Постанова № 35452579, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року 09:42 справа № 16/42

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Приватного підприємства «Солекс» до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року за участю представників сторін:

від позивача: Кондратюк С.В. (довіреність № б/н від 15.03.2013 р.)

від відповідача: Гомольська Я.П. (довіреність № 26/23-57-10-18 від 16.08.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне підприємство «Солекс» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року.

Постановою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кишинського М.І. від 20.03.2009 р. по справі № 16/42, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 р., у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Солекс» було відмовлено повністю.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 р. було частково задоволено касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 р., а справу № 16/42 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Зважаючи на викладене, згідно з протоколом розподілу справ між суддями від 04.10.2013 року, справу № 16/42 було розподілено на новий судовий розгляд на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було прийнято до свого провадження адміністративну справу № 16/42 та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 21.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оспорюване рішення прийнято з порушенням положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», оскільки, підприємство не мало змоги використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, що зобов'язують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі РРО не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО, а тому застосування штрафних санкцій на підставі п. 1, п. 2 ст. 17 Закону № 265 є протиправним, та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем були подані письмові заперечення на позовну заяву та в судовому засіданні 21.11.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив з огляду на наступне.

Як зазначив представник відповідача, позивачем було порушено вимоги п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме - гральні автомати, що знаходилися у залах на момент перевірки, не були обладнані запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю), в автоматичному режимі не здійснювали реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг грального бізнесу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Солекс» зареєстрований у Святошинський районній у місті Києві Державній адміністрації 29.03.2002 року, ідентифікаційний код 24102644, що підтверджується Довідкою № 10799/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Видами діяльності позивача за КВЕД згідно даної довідки є: діяльність з організації азартних ігор, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, діяльність кафе, будівництво будівель, проведення розслідувань та забезпечення безпеки.

Так, згідно наявних матеріалів справи, відповідачем Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) 21.11.2008 року було проведено перевірку позивача Приватного підприємства «Солекс» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами зазначеної перевірки позивача відповідачем було складено Акт № 0260/26/57/23/24102644 від 21.10.2008 р., в якому зафіксовано порушення ПП «Солекс» вимог п. 1 п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 р., а саме встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавались послуги в сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 16 гральних автоматах, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, при наявності 16 торгових патентів, проте із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції -прийняття від гравця готівки на всіх 16 гральних автоматах.

На підставі висновків зазначеного Акта перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва відносно позивача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року у розмірі 5 444,00 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеним рішенням ДПІ у Святошинському м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року у розмірі 5 444,00 грн., позивач оскаржив таке рішення відповідача в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин, Окружний адміністративний суд м. Києва, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України по даній справі, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі також - Закон) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 р. за № 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат -це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до п. 1 ст. 3 зазначеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Так, в даному випадку, позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (ч. 2 ст. 12 Закону).

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО», термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.2006 р. № 803).

Отже, виходячи з вищенаведеного, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

04.06.2008 р. ТОВ «Експотрейд» було розроблено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка наказом ДПА України від 01.07.2008 р. № 430 включена до Державного реєстру РРО; комп'ютерно-касова система «Фіскал» призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, підсумовуючи викладене, з липня 2008 року суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобов'язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 962/13/13-09 від 03.07.2009 року зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин. При цьому, суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Зазначене, на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, не позбавляє суб'єкт господарювання обов'язку проведення розрахункових операцій через зареєстрований та опломбований належним чином РРО, навіть у випадку не сумісництва грального автомату з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», шляхом установлення окремого від грального автомату РРО, саме з цією метою.

В даному випадку, як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Крім того, з приводу зазначеного, позивач не посилався на листи-запити, які могли бути (та мали бути) адресовані ним до ТОВ «Експотрейд» та до Міністерства промислової політики України з метою надання останніми інформації щодо комп'ютерно-касової системи «Фіскал» та її можливості встановлення на гральних автоматах позивача.

Також, як підтверджується наявними у справі доказами, з приводу аналогічних спорів у судах, ТОВ «Експотрейд» надавалася засвідчена копія сертифікату та інформація про технічні умови застосування системи «Фіскал» на гральних автоматах.

