Постанова № 35452529, 21.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року Справа № 812/9640/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гончарової І.А.,

за участі секретаря - Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення заборгованості в сумі 24529,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Позивач) звернулась до суду із поданням до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 24529,27 грн., шляхом стягнення коштів із рахунків у банках які обслуговують відповідача.

В обґрунтування вимог подання позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як платник податків в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області. Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин задекларованих по декларації № 9062589691 від 07.10.2013 року в сумі 24529,27 грн.

Станом на 20.11.2013 року сума боргу складає 24529,27 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у відповідності із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача, відкритих у банках, на користь Держави кошти за податковим боргом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 24529,27 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, місце та час розгляду подання повідомлялись належним чином (аркуш справи 15).

Представником позивача надано суду клопотання про розгляд подання за його відсутністю (аркуш справи 16).

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надавав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кремінської міської ради 17.06.1998 року та перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ з 15.12.1993 року. Станом на 10.06.2013, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.06.2013 №16619208, державну реєстрацію відповідача не скасовано (аркуш справи 4).

Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань самостійно нарахованих відповідачем по декларації № 9062589691 від 07.10.2013 року. Згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 07.10.2013 року за позивачем рахується податкове зобов'язання в сумі 24529,27 грн. (аркуш справи 10).

Крім того заборгованість відповідача в сумі 24529,27 грн. підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 20.11.2013 року, витягом з облікової картки платника податків (аркуші справи 9, 11).

Відповідно до п.п. 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені перша та друга податкові вимоги № 1/99 від 30.08.2002 року та №2/31 від 22.07.2003 року відповідно (аркуші справи 7, 8).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що в Державну реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи відповідача, що підтверджується відповідним витягом № 2696466 від 03.03.2005 року (аркуш справи 6).

Зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 1 п.п. 3 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків, стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановлених цим Кодексом, у письмовій формі. Оскільки відповідачем самостійно нараховані податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин задекларованих по декларації № 9062589691 від 07.10.2013 року в сумі 24529,27 грн. не відповідачем у встановленому законодавством порядку та стало податковим боргом з 20.11.2013 року, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідачем станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача, відкритих у банках, на користь Держави кошти за податковим боргом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 24529,27 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вимог частини 4 статті 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення заборгованості в сумі 24529,27 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Дзержинського, 2а, код 20160935) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 24529,27 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень двадцять сім копійок), шляхом стягнення коштів із рахунків у банках, які обслуговують комунальне підприємство «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя І.А. Гончарова