Ухвала суду № 35449641, 15.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/212/13

Справа № 686/5567/13-к Головуючий в 1-й інстанції Лисяк Г.І.

Категорія ст. ст. 296 ч.4, 122 ч.1 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,

з участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.А.,

прокурора Гаврилюк І.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_13, обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ємці Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

-24 травня 2012 року Старокостянтинівським районним судом за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.1, 185 ч.2, 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 2 роки,-

засуджено -за ч.4 ст. 296 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 24 травня 2012 р і остаточно ОСОБА_7 засуджено на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Деражні Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 22 вересня 2004 року Деражнянським районним судом за ст.ст. 15 ч.2-185 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 2 роки;

-29 листопада 2004 р. Кам»янець-Подільським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3, 296 ч.1, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 2 роки 6 місяців;

-6 грудня 2007 р. Деражнянським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі,-

засуджено за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; -за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Сарань Карагандинської області Республіки Казахстан, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3, раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом:

-15 січня 2002 року за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 2 роки;

- 5 серпня 2004 р. за ст.ст. 15 ч. 2-185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 1 рік;

-7 листопада 2006 р. за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 1 рік;

-13 листопада 2007 р. за ст.ст. 185 ч.3, 304, 70, 71 ч.І КК України на 4 роки позбавлення волі,-

засуджено: -за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі, а згідно ст. 70 КК України остаточно на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Нововолинськ Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, мешканця АДРЕСА_4, раніше судимого:

-19 липня 2011 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з установленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців,

засуджено за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; -за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_10 засуджено на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця с. Михайлівці Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

засуджено:-за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; -за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, а з гідно ст. 70 КК України остаточно на 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - утримання під вартою, а ОСОБА_11 змінено з домашнього арешту на утримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженим ухвалено рахувати з 19 липня 2013 р., зарахувавши в нього час утримання їх під вартою: ОСОБА_7 з 25 грудня 2012 р. по 18 липня 2013 р. включно; ОСОБА_11 з 25 грудня 2012 р. по 19 лютого 2013 р. включно; -ОСОБА_10 з 25 грудня 2012 р. по 18 липня 2013 р. включно; ОСОБА_8 з 25 грудня 2012 р. по 18 липня 2013 р. включно; ОСОБА_9 з 25 грудня 2012 р. по 18 липня 2013 р. включно.

Цивільний позов прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької обласної лікарні задоволено і постановлено стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 в солідарному порядку на р/р 35428003001234 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 02004717 обласного бюджету 4504 грн. 06 коп. витрат на лікування потерпілого.

Цивільний позов прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Теофіпольської центральної районної лікарні задоволено і стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 в солідарному порядку на р/р 35428006001048 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 02004491 міського бюджету 703 грн. 36 коп. витрат на лікування потерпілого.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь ОСОБА_14 24 184 грн. 06 коп. матеріальної та моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 в доход держави в особі Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України у Хмельницькій області з кожного по 117 грн. 70 коп. судових витрати за проведення експертиз.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України.

За вироком місцевого суду 24 грудня 2012 р. біля 21 години 30 хвилин ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, які перебували в стані алкогольного сп»яніння, та неповнолітній ОСОБА_7, перебуваючи неподалік магазину «Мисливство і рибальство» на перехресті вулиць Проскурівського Підпілля і Кам»янецької м. Хмельницького та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, умисно побили ОСОБА_1 з застосуванням при цьому неповнолітнім ОСОБА_7 заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, заподіявши йому легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При цьому, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_10, помітивши неподалік магазину канцелярських товарів по вул. Проскурівського Підпілля м. Хмельницького двох невідомих їм раніше молодих людей, якими виявився ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з хуліганських спонукань почали до них чіплятися, спровокувавши шарпанину та бійку. Проте, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, виявившись сильнішими, вирвались від них та продовжили свій рух по вул. Кам»янецькій. Пройшовши незначну відстань, ОСОБА_15 зустрів свого знайомого ОСОБА_1, якому розповів про подію, що з ним сталася, та попросив його допомогти знайти свої речі, які він втратив під час бійки, на що останній погодився. Перейшовши проїжджу частину вул. Кам»янецької м. Хмельницького та знайшовши втрачені речі, ОСОБА_15 та ОСОБА_1 зупинились біля входу в магазин «Мисливство та рибальство» та почали спілкуватись.