Відповідно до таких письмових пояснень ТОВ «Експотрейд», впровадження комп'ютерно-касової електронної спеціалізованої системи «Фіскал» на ряді підприємств грального бізнесу здійснювалось відповідно до постанови КМУ від 07.02.2001 р. № 121 (із змінами та доповненнями), та за наслідками зазначеного підтверджено ефективність роботи системи «Фіскал», як технічного засобу фіскального контролю, і можливість її роботи з усіма типами гральних автоматів, які експлуатувалися всіма зазначеними підприємствами, що зверталися до ТОВ «Експотрейд» за відповідним роз'ясненням з даного приводу, як то позивач ТОВ «Солекс».

Згідно Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008 р. № UA 1.003.0080183-08, комп'ютерно-касова електронна спеціалізована система «Фіскал» сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ «УкрТЕСТ», сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24.10.2011 р. для її встановлення на гральні автомати; вказана комп'ютерно-касова електронна система «Фіскал» включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами.

Відтак, позивач не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, а тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи «Фіскал» технічним вимогам - не заслуговують на увагу суду.

Крім того, як зазначалось вище, позивачем не було доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ним використовуються.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача на неможливість обладнання гральних автоматів, що ним експлуатувалися, засобами, які виконують фіскальні функції.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин.

У відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України, саме суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Це означає, що суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

Так, відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно з п. 2 ст. 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, застосування відповідачем суми штрафу у розмірі 5 440 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 16 гр. автом.).

З приводу позиції Вищого адміністративного суду України по даній справі, висловленій в ухвалі від 23.09.2013 р., Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити також наступне.

Так, при розгляді даної справи в касаційному порядку, ВАС України, скасовуючи рішення попередніх інстанцій, зазначив, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не звернули уваги на зазначені вимоги Закону № 265/95-ВР та не встановили, яким чином набувалось право гри, яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась позивачем при прийманні грошей, з огляду на доводи позивача про використання опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій - контрольно-касового апарату Samsung ER-350F UA.01 i, модель якого внесено до Державного реєстру.

Враховуючи зазначене, судом в судовому засіданні 21.11.2013 р. було опитано представника позивача з приводу встановлення факту, яким саме чином відбувається реєстрація розрахункових операцій на господарській одиниці ПП «Солекс» за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12-а, що налічує 16 гральних автоматів, які надають послуги у сфері грального бізнесу, та які не обладнані комп'ютерно-касовою системою «Фіскал».

Як було зазначено представником позивача з даного приводу, для обслуговування зазначених 16 гральних автоматів (проведення готівкових операцій через реєстратор розрахункових операцій), які надають послуги у сфері грального бізнесу на господарській одиниці ПП «Солекс» за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12-а, позивачем використовується 1 (один) реєстратор розрахункових операцій - контрольно-касовий апарат Samsung ER-350F UA.01 i.

Проте, на переконання суду, на господарській одиниці, де використовуються 16 (шістнадцять) діючих гральних автоматів, які надають послуги у сфері грального бізнесу, та які не обладнані комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», не може застосовуватися тільки один реєстратор розрахункових операцій, оскільки такий один РРО фактично не може обслуговувати 16 гральних автоматів одночасно, а при зазначеній кількості гральних автоматів, таке одночасне замовлення послуг із наданням автоматів для гри, що передбачає відповідне проведення грошових коштів через РРО, - відбувається постійно, а відповідно суб'єкт господарювання повинен забезпечити окремий РРО (контрольно-касовий апарат) для роботи кожного з гральних автоматів, або допустимими доказами по справі довести суду, що один касовий апарат (РРО) може одночасно обслуговувати 16 гральних автоматів які надають послуги у сфері грального бізнесу, чого позивачем у даному випадку доказано не було, а також зазначеного не вбачається з наявних матеріалів справи, та логічним є висновок про те, що зазначене технічно є не можливим.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, було правомірно прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року

Натомість позивач, не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів на їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005402330/0 від 17 листопада 2008 року, зважаючи на що суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 28.11.2013 р.