Рішення № 35452662, 21.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19711/13 21.11.13

За позовом ТОВ "Вектор-Транс-Плюс"

до ТОВ "Голден Дістрібьюшн"

про стягнення 26754,52 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача не прибув

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості та шрафних санкцій у зв"язку з неналежним виконанням умов договору перевезення від 05.03.2013 № 134 у розмірі 179503,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19711/13 та призначено до розгляду на 07.11.2013.

Представники сторін в судове засідання 07.11.2013 не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 21.11.2013.

Представники сторін в судове засідання 21.11.2013 не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про повторне відкладення розгляду справи. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідач в попередньому судовому засіданні вже подавав аналогічне клопотання і на думку суду це свідоме затягування судового процесу. Більше того, неможливість прибуття в судове засідання одного представника не позбавляє відповідача направити до суду іншого представника для представлення інтересів відповідача.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Суд задовольнив дане клопотання.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Транс-Плюс" (далі - виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн"(далі відповідач, замовник) було укладено договір № 134 (далі - Договір).

За своєю правовою природою Договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором перевезення, до якого застосовуються положення ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) та ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Згідно з п.п. 1.1.-1.3. Договору даний договір регулює взаємовідносини сторін по організації та перевезенню вантажів транспортом виконавця. Послуги по перевезенню здійснюються виконавцем на підставі заявок замовника. Перевезення здійснюються у відповідності з правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та іншими нормативними актами.

Відповідно до п.2.1. договору протягом всього строку дії даного договору перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі разових письмових заявок замовника, які складаються у відповідності з умовами даного договору і є його невід'ємною частиною. Заявка може направлятись факсимільним способом.

Пунктом 3.1.4. договору встановлено, що виконавець зобов'язаний доставити довірений йому замовником вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Позивачем було здійснено наступне перевезення вантажу за замовленням відповідача:

1. На підставі заявки №203 від 26.03.2013 позивачем в повному обсязі було виконане перевезення вантажу автопоїздом д/н ВВ7686СВ/ВВ2005ХТ по маршруту Гостомель-Краматорськ- Маріуполь, що підтверджується товарно-транспортними накладними № ГД000011308 від 27.03.2013, №ГД000011307 від 27.03.2013.

Відповідно до п.4.2. Відповідач оплачує послуги Позивачу протягом 10 банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Акт здачі-прийняття робіт №97 від 29.03.2013 на суму 10 250 грн. було підписано сторонами без жодних взаємних претензій.

Таким чином, Відповідач мав виконати свій обов'язок щодо сплати вартості перевезення до 12.04.2013.

13.09.2013 Відповідач сплатив на користь позивача 2000грн. (платіжне доручення №678) та 04.10.2013 додатково було сплачено 5000грн.(платіжне доручення №25893). Таким чином, відповідач частково сплатив рахунок на загальну суму 7000грн., непогашеною залишилася сума - 3250грн.

У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день вказана сума Відповідачем досі не сплачена, то у нього виникла прострочена заборгованість в розмірі 3 250 грн.

Вказана заборгованість також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.06.2013.

2. На підставі заявки №218 від 01.04.2013 позивачем в повному обсязі було виконане перевезення вантажу автопоїздом д/н ВВ7686СВ/ВВ2005ХТ по маршруту Гостомель-Кіровоград- Дніпропетровськ-Запоріжжя, що підтверджується товарно-транспортними накладними № ГД000012219 від 02.04.2013, №ГД000011135 від 02.04.2013, №ГД000012117 від 02.04.2013, №ГД000012118 від 02.04.2013.

Акт здачі-прийняття робіт №13 від 04.04.2013 на суму 8 200грн. було підписано сторонами без жодних взаємних претензій.

Таким чином, Відповідач мав виконати свій обов'язок щодо сплати вартості перевезення до 18.04.2013.

У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день вказана сума Відповідачем досі не сплачена, то у нього виникла прострочена заборгованість в розмірі 8 200 грн.

Вказана заборгованість також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.06.2013.

3. На підставі заявки №222 від 02.04.2013 позивачем в повному обсязі було виконане перевезення вантажу автопоїздом д/н АІ 2197ВР/АІ4887ХО по маршруту Гостомель - Джанкой -Білогорськ, що підтверджується товарно-транспортними накладними № ГД000012339 від 02.04.2013, №ГД000012338 від 02.04.2013.

Акт здачі-прийняття робіт №15 від 04.04.2013 на суму 10 200грн. було підписано сторонами без жодних взаємних претензій.

Таким чином, відповідач мав виконати свій обов'язок щодо сплати вартості перевезення до 18.04.2013.

У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день вказана сума Відповідачем досі не сплачена, то у нього виникла прострочена заборгованість в розмірі 10 200 грн.

Вказана заборгованість також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.06.2013.

4. На підставі заявки №527 від 04.09.2013 позивачем в повному обсязі було виконане перевезення вантажу автопоїздом д/н ВВ 1703АР/ВВ4418ХТ по маршруту Київ-Дніпропетровськ, шо підтверджується товарно-транспортною накладною.

Акт здачі-прийняття робіт №25 від 06.09.2013 на суму 4 700грн. було підписано сторонами без жодних взаємних претензій.

Таким чином, Відповідач мав виконати свій обов'язок щодо сплати вартості перевезення до 20.09.2013.

У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день вказана сума Відповідачем досі не сплачена, то у нього виникла прострочена заборгованість в розмірі 4 700 грн.

Загальна ж заборгованість відповідача за всіма вищезазначеними перевезеннями становить: 26 350,00 грн.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 26 350,00 грн.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

У статтях 638 та 639 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначає стаття 181 ГК України. У частині 1 цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також підтвердження до виконання замовлення.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26 350,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 404,52 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 404,52 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Транс-Плюс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9, код ЄДРПОУ 36081058) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Транс-Плюс" (91015, м. Луганськ, Артемівський район, квартал Мирний, буд. 13 А, кв. 51, код ЄДРПОУ 35554855) основний борг в розмірі 26 350(двадцять шість тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 404(чотириста чотири) грн. 52 коп., судовий збір в розмірі 1 720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 25.11.2013