Рішення № 35452704, 19.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа № 914/3419/13

За позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,до відповідача:комунального підприємства "Стрийтеплоенерго", м. Стрий,про: стягнення штрафних санкцій.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Левченко О.Є. - довіреність від 14.12.2012 р.,відповідача:Білінський З.М. - директор, Іваночко М.В. - довіреність від 20.09.2013 р..На розгляд господарського суду Львівської області подано позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" про стягнення штрафних санкцій. Ухвалою від 09.09.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.09.2013 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №22/11-ТЕ-1144-Н поставки природного газу від 23.12.2010 р. оплатив вартість отриманого газу із порушенням строків розрахунку. У зв'язку з цим відповідачу нараховано 281.601,60 грн. пені, 31.629,52 грн. інфляційних втрат, 152.711,89 грн. - 3% річних.

Відповідач у поданому відзиві та додаткових запереченнях заперечив проти позовних вимог з наступних підстав:

1) Прострочення зі сплати вартості поставленого газу виникло внаслідок обставин непереборної сили. Так, згідно з Законом України "Про Національну комісію регулювання комунальних послуг України" тарифи для теплопостачальних організацій затверджує Національна комісія регулювання комунальних послуг України. В силу положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їх повноважень. Центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджетну (стаття 31). Несвоєчасність оплати зумовлена обставинами непереборної сили, відповідно до пункту 8 розділу договору від 23.12.2010 р. При прийнятті рішення звертає увагу на такі обставини: станом на 30.06.2013 р. поточна дебіторська становить на кінець звітного періоду становить 7.510,00 тис. грн., кредиторська заборгованість становить 5.703,20 тис. грн.; підприємство проводить роботу зі стягнення заборгованості, проте не має права стягувати штрафні санкції з населення; теплопостачальна організація не дотрималась зразка примірного договору постачання природного газу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1087 від 07.10.2009 р., яким не передбачено збільшеної позовної давності до вимог про стягнення неустойки; комунальне підприємство надає послуги теплопостачання навчальним закладам, дитсадкам, медичним закладам.

2) В додаткових запереченнях проти вимог позову відповідач указує на те, що позивачем нараховано пеню за шість місяців з моменту виникнення заборгованості. Однак, відповідно до пункту 9.3 договору неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

3) Нарахований розмір пені вдвічі перевищує встановлений Кабінетом Міністрів України розмір, що визначено в примірному договорі про постачання природного газу.

Крім того, відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на реорганізацію позивача. Подане клопотання з посиланням на п. 1 статті 81 ГПК України не підлягає до задоволення, оскільки позовна заява підписана уповноваженою особою.

В додаток до наведеного відповідачем подано клопотання про зменшення розміру нарахованої пені до 1.000,00 грн. Заява обґрунтована відсутністю завданих позивачеві збитків та їхнім надмірним розміром.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Стрийтеплоенерго" укладено договір №22/11-ТЕ-1144-11 про закупівлю природного газу за державні кошти від 23.12.2010 р. (надалі - Договір). За цим договором постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцеві (відповідач у справі) імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 1.2 цього договору.

Сторонами у додатковій угоді №2 від 31.03.2011 р. та додатковій угоді №3 погоджено зміни до Договору в частині ціни природного газу.

Позивач поставив, а відповідач прийняв природного газу на загальну суму 8.732.264,50 грн., про що складено акт прийому-передачі природного газу від 31.01.2011 р. на суму 3.072.772,26 грн., акт прийому-передачі природного газу від 28.02.2011 р. на суму 2.777.205,96 грн., акт прийому-передачі природного газу від 31.03.2011 р. на суму 2.080.331,89 грн., акт прийому-передачі природного газу від 801.954,39 грн.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем оплачено у повному обсязі вартість поставленого газу, проте із порушенням строків оплати.

Сторонами погоджено стан розрахунків за актом звірки розрахунків за умовами Договору станом на 06.12.2012 р. За цим актом заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Між територіальним органом Казначейства в Львівській області, Головним фінансовим управлінням Львівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Стрийської міської ради, комунальним підприємством "Стрийтеплоенерго", дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договір №653/517з-ГУ від 06.12.2012 р. Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникала у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалось та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування".

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу поставки природного газу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина перша та друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правовідносини між сторонами склалися на підставі Договору, який є двостороннім правочином, за змістом якого ДК "Газ України" взяла на себе зобов'язання поставити природній газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природній газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки така обставина не обумовлена умовами договору.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до статті 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не є підставою звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності.

За таких обставин, коли відповідачем було прострочено сплату вартості природного газу, у позивача правомірно виникає право на відшкодування пені, інфляційних втрат та 3% з урахуванням такого.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.3 Договору неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. Строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Положення пункту 9.3 Договору, в якому сторони встановили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, які передували моменту звернення із претензією або позовом, суперечить вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Зі змісту пункту 4.1 Договору випливає, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного підписаного акта окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу за кожним актом передачі-приймання газу окремо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 04.12.2012 року у справі № 17/034-11; від 11.12.2012 року у справі №10/065-11.

Проте позивачем здійснено нарахування пені без врахування умов Договору, але у відповідності із положеннями чинного законодавства. За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, суд за заявою відповідача вважає за доцільне зменшити розмір заявленої до стягнення пені. При цьому суд керується наступним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також суд враховує те, що станом на час розгляду справи по суті відповідач у повному обсязі розрахувався за одержаний в період з січня 2011 року по квітень 2011 року природний газ. При цьому, із матеріалів справи вбачається, що невчасна оплата за одержаний газ спричинена інфляційними процесами в економіці та невчасними розрахунками за спожитий газ бюджетними установами - кінцевими споживачами. Відповідач вживав заходів для своєчасного повернення боргу. На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання на 50% до суми 140.800,80 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 152.711,89 грн. - 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Суд, провівши перерахунок інфляційних втрат, дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині частково, в сумі 31.552,31 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції28.02.2011 - 20.03.2011704672.261.0149865.41714537.6729.03.2011 - 18.04.20112287078.221.01329732.022316810.2429.04.2011 - 16.05.20113196710.111.00825573.683222283.7910.06.2011 - 19.06.20113613897.271.00414455.593628352.8615.07.2011 - 27.07.20113247254.770.987-42214.313205040.4605.08.2011 - 30.08.20112821184.770.996-11284.742809900.0331.08.2011 - 26.12.20122750934.271.0025424.662756358.93Разом:31.552,31 грн. Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

При цьому посилання відповідача на те, що умови договору відрізняються від умов типового договору не може свідчити про незаконність договору, оскільки сторони можуть відійти від умов типового договору, при умові, що це (умови угоди) не суперечить законодавству.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. Крім того, суд враховує положення пункту 4.3 постанови Пленуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. №7 у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193, 232, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 253, 526, 530, 549, 551, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" (адреса: вулиця Новаківського, будинок 9, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 05432684) на дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: вулиця Шолуденка, будинок 1, Шевченківський район, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код 31301827) 140.800,80 грн. пені, 31.552,31 грн. інфляційних втрат, 152.711,89 грн. - 3% річних, 9.316,99 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Повне рішення складено 22.11.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.