Справа № 106/7624/13-ц
№ 2\106\1986\13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого: судді Абзатової Г.Г.
при секретарі: Кіоса Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради, КП «Гарант» про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_2, виселення ОСОБА_4, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_2, виселення ОСОБА_4, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що вона та її дочка зареєстровани в АДРЕСА_1. Відповідачка перешкоджає її дочці проживати в спірній квартирі. Крім того відповідач ОСОБА_4, який є чоловіком відповідачки, та якого за рішенням суду виселено із зазначеної квартири, все одно продовжує проживати в спірній квартирі. ОСОБА_3, ОСОБА_5 чинять їй перешкоди для встановлення ліжка для ОСОБА_2 та розташування її речей, через що її дочка вимушена проживати в будинку АДРЕСА_2 в приміщенні НТСАЮ «ЮСТИС». У зв'язку з чим просила усунути перешкоди в користуванні житлом та вселити неповнолітню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в квартиру АДРЕСА_1. Виселити з зазначеної квартири ОСОБА_4 Відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов'язати надати місце для встановлення ліжка та розташування речей неповнолітньої ОСОБА_2.
Позивач та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічно викладеним в позові. Позивач додатково зазначила, що спірна квартира є муніципальною власністю в якій, вона зареєстрована з 1993 року. В зазначеній квартирі на даний час проживає вона з матір'ю та відповідачка з двома дітьми та чоловіком. Квартира складається з двох кімнат. Одну кімнату більшого розміру займає відповідачка з чоловіком та маленькою дитиною. В іншій кімнаті, яка меншого розміру вимушена проживати вона з матір'ю та дочкою відповідачки ОСОБА_15. В спірній квартирі також зареєстрована її дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка до травня 2013 року проживала в спірній квартирі разом з нею. В травні 2013 року, її дочка добровільно переїхала спочатку до знайомих, потім до будинку спілки НТСАЮ «ЮСТИС» де зараз і проживає, у зв'язку з тим, що в квартирі не було належних умов для проживання дитини, а саме у дитини не було власного ліжка та письмового столу на якому вона б могла робити уроки. Також позивач пояснила, що її дочка має можливість зайти в квартиру, оскільки в неї маються свої ключі від вхідної двері, перешкоди в цьому їй ніхто не чинить, проте вона позбавлена права проживати в ній, оскільки їй нікуди поставити спальне ліжко та не має місця для розташування її речей. Поросили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3, яка у своїх інтересах та є також представником ОСОБА_5( ОСОБА_5 змінила прізвище у зв'язку з укладанням шлюбу 28 вересня 2013 року) , за нотаріально посвідченою довіреністю від 16.11.2013 року, в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме зазначили, що не заперечує проти вселення дочки позивачки ОСОБА_2 в квартиру, оскільки їй ніхто й ніколи не чинив перешкод у доступі до квартири та проживання в ній. Стосовно вимог позивача про зобов'язання надати їй місце для розташування ліжка та речей ОСОБА_2, заперечувала, оскільки в квартирі перебувають речі ОСОБА_2 та мається спальне місце для її розташування, яке не змінювалося з часу її вселення у квартири та протягом усього часу проживання у квартирі. Проти вимог позивача про виселення її чоловіка ОСОБА_4 заперечувала, оскільки її чоловіка за рішенням суду вже було виселено та в спірній квартирі він не проживає, а лише іноді він приходить до неї для того щоб навідати їх спільних дітей. Просила у задоволені позовних вимог відмовити.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_11, який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 174 від 13.11.2013 року, в задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, за безпідставністю.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщався належним чином, надав заяву в якій зазначив, що в судове засідання з'явитись не може, оскільки перебуває на лікуванні в Євпаторійській міській лікарні № 1, проти задоволення вимог ОСОБА_1 в частині його виселення заперечує, оскільки в спірній квартирі він не проживає. Просив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.Представник третьої особи - Служби по справах дітей Євпаторійської міської Ради- Косенко А.В., в судовому засіданні просила суд прийняти рішення згідно норм діючого законодавства, в інтересах неповнолітньої дитини.