Тим часом неповнолітній ОСОБА_7 побіг до квартири ОСОБА_9, де взяв бейсбольну биту та, повідомивши ОСОБА_9, що їх друзів б»ють, вибіг на вулицю. На вулиці неповнолітній ОСОБА_7 підбіг до своїх знайомих - ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 і вони разом побігли шукати осіб, з якими у них відбувся конфлікт. Помітивши ОСОБА_15 та ОСОБА_1 біля входу до магазину «Мисливство та рибальство», вони почали бігти у їх напрямку. В свою чергу ОСОБА_15, помітивши чотирьох нападників, сказав ОСОБА_1 тікати і сам побіг вверх по вулиці Кам»янецькій. В цей час ОСОБА_1, розвернувся та помітив, що до нього біжать четверо невідомих йому осіб, у одного з яких була дерев'яна бейсбольна бита, але втекти не встиг.

Підбігши до ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_7 без будь -яких розмов наніс йому три удари битою по передпліччю і по руках. Потім до нього підбігли ОСОБА_10, за ним ОСОБА_8, а згодом ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_10 почав смикати потерпілого за одяг. Відбиваючись від ударів потерпілий почув, як ОСОБА_11 сказав іншим хлопцям, що це не та особа, і, скориставшись цим, повідомив, що знає ОСОБА_11 та представився працівником міліції. Після цього ОСОБА_7 побіг вверх, намагаючись наздогнати ОСОБА_15, і бійка припинилася.

Невдовзі ОСОБА_7 повернувся і грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, знову почав наносити потерпілому удари битою. До нього приєдналися ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, наносячи удари руками потерпілому в різні частини тіла та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю. Надалі ОСОБА_11 ззаду надів ОСОБА_1 на голову капюшон та зігнув, а ОСОБА_7 продовжив наносити йому удари битою. Відбиваючись від ударів, ОСОБА_1 підійшов до дороги і, зашпортнувшись за бордюр, впав на спину. В цей час ОСОБА_7 підбіг до нього і наніс йому кілька ударів битою по ногах. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_8 пішли вниз, а слідом за ними ОСОБА_11 і ОСОБА_10.

В цей час ОСОБА_1 ще раз повідомив ОСОБА_11, що знає його і сказав повернутися назад. На його звернення ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 ОСОБА_7 повернулися. При цьому ОСОБА_8 першим намагався двічі вдарити потерпілого в тулуб, але останній, захищаючись, не допустив цього. З аналогічними спробами нанести удари накинулись на нього ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Вирвавшись від них та зумівши добігти до магазину „Мисливство і рибальство", ОСОБА_1 став спиною до дерева і знову представився нападникам працівником міліції. Після цього до них підбіг ОСОБА_9 і нападники повідомили йому, що їх побив працівник міліції. Оточивши ОСОБА_1 та погрожуючи звільненням з роботи, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7 запропонували йому йти в Центральний відділ міліції, на що він погодився. Проте, в цей час на нього з криком наскочив ОСОБА_9 і почав бити кулаками в голову і в тулуб. Від ударів ОСОБА_9 потерпілий відбився, але ОСОБА_7 почав наносити йому удари битою. Не маючи можливості втекти через потік автомобілів на проїжджій частині, ОСОБА_1 добіг до середини перехрестя вулиць Проскурівського Підпілля і Кам»янецької м. Хмельницького і там його наздогнав ОСОБА_10 та вчепився за ноги. При цьому потерпілий, відбиваючись та намагаючись стати спиною до стовпа або дерева, щоб закрити спину, побіг в напрямку зупинки біля бару „ П"яте колесо". В цей час ОСОБА_11 ззаду потягнув його вниз, а ОСОБА_9 ногами збив його з ніг. Надалі до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_7 і вдарив його битою в ліве, а потім і в праве коліно, інші ж учасники конфлікту почали наносити йому удари ногами в бік і стегно з правої сторони. ОСОБА_7, продовживши наносити удари битою по рукам потерпілого, один раз попав йому в груди, а ОСОБА_11 навалився на нього коліном. В цей час ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжували наносити потерпілому удари руками та ногами в різні частини тіла. Відчуваючи можливість втрати свідомості, потерпілий почав кликати на допомогу. Коли йому вдалося перевернутися на праву сторону і він сперся на лікті, ОСОБА_7 наніс йому 2-3 удари битою по голові та скроні, а ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 почали бити його ногами в ліву частину тіла. В цей час на місці події з»явився невідомий чоловік, який відігнав нападників від потерпілого, а дівчина, викликала працівників міліції та швидку допомогу.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просив вирок суду відносно нього скасувати, оскільки участі у скоєнні злочину він не приймав, а справа проти нього сфабрикована і ґрунтується лише на неправдивих показах потерпілого ОСОБА_1, який його обмовив.

