкові вимоги є чинними, сума податкового боргу на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наданих відповідачем доказів на обґрунтування клопотання, відсутністю заперечень позивача, суд вважає за можливим відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, встановити спосіб, строк та порядок виконання судового рішення згідно наданого відповідачем графіку.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 4026913, 09 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з урахуванням положень ч. 1 ст. 257 КАС України.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 4026913, 09 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит" (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10; код ЄДРПОУ 32446546) податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств в сумі 4026913,09 (чотири мільйони двадцять шість тисяч дев'ятсот тринадцять грн. 09 коп.) в рахунок погашення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств на р/р 31112158799002, відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11023100, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і.к. 37991503, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Встановити Державному підприємству "Донбасантрацит", код ЄДРПОУ 32446546 спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств у розмірі 4026913,09 грн., впродовж 5 років рівними частинами по 1000,00 грн. з 16.12.2013 по 16.11.2016, щомісячно; по 166288,00 грн. з 16.12.2016 по 16.10.2018, щомісячно; зі сплатою останнього платежу 16.11.2018 у сумі 166289,09 грн.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства "Донбасантрацит", код ЄДРПОУ 32446546.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.А. Дибова