Рішення № 35452603, 25.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2013 р. Справа № 903/1159/13

за позовом Заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський

до відповідача: Будинкоуправління № 2 квартирно - експлуатаційного відділу м. Володимир - Волинського

про стягнення 125 499,16 грн

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: Писарук В.В. - начальник (паспорт серії АЮ №145737 вид. 21.12.2011р.)

В судовому засіданні взяв участь: Пушкарчук С.В. - прокурор Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (посв. №017411 від 04.06.13р.)

Оскільки представник відповідача та прокурор не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський просить суд стягнути з Будинкоуправління № 2 квартирно - експлуатаційного відділу м. Володимир - Волинського 125 499,16грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за договором №1а від 03.01.2012р. .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з грудня 2011 року по квітень 2013 року, в порушення взятих на себе за вищевказаним договором зобов'язань, не здійснював оплату поставленої позивачем теплової енергії, в наслідок чого і утворилась заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір №1А від 03.01.2012р. та норми чинного законодавства, а саме, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України.

Прокурор в засіданні суду позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

До початку розгляду справи в судовому засідання позивач за допомогою факсимільного зв'язку подав суду клопотання №2229 від 21.11.2013р. про розгляд справи за відсутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський, у в'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмовому поясненні №90 від 22.11.2013р. визнає наявність заборгованості перед позивачем, пояснюючи її виникнення тяжким фінансовим становищем, оскільки плати за обслуговування будинків та прибудинкових територій в БУ №2 вистачає лише на виплату заробітної плати працівникам будинкоуправління.

Із досліджених матеріалів справи, заслуханих пояснень представника відповідача та прокурора, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

03.01.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський в особі начальника, підполковника Ліскова В.П. та Будинко-управлінням № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, в особі начальника будинкоуправління Писарука Я.В. укладено договір №1А про відшкодування вартості теплової енергії та природного газу (далі - договір, а.с.7-8).

Відповідно до п.1 даного договору позивач забезпечує гуртожиток, який знаходиться у будівлі 15 по вулиці Стрілецькій у місті Луцьку, балансоутримувачем якого є відповідач - 305,32кв.м - 56,1% від 544,4кв.м. загальної площі вказаної будівлі - природним газом, який використовується на виготовлення теплової енергії в опалювальний період та забезпечує газові плити та колонки природним газом на побутові потреби.

У пункті 2 цього договору сторони передбачили механізм його роботи, а саме: в п.2.1 зазначено, що в період опалювального сезону позивач розраховує відповідно до тарифу ДКП «Луцьктепло» вартість опалення відповідно до площі опалення гуртожитку, балансоутримувачем якого є відповідач; п.2.2. - відповідач подає позивачу кількість прописаних мешканців гуртожитку, відповідно до кількості проживаючих розраховується кількість затраченого природного газу на газові плити та колонки відповідно до тарифів ПАТ «Волиньгаз»; 2.3 - щомісячно, до 27 числа позивач надає відповідачу рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та податкову накладну, які є підставою для проведення оплати у відповідності до вимог чинних нормативних документів; 2.4 - відповідач приймає до виконання ці документи та здійснює оплату на умовах даного договору.

Згідно п.3.2.2 відповідач після отримання від позивача повного пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних протягом 10 банківських днів зобов'язується здійснити оплату за опалення (а.с. 7).

У відповідності з п.п. 6.1 та 6.3 договір діє з 03.01.2012р. до 31.12.2012р., якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення даного договору не заявить про намір розірвати його, останній автоматично пролонгується на термін дії договору про забезпечення нерухомим майном (а.с.8).

На виконання умов вказаного договору позивач надав послуги з теплопостачання за період з грудня 2011р. по квітень 2013р. на загальну суму 125 499,16грн., що підтверджується довідкою №1997 від 18.10.2013р. про заборгованість за теплопостачання БУ №2 на загальну суму 125 499,16грн., за підписами начальника та бухгалтера (а.с. 9), рахунками:

- №515 від 22.12.2011р. на суму 17 923,95грн.;

- №1 від 30.01.2012р. на суму 17 923,95грн.;

- №45 від 24.02.2012р. на суму 17 923,95грн.;

- №91 від 02.04.2012р. на суму 17 923,95грн.;

- №305 від 14.06.2012р. знято 8 425,48грн.;

- №446 від 16.11.2012р. на суму 17 923,95грн.;

- №5 від 03.01.2013р. на суму 17 923,95грн.;

- №59 від 29.01.2013р. на суму 17 923,95грн.;

- №120 від 28.02.2013р. на суму 17 923,95грн.;

- №175 від 28.03.2013р. на суму 17 923,95грн.;

- №274 від 23.05.2013р. на суму 443,28грн. (а.с.13-20).

Однак відповідач оплату не провів, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 256 740,02грн., яка визнана відповідачем та підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків від 17.10.2013р. станом на 01.10.2013р. (а.с. 29).

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2011р. у справі №5004/1919/11 стягнуто з Будинкоуправління № 2 квартирно - експлуатаційного відділу м. Володимир - Волинського частину боргу в розмірі 131 240,86грн. за періоди жовтень-грудень 2009р, листопад-березень 2010р., січень-квітень, жовтень 2011р.

Таким чином, залишок заборгованості становить 125 499,16грн. (256 740,02-131 240,86) за період з грудня 2011 року по квітень 2013 року, яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним законодавством (ст. 627 ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судовий збір в сумі 2 509,98 грн. відповідно до ст.49 ГПК України, слід стягнути з нього в Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 714 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Шевченка, 32, код 24964381) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський (44700, Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вул.Академіка Глушкова, 1, р/р 35220014000337, МФО 803014 УДК у Волинській області, код ЄДРПОУ 07516184)

125 499,16грн. заборгованості.

3. Стягнути з Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Шевченка, 32, код 24964381) в дохід Державного бюджету України 2 509,98грн. судового збору отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ- 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу "Судовий збір, за позовом Заступника Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський".

Повний текст рішення складено

25.11.13

Суддя Л. О. Черняк