Звертає увагу на те, що судом безпідставно не взято до уваги покази інших обвинувачених, а також свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які не підтвердили його присутність на місці скоєння злочину.

Стверджує, що під час сутички він знаходився вдома по АДРЕСА_3.

Захисник ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду відносно ОСОБА_9 скасувати і кримінальне провадження відносно нього закрити за відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень.

Зазначає, що під час судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів участі ОСОБА_9 у побитті потерпілого, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому посилається на покази інших обвинувачених про те, що ОСОБА_9 разом з ними не вчиняв хуліганських дій і тілесних ушкоджень потерпілому не наносив. Також свідки ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 не вказували на ОСОБА_9, як на безпосереднього учасника бійки 24.12.2012 року.

Не дана оцінка показам обвинуваченого ОСОБА_7, який повідомив, що ОСОБА_9 не виходив разом з ними на вулицю, а лише коли конфлікт був вичерпаний і вони повернулись в двір ОСОБА_9, то останній відібрав у нього битку та викинув за гаражі.

Обвинувачений ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просив виправдати його за ч.1 ст.122 КК України, за ст. 296 ч.2 КК України змінити вирок і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Стверджує, що його вина під час судового розгляду не доведена і жодних доказів того, що саме він наносив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження не здобуто.

Також звертає увагу на те, що у показах ОСОБА_17 та ОСОБА_19 є розбіжності щодо кількості осіб, які приймали участь у побитті, а свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 втекли з місця події і не були очевидцями.

Вважає, що судом також не було взято до уваги його позитивні характеристики з місця проживання.

Окрім того, зазначає, що в зв'язку з недоведеністю його вини у скоєних злочинах, суд безпідставно задоволив позови потерпілого про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 просив вирок суду відносно ОСОБА_8 за ст. 122 ч.1 КК України скасувати і призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Зазначає, що висновок суду ґрунтується лише на припущеннях, оскільки жоден із свідків під час судового розгляду не повідомив, що бачив як ОСОБА_8 наносить тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Зокрема, як потерпілий ОСОБА_1 так і сам ОСОБА_8 не заперечували, що останній знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння і фізично не міг нанести тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Також вважає, що при призначенні покарання не було враховано часткове визнання вини ОСОБА_8 та позитивні характеристики за місцем проживання.

Засуджений ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі просив переглянути справу, оскільки, на його думку, вона була розглянута однобічно і не враховано пом'якшуючі його покарання обставини.

Захисник ОСОБА_20 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_11 в частині призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України змінити і призначити покарання з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, а вирок суду в частині обвинувачення за ч.1 ст.122 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України за відсутністю в його діяннях складу злочину.

Вважає, що вирок підлягає скасуванню через однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону.

На думку апелянта, висновки суду про те, що ОСОБА_11 є співучасником злочину, передбаченого ст. 122 ч.І КК України і наносив удари потерпілому, внаслідок яких могли виникнути тілесні ушкодження середньої тяжкості є помилковими та не відповідають обставинам, які були дослідженні в ході судового розгляду. Зокрема судом не дана оцінка показам свідків і інших підсудних, які вказували, що ОСОБА_11, будучи у стані сильного алкогольного сп'яніння, ледь тримався на ногах, при намаганні нанести удар, одразу падав на землю і під час нанесення ударів потерпілому знаходився лежачи на землі поруч із потерпілим.

Також у вироку суд не розмежував дії кожного із співучасників, не надав належної оцінки здобутим доказам, та не визначив, в результаті чиїх конкретно дій потерпілому було спричинено тілесні ушкодження.

Окрім того, апелянт вважає, що призначене ОСОБА_11 покарання є досить суворим. При призначенні покарання судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_11 визнав сою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, щиро розкаявся, давав послідовні покази як під час досудового слідства так і в суді, чим сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, не судимий, за період перебування під домашнім арештом не скоїв жодного правопорушення, злочину, та не порушив режим визначеного йому судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. А тому просить змінити призначене ОСОБА_11 покарання, застосувавши ст.75 КК України.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, потерпілого ОСОБА_1 про законність та обґрунтованість вироку, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_13, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_10, обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_6 на підтримання відповідних апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляційні скарги в інтересах обвинувачених такими, що не підлягають до задоволення.

Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів за які їх засуджено при обставинах наведених у вироку ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у їх скоєнні злочинів визнав частково і показав, що дійсно у вказаний день йшов до свого знайомого ОСОБА_9 та зустрівся з ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11. В той час, коли ОСОБА_11 та ОСОБА_8 пішли в магазин за цигарками, в нього та ОСОБА_10 виникла суперечка з двома невідомими чоловіками, які в їх сторону висловлювались нецензурною лайкою. Коли підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_11, ця суперечка переросла у шарпання. Потерпілий побачив суперечку, підійшов до них, почав кричати та вдарив ОСОБА_8. Побачивши перевагу в силі незнайомців та знаючи про те, що у ОСОБА_9, який проживає поряд, є бита, він залишив всіх і побіг до нього додому. Повідомивши ОСОБА_9 про те, що з його знайомими б"ються, він схопив биту та знову прибіг на місце події. При цьому, побачивши потерпілого, він вдарив його битою по ногах та по спині. Під час сутички він був тверезий, а ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 - нетверезими.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково і показав, що у той день близько 3 години дня він прийшов до ОСОБА_9 в гості, де вже були ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Вони розпивали спиртні напої, спілкувалися. При цьому ОСОБА_9 вжив лише небагато горілки. Близько 8 години вечора ОСОБА_9 попросив всіх йти, оскільки мав повернутися додому його батько. Вийшовши від ОСОБА_9, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжили розпивати спиртні напої у дворі, а згодом до них підійшов ОСОБА_7, який йшов до ОСОБА_9. Якийсь час вони спілкувались і пішли за цигарками. В той час, коли вони з ОСОБА_11 ходили в магазин, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 залишились на вулиці. Повертаючись з магазину вони побачили, що між останніми та двома незнайомцями виникла сварка. Під час суперечки до них підійшов потерпілий, почав кричати і вдарив його в обличчя. Він впав та лежав на землі, поки його не підняв ОСОБА_11. Через перебування у стані сильного алкогольного сп"яніння він не пам"ятає обставин бійки, але він особисто ударів потерпілому не наносив.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів не визнав і показав, що у той день у нього в гостях були ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, розпивали спиртні напої. Він пив небагато. Близько восьмої години вечора він попросив гостей піти, оскільки мав прийти батько, що вони і зробили. Через 20 хвилин після цього до нього в двері подзвонив ОСОБА_7 та повідомивши про сутичку, забіг у кімнату і, схопивши наявну у нього биту, побіг. Біля 21 години він почув галас і вийшов на вулицю. В цей час він побачив ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, які поверталися, та розповіли про сутичку. При цьому ОСОБА_7, передаючи йому биту, повідомив, що він вдарив нею незнайомця. Потерпілого він не бачив взагалі.

Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочинів визнав частково і показав, що дійсно у вказаний день вони разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 були у ОСОБА_9 та розпивали спиртні напої. Згодом вийшли на вулицю і він з ОСОБА_8 пішов в магазин за цигарками. Перебуваючи в магазині, вони почули крик ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і побачили, що вони шарпались з двома невідомими. Побачивши їх, один із незнайомців побіг вверх по вулиці Кам"янецькій, а куди подівся інший - він не вгледів. Через деякий час до них підійшов потерпілий та, не представляючись, почав кричати і викликав міліцію. При цьому він наніс удар в обличчя ОСОБА_8 і розпочалася бійка. Через перебування в стані алкогольного сп"яніння він добре не пам"ятає обставин бійки.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчинені зазначених злочинів визнав частково і показав, що дійсно у вказаний день вони після зустрічі з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у ОСОБА_9, продовжили розпивати спиртні напої у дворі будинку. В цей час до них підійшов ОСОБА_7. Коли ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 пішли за цигарками, вони з ОСОБА_7 вийшли на вулицю попросити цигарки у перехожих. В цей час поряд з ними проходило двоє незнайомців і вони попросили цигарку у них. Проте, незнайомці на їх звернення висловились нецензурною лайкою і між ними виникла сутичка. В той час, коли до них підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_11, його вдарили ззаду і він впав. Почалась бійка, під час якої йому нанесли кілька ударів. Хто і кому в бійці наносив удари він не бачив, оскільки відійшов до кіоска.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 їхня винуватість у вчиненні вказаних злочинів підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судових засіданнях І та апеляційної інстанцій показав, що 24 грудня 2012 р. він разом з товаришем та його сестрою проводив знайому дівчину на маршрутне «таксі» до зупинки громадського транспорту біля бару „П'яте колесо", а після пішов в напрямку мікрорайону Гречани по особистих справам. Біля приміщення „ Альфа Банку" він побачив, що на зустріч йому біжить його знайомий на ім"я ОСОБА_4, розтріпаний і збуджений. Переконавшись у нього про роботу в органах міліції, знайомий розповів йому про напад на нього та його знайомого, неподалік магазину „Мисливство і рибальство» чотирьох невідомих молодих людей, який розпочався з прохання цигарки і закінчився конфліктом з шарпаниною. 3»ясувавши, що сутичка була незначною, він не радив йому наздоганяти їх, хоча знайомий і вказав, що дані хлопці на даний час спускаються вниз від магазину «Мисливство і рибальство» в напрямку вулиці Завадського. Помітивши відсутність у знайомого шапки, він з»ясував, що шапка злетіла з його голови під час сутички. Крім того, ОСОБА_4 йому повідомив, що його товариш втік в напрямку філармонії. Після того, як нападники спустились вниз, вони з ОСОБА_4 пішли на місце сутички, забрали його шапку і, розмовляючи, стояли навпроти входу в магазин «Мисливство і рибальство» протягом 10-15 хвилин. При цьому він стояв спиною до бару „П'яте колесо", а ОСОБА_4 обличчям до нього та спиною до філармонії. Під час розмови ОСОБА_4 зненацька наказав йому бігти і сам побіг вверх. На його слова він повернувся та побачив, що на відстані десь 10 метрів до нього біжить ОСОБА_7 з битою в руках. За ОСОБА_7 слідом бігли ще троє хлопців - ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8. ОСОБА_9 на той момент з ними не було. Втекти він не встиг. Підбігши до нього, ОСОБА_7 одразу без будь -яких розмов наніс йому три удари битою в ліву сторону по передпліччю і по руках. Потім до нього підбігли ОСОБА_10, за ним ОСОБА_8 і далі ОСОБА_11. ОСОБА_10 почав його смикати за одяг. Відбиваючись від ударів він почув, як ОСОБА_11 повідомив іншим хлопцям, що це не та особа. Тоді він представився працівником міліції і повідомив, що знає ОСОБА_11. Після цього ОСОБА_7 побіг вверх, намагаючись наздогнати його знайомого і бійка припинилась. Невдовзі він повернувся і знову почав наносити йому удари битою. В цей час до нього приєдналися й інші і всі четверо почали його бити. Надалі ОСОБА_11 ззаду надів йому на голову капюшон та зігнув, а ОСОБА_7 продовжував наносити йому удари битою в різні частини тіла. Відбиваючись від ударів, він підійшов до дороги, але зашпортнувся за бордюр та впав на спину. В цей час ОСОБА_7 підбіг до нього і знову наніс йому кілька ударів битою по ногам. Після цього бійка припинилася і ОСОБА_7 з ОСОБА_8 пішли вниз, а слідом за ними ОСОБА_11 і ОСОБА_10.