Суд вислухав пояснення позивача та її представника, відповідача та представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивачка ОСОБА_3 зі своїми дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_5 Основним квартировинаймачем є ОСОБА_3 (а.с.4)
Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат площею 16,7 кв.м. та 12.6 кв.м., кухні 6,1 кв.м., коридору 4,9 кв.м., санвузла 2,9 кв.м., загальна площа квартири 43,83 кв.м. житлова площа 29,3 кв.м.
З свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 вбачається що ОСОБА_5 28 вересня 2013 року уклала шлюб з ОСОБА_14 та після укладання шлюбу її прізвище стало «ОСОБА_5».
В судовому засіданні з пояснень сторін, встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, та тривалий час сторони мають судові тяжби з приводу проживання та користування квартирою АДРЕСА_1.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 24 січня 2012 року по справі № 2/0106/151/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи виконком Євпаторійської міської ради, ОСОБА_3 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5 ОСОБА_1 про виселення, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 виселений без надання іншого житлового приміщення.(а.с.6-7)
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 травня 2013 року по справі № 106/2224/13-ц позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_16, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, були залишені без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09 липня 2013 року рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 травня 2013 року було залишено без змін.
З пояснень сторін у судовому засіданні було встановлено, що в кімнаті площею 12,6 кв.м. на даний час проживає ОСОБА_1, мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_16, дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_15. В кімнаті площею 16,7 кв.м. проживає відповідачка ОСОБА_3 з малолітним сином ОСОБА_4
Встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2, у інтересах якої поданий позов, з жовтня 1996 року зареєстрована у квартирі та постійно у неї проживала до травня 2013 року, після чого добровільно покинула місце проживання та стала проживати у своїх знайомих, а з серпня 2013 року у нежитловому приміщенні громадської організації «ЮСТИС-С», встановлено, що вона має ключі від вхідної двері квартири АДРЕСА_1. Ці обставини встановлені з пояснень представника неповнолітньої - її матері ОСОБА_1 та визнані відповідачкою ОСОБА_3, тому не потребують доведення .
Встановлено, що спірна квартира не поделена, порядок користування нею не визначений, ОСОБА_2 не визнана такою, що втратила право користування житловою площею, у зв'язку з чим вселення у квартиру ОСОБА_2, яка зареєстрована в житловому приміщенні, та її проживання у квартирі є законним. Ця обставина нікім не заперечується
Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Всупереч зазначеним вимогам позивач ОСОБА_1, діюча у інтересах ОСОБА_2, на підтвердження своїх доводів про створення відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перешкод у користуванні квартирою , жодних належних та допустимих доказів суду не надала.
Крім того, як вбачається з її пояснень ОСОБА_1 наданих у засіданні суду, ОСОБА_2 в травні 2013 року добровільно виїхала із квартири, має ключі від вхідних дверей. Більш того, позивач зазначила, ні що не заважає її доньці вселитися в квартиру, ніхто не створює їй для цього перешкод. З пояснень позивачці у судовому засіданні виходить також, що кімната де ОСОБА_2 може проживати, де вона проживала раніше, дуже маленька, там розташовані чотирі спальні ліжка, стоїть маленький стіл, за яким їй не зручно готовитися до шкільних уроків, у цей кімнаті не можливо створити належні умови для проживання дитини.
Отже, судом встановлено, що фактично між сторонами відсутній спір з приводу користування житловим приміщенням, крім того, відповідач у своїх заперечення та поясненнях суду вказує на ті обставини, що вона, а також відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, які зараз, взагалі тимчасово не проживають у спірній квартирі, не перешкоджають позивачці проживати у квартирі, з якої вона добровільно виїхала і у будь який момент може повернутися.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
По справі не встановлено законних перешкод для вселення та проживанні ОСОБА_2 у спірній квартирі. Судом встановлено, що квартира містіть дві жилі кімнати , облаштована всіма зручностями та підсобними приміщеннями достатнього розміру: кухня коридор, туалет тощо.
