Постанова № 35450240, 25.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1716/13-а

25 вересня 2013 року 12год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Литвин О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ПП ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання постанови протиправною та скасування постанови ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання постанови протиправною скасування постанови №038174 від 23.04.2013 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами управління Укртрансінспекції у м. Києві було проведено перевірку під час якої виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: відсутність полісу обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті. За результатами проведеної перевірки було складено акт №001362 від 23.03.2013 року на підставі якого було винесено постанову про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №038174 від 23.04.2013 року на суму 1700,00 грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою та просить її скасувати оскільки, на його думку, жодних порушень законодавства про автомобільний транспорт ним допущено не було.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. У задоволенні позову просив відмовити повністю. Зокрема, зазначив, що водій при здійсненні пасажирських перевезень зобов'язаний не лише мати, але й пред'являти на вимогу інспекторів документи на підставі яких здійснюються такі перевезення. Враховуючи той факт, що водієм при проведенні перевірки не було пред'явлено полісу страхування то, вважає, що Головною державною інспекцією на наземному транспорті в особі територіального управління Укртрансінспекціі у Рівненській області було правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

23.03.2013 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у м. Києві проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в результаті якої встановлено, що автомобілем марки MERSEDES-BENZ 316, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, здійснювалися нерегулярні пасажирські перевезення по маршруту "Київ-Рівне" без оформлення поліса обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За наслідками проведення перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №001362.

На підставі зазначеного акта відповідачем винесено постанову №038174 від 23.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що для здійснення нерегулярних пасажирський перевезень необхідні такі документи:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Одним із таких нормативно-правових актів, що визначає порядок здійснення перевезень пасажирів є Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176.

Відповідно до п. 61 вищевказаних Правил під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Абзацом 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Як вбачається з акту проведення перевірки від 23.03.2013 року №001362 водій на вимогу державних інспекторів не надав полісу обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, при цьому водій ОСОБА_4 від підписання акту та надання пояснень відмовився.

Згідно з ст. 60 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що постанова про застосування фінансових санкцій виноситься за результатами розгляду справи про порушення в сфері автомобільного транспорту лише у разі встановлення контролюючим органом складу порушення у перевізника.

Змістом розгляду справи про порушення є встановлення ознак (складу) правопорушення в сфері автомобільного транспорту та притягнення винних осіб до відповідальності фінансового характеру (застосування фінансових санкцій).

Так, відповідно до п. 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі по тексту - Порядок), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Під час судового розгляду встановлено, що при розгляді справи про порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту позивачем було пред'явлено відповідачу договір обов"язкового страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті "ТАЛІСМАН в дорозі" від 01.10.2012 року №02/0212063/1818/12, договір обов"язкового страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті "ТАЛІСМАН в дорозі" від 13.12.2013 року №02/0212064/1818/12 та інші документи, що передбачені в ст.39 Закону України "про автомобільний транспорт" вказавши на той факт, що як у нього, так і у водія на момент проведення перевірки, були наявні всі документи для здійснення пасажирських перевезень, перелік яких передбачений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Разом з тим, позивач у судовому засіданні та при розгляді справи про порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту пояснив, що документи для здійснення пасажирських перевезень, в тому числі поліси обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, в момент проведення перевірки були наявні в автомобілі.

Попри це, відповідачем вищевказані обставини не були взяті до уваги, а натомість, винесено постанову про застосування фінансових санкцій №038174 від 23.04.2013 року.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на ту обставину, що позивачем під час розгляду справи про правопорушення на автомобільному транспорті не було надано Додатку 1 до договору добровільного страхування водіїв та пасажирів від нещасних випадків на траспорті "Талісман в дорозі", оскільки наявний перелік транспортних засобів згідно п.20.8, 20.8.1 є невід"ємною частиною договору і представлений в судове засідання де зазначено, що застрахованим є автомобіль марки MERSEDES-BENZ 316, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто саме той автомобіль яким 23.03.2013 року здійснювались нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом "Київ-Рівне".

Суд враховує ту обставину, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несе не водій транспортного засобу, а перевізник - суб'єкт підприємницької діяльності. Таким чином, при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач був зобов'язаний взяти до уваги пояснення позивача та надані ним докази, зокрема, поліси обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

У судовому засіданні позивачем доведено факт наявності у нього документів на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, перелік яких визначений Законом України "Про автомобільний транспорт", у тому числі, наявність полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, які оформлені ще до початку здійснення таких перевезень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у відповідача під час розгляду справи про порушення в сфері автомобільного транспорту були відсутні підстави для винесення постанови про застосування фінансових санкцій до позивача, як того вимагає абз. 2 п. 27 Порядку. А відтак, - позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує усі понесені позивачем документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування фінансових санкцій № 038173 від 23.04.2013 року.

Присудити на користь позивача ПП ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.