В цей час він крикнув до ОСОБА_11, що знає його і сказав повернутися назад, намагаючись зателефонувати в міліцію. На його звернення ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 повернулися. Останнім підійшов ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_8 намагався першим двічі вдарити його в тулуб, але він, захищаючись, не допустив цього. З аналогічними спробами нанести удари накинулись на нього ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Зумівши добігти до магазину „ Мисливство і рибальство" він став спиною до дерева і знову представився хлопцям працівником міліції. Після цього до них підбіг ОСОБА_9 і хлопці повідомили йому, що побив їх працівник міліції. Оточивши його та погрожуючи звільненням, хлопці запропонували йому йти в Центральний відділ міліції, на що він погодився. Проте, в цей час на нього з криком наскочив ОСОБА_9 і почав бити кулаками в голову і в тулуб. Від ударів ОСОБА_9 він відбився, але ОСОБА_7 почав знову наносити йому удари битою. Не маючи можливості втекти назад через рух автомобілів, він добіг до середини перехрестя і там ОСОБА_10 вчепився йому в ноги. Він, відбиваючись, побіг в напрямку зупинки біля бару „ П"яте колесо", намагаючись стати спиною до стовпа або дерева, щоб закрити спину. В цей час ОСОБА_11 ззаду потягнув його вниз, а ОСОБА_9 ногами збив його з ніг. Надалі з лівої сторони до нього підійшов ОСОБА_7 і вдарив битою в ліве, а потім і в праве коліно, а інші почали наносити йому удари ногами в бік і стегно з правої сторони. ОСОБА_7, наносячи удари битою по руках, один раз попав в груди, ОСОБА_11 навалився на нього коліном, інші в цей час продовжували наносити йому удари руками і ногами. Відчуваючи можливість втрати свідомості, він покликав на допомогу. Коли йому вдалося перевернутися на праву сторону і він сперся на лікті, то в цей час відчув 2-3 удари битою по голові та скроні. Інші почали бити його ногами в ліву сторону. Згодом він побачив чоловіка, який розігнав обвинувачених від нього, і втратив свідомість. Під час нападу йому нанесли лише битою приблизно 28 ударів. До тями він прийшов, коли його підіймали. Повз них в цей час проходила дівчина, яку він попросив залишитись, щоб бути свідком, оскільки чоловіки бути свідками відмовились. Пізніше, всіх нападників він впізнав по пред»явлених йому працівниками міліції фотографіях.

За даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 грудня 2012 р. /а.с. 142-144, 129-131, 116-118, 100-102, 155-157 т. 1/ потерпілий ОСОБА_1 впізнав всіх обвинувачених та пояснив, що саме ці особи побили його.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив, що у вказаний вечір він разом зі своїм знайомим проходив неподалік магазину "Мисливство і рибальство". В цей час їм назустріч йшли двоє невідомих їм на той час молодих людей, які попросили у них цигарки. Відповівши їм, що цигарок немає, вони пішли далі. При цьому, він для себе відмітив, що вони їм не сподобались. Біля світлофора він почув, що за ними хтось біжить, і побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Останні почали до них чіплятись і між ними виникла сутичка. Намагаючись уникнути неприємностей, його знайомий кудись втік, а він перейшов через дорогу, де і побачив потерпілого. Знаючи про те, шо потерпілий працює в органах міліції, він розповів йому про безпричинне чіпляння до них невідомих на той час осіб і разом з ним повернувся на місце події, оскільки там залишилась його шапка. Піднявши шапку, він деякий час розмовляв з потерпілим і побачив компанію, яка бігла до них. Здогадавшись, що це ті самі хлопці, він повідомив потерпілому про необхідність втечі і побіг вверх по вулиці Кам"янецькій. Через деякий час він, дворами повернувся на місце події і побачив там швидку допомогу, яка забирала потерпілого.

Показання аналогічного змісту щодо конфлікту з ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які почали до них чіплятися після відмови у наданні цигарок, надав суду і свідок ОСОБА_16., додавши, що при цьому, після втечі разом з ОСОБА_21, він повернувся і бачив, як компанія хлопців била потерпілого.

Свідок ОСОБА_17 підтвердила, що повертаючись у вказаний день додому, вона на підході до перехрестя вулиць Кам"янецької та Проскурівського Підпілля м. Хмельницького почула крик, а згодом побачила бійку біля магазину "Мисливство і рибальство". При цьому, вона бачила, як група осіб у складі 7-8 чоловік били потерпілого, в тому числі битою. Удари приходились по голові, шиї і ногах. Перейшовши дорогу, вона викликала міліцію і швидку допомогу. Особи, які били потерпілого, розбіглися. Потерпілий був весь в крові і його забрала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що прогулюючись в той день зі своєю дівчиною, він став очевидцем того, як неподалік магазину "Мисливство і рибальство" п"ятеро осіб наносили удари чоловіку, в тому числі палицею. Останній намагався втекти і вибіг на дорогу. В цей час бійка припинилась і особи, які наносили чоловіку удари, почали розходитись. Проте, через незначний період часу вони зносу напали на потерпілого, якого, наносячи удари, збили з ніг. Через якийсь час нападники втекли, а потерпілого забрала швидка допомога.