На підставі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
В матеріалах справи відсутні дані про спір між сторонами.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Таким чином встановлено, що вселенню і проживанню позивачки не перешкоджає а ні ОСОБА_3, ані інші мешканці квартири.
З урахуванням викладеного, в частині позовних вимог про вселення неповнолітньої ОСОБА_2 у квартиру, слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_4 суд приходить з наступного
Відповідно ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер на жиле приміщення.
Частиною 1 ст. 65 ЖК України передбачено право наймача у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно ч.2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в житлове приміщення у якості членів сім'ї наймача, набувають право користування житловим приміщенням, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщенням.
Згідно ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 будучи чоловіком основного квартиронаймача ОСОБА_3, рішенням Євпаторійського міського суду від 24.01.2012 року був виселений зі спірної квартири, оскільки, вселився у квартиру АДРЕСА_1 у порушення встановленого порядку для вселення .
Встановлено, що ОСОБА_4 з 20.04.1999 року зареєстрований у домоволодінні, належному його матері за адресою АДРЕСА_3.
Посилання позивача про те, що в спірній квартирі відповідач по справі ОСОБА_4, без достатніх правових підстав проживає, суд не може прийняти, оскільки зазначені посилання не знайшли свого підтвердження належними доказами в ході розгляду справи.
Так, відповідач у своєї письмової заяві заперечує факт проживання у спірної квартирі, зазначив, що приходить у квартиру тільки для за проханням дружини, для спілкування з дітьми, які у цей квартирі проживають. Позивачка, як на доказ його проживання посилається лише на постанову Євпаторійського міського суду від 10.06.2013 року ( а.с. 21), у якої зазначено, що ОСОБА_4 пояснив, що продовжує проживати із сім'єю. Інших доказів фактичного проживання відповідача у квартирі, після виконання судового рішення про виселення, позивачкою не надано. За такими обставинами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги у цей частині позивачкою не доведені, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Позовні вимоги позивачці про зобов'язання ОСОБА_3 надати місто для встановлення ліжка та розташування речей неповнолітньої у квартирі задоволенню не підлягає. Як встановлено у судовому засіданні порядок користування квартирою не визначений, ОСОБА_2 має право нарівні з іншими мешканцями квартири, користуватися нею, спальне місце, стіл для занять яким вона користувалася раніше, розташовані на тому ж місті.
Ця обставина підтверджується поясненнями сторін.
Актом обстеження житлово-побутових умов від 7 жовтня 2013 року, складеного фахівцями Служби по справах дітей ( а.с. 5), виходить, що у кімнаті , яку займає позивачка та її донька знаходиться 4 ліжка, у неповнолітньої не мається окремого робочого кута. Квартира захаращена коробками, як позивачці так і відповідачці.
У судовому засіданні встановлено, що на даний час у кімнаті площею 12.6 кв.м., на даний час проживають тільки 4 особи. Неможливість створити належні умови для проживання дитини, пов'язана не з діями відповідача ОСОБА_3, а з невеликою площею квартири (на кожну особу, яка зареєстрована у квартирі приходиться менш ніж 5 кв.м. житлової площі) та її захаращеністю, як з вини позивачці так і відповідачці. Посилання позивачки на те, що донька відповідачці ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_5 може проживати у кімнаті більшої площі, у якої зараз проживає ОСОБА_3 та її син, не може бути прийнята судом, оскільки вимоги про визначення порядку користування житловою кімнатою, позивачкою не заявлялися.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 65, 106 ЖК України ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_2, виселення ОСОБА_4, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Г.Г.АБЗАТОВА
Судове рішення № 35451647, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 21.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 106/7624/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: