Ухвала суду № 35452680, 21.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"21" листопада 2013 р. Справа № 911/1790/13

Суддя господарського суду Київської області Бабкіна В.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Київгідромонтаж» про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка заводів важкого машинобудування»

до Акціонерного товариства «Київгідромонтаж»

про стягнення 544246,71 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Осадчий К.Є. (довіреність б/н від 01.11.2013 р.)

від відповідача (заявника): Перелигіна-Ковальчук Г.С. (довіреність б/н від 19.05.2013 р.)

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2013 р. у справі № 911/1790/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка заводів важкого машинобудування» до Акціонерного товариства «Київгідромонтаж» про стягнення 544246,71 грн. задоволено частково та стягнуто з АТ «Київгідромонтаж» 385439,02 грн. основного боргу, 45999,78 грн. 3% річних, 37060,11 грн. інфляційних втрат, 9369,97 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 25.07.2013 р. у справі № 911/1790/13 було залишено без змін.

11.11.2013 р. господарським судом Київської області на виконання вказаного судового рішення у даній справі було видано наказ.

До господарського суд Київської області 11.11.2013 р. звернулось Акціонерне товариство «Київгідромонтаж» із заявою б/н від 11.11.2013 р. про розстрочення виконання рішення у справі № 911/1790/13, обґрунтовуючи її тяжким фінансовим становищем товариства, що зумовлено скороченням об'єму поточних робіт, зниженням фінансових потоків у зв'язку із скороченням бюджетного фінансування, що підтверджується звітом про фінансові результати АТ «Київгідромонтаж» за 2012 рік.

Водночас, відповідач зазначив, що на даний час фінансове становище АТ «Київгідромонтаж» не змінилось, про що свідчить баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2013 р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року. При цьому заявник зазначив, що прагне погасити заборгованість та в повному обсязі виконати судове рішення у даній справі № 911/1790/13.

Враховуючи наведені обставини, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення з погашення суми заборгованості наступним чином: 60000,00 грн. до 31.01.2014 р., 60000,00 грн. до 28.02.2014 р., 60000,00 грн. до 31.03.2014 р., 60000,00 грн. до 30.04.2014 р., 60000,00 грн. до 31.05.2014 р., 60000,00 грн. до 30.06.2014 р., 60000,00 грн. до 31.07.2014 р. та 57868,88 грн. до 31.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2013 р. заяву Акціонерного товариства «Київгідромонтаж» б/н від 11.11.2013 р. про розстрочення виконання рішення у справі № 911/1790/13 було призначено на 21.11.2013 р.

21.11.2013 р. до господарського суду позивачем були подані заперечення б/н від 18.11.2013 р. на заяву про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, яку товариство вважає необґрунтованою та безпідставною. Згідно із вказаними запереченнями ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» наголошує на відсутності у даному випадку виняткових обставин, за яких можливо було б розстрочити виконання рішення суду.

На переконання позивача, боржником не доведено ані скрутного матеріального становища, що склалося на підприємстві; ані обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду. Зокрема, АТ «Київгідромонтаж» не надані документи, що підтверджують скрутне матеріальне становище. Окрім того, в разі неможливості розрахуватись грошима, можливе стягнення боргу за рахунок активів підприємства, які включають у себе матеріальні, фінансові та нематеріальні цінності, а саме: будівлі, споруди, приміщення, які знаходяться на балансі підприємства, запаси сировини та ін.

Водночас своєю заявою боржник не доводить того, що кредиторська заборгованість перевищує розмір активів підприємства, на які може бути накладено стягнення.

Окрім того, позивач зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення. Невиконання відповідачем рішення суду та несплата заборгованості у розмірі 477868,88 грн. призводить до скрутного становища на підприємстві позивача, до зростання боргів перед бюджетом та державними фондами, впливає на виплату заробітної плати робітникам підприємства. Ці факти мають негативний вплив на господарську діяльність ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування».

Окрім того, у позивача виникає заборгованість перед підприємствами - контрагентами за господарськими правочинами, що підтверджується довідкою № СЗ-7091 від 19 листопада 2013 року.

У судовому засіданні 21.11.2013 р. представник заявника підтримав заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі; представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечував з мотивів, викладених у запереченнях б/н від 18.11.2013 р.

Згідно з приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено в ч. 1 пп. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (пп. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням викладеного вище, дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви Акціонерного товариства «Київгідромонтаж» б/н від 11.11.2013 р. про розстрочення виконання рішення у справі № 911/1790/13 щодо погашення заборгованості у розмірі 477868,88 грн. наступним чином: 60000,00 грн. до 31.01.2014 р., 60000,00 грн. до 28.02.2014 р., 60000,00 грн. до 31.03.2014 р., 60000,00 грн. до 30.04.2014 р., 60000,00 грн. до 31.05.2014 р., 60000,00 грн. до 30.06.2014 р., 60000,00 грн. до 31.07.2014 р. та 57868,88 грн. до 31.08.2014 р.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Акціонерного товариства «Київгідромонтаж» б/н від 11.11.2013 р. про розстрочення виконання рішення у справі господарського суду Київської області № 911/1790/13 залишити без задоволення.

Суддя Бабкіна В.М.