За даними протоколу огляду місця події від 25 грудня 2012 р. /т. 1, а.с.79-80/ на території земельної ділянки біля гаража, що знаходиться неподалік будинку № 60/2 по вул. Кам"янецькій, виявлено дерев"яний предмет, схожий на спортивну биту. Поряд з виявленим предметом знаходився чоловік, що представився ОСОБА_9 Як пояснив останній, цей предмет він викинув після того, як забрав його у ОСОБА_7. За повідомленням останнього, вказаною битою він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 когось побив.

Згідно висновку експертизи холодної зброї № 20 від 10 січня 2013 р. /т.1, а.с. 95-96/ виявлений та вилучений 25 грудня 2012 р. при огляді місця події предмет є професійною спортивною битою для гри у бейсбол, яка до холодної зброї не відноситься.

За висновком судово-медичної експертизи № 140 від 18 лютого 2013 р. / т. 1. а.с. 196-199 / у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин потиличної ділянки голови, набряків м'яких тканин правої кисті, правого колінного суглобу, тупої травми правого вуха з пошкодженням цілості барабанної переділки, забою головного мозку легкого ступеня важкості з накопиченням крові під м'якими мозковими оболонками. Перераховані вище тілесні ушкодження могли утворитися від не менше ніж чотириразової дії твердих тупих предметів чи предмету з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму "удар" (набряки м'яких тканин, забій головного мозку) та "удар-тертя-розрив" (рана м"яких тканин потилиці, розрив барабанної переділки). Рана м'яких тканин потиличної ділянки голови, тупа травма правого вуха з пошкодженням цілості барабанної переділки, забій головного мозку легкого ступеня важкості з накопиченням крові під м'якими мозковими оболонками за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Набряки м'яких тканин правої кисті, правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_23 підтвердив обсяг виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та пояснив, що тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості ймовірно утворилися від ударів твердими тупими предметами. Вказані удари могли наноситись як битою, так і взутими ногами.

Відповідно до долучених до справи довідок Хмельницької обласної лікарні № 11 від 25 лютого 2013 р. /а.с. 29 т.1/ з зазначенням вартості лікування потерпілого у 4 504 грн. 06 коп., виписки з історії хвороби № 26263 від 3 січня 2013 р. /а.с. 30 т. 1/, довідки Теофіпольської центральної лікарні № 109 від 8 лютого 2013 р /а.с. 36 т.1/ з зазначенням вартості лікування потерпілого у 703 грн. 36 коп., виписки з історії хвороби № 57 /а.с. 46 т. 1/. представлених квитанцій про освідування та придбання медичних препаратів за призначенням на суму 4184 грн. 06 коп. /а.с. 39-45 т. 1/, потерпілий після побиття був госпіталізований і перебував на стаціонарному лікуванні по 18 січня 2013 року.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України.

Що ж стосується доводів апеляційних скарг, то колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Всі обвинувачені, крім ОСОБА_9, винними себе визнали частково.

Доводи апеляційних скарг в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про його невинуватість колегія суддів вважає безпідставними і спростованими наведеними доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1 як під час досудового розслідування так і в судах І та апеляційної інстанцій впевнено упізнав ОСОБА_9 як особу, що разом з іншими згаданими обвинуваченими, приймав участь у його побитті.

Дані потерпілим показання відзначаються послідовністю, детальністю, не суперечать іншим доказам, тому, суд обґрунтовано визнав їх правдивими і поклав в основу обвинувального вироку.

Що ж стосується показань інших обвинувачених про непричетність ОСОБА_9 до даних злочинів, то колегія суддів вважає їх неправдивими, оскільки вони зацікавлені у вирішенні справи, перебувають з ним у дружніх стосунках він має найбільшу кількість судимостей, а відтак у цій групі користується відповідною повагою.

Інші очевидці злочинів, зокрема, свідки ОСОБА_18, ОСОБА_16, хоча прямо і не вказували на ОСОБА_9, проте, не помилилися у кількості нападників і сумніви у правдивості їх показань відсутні.

Доводи апеляційних скарг в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про його невинуватість, в тому числі і за ч.1 ст.122 КК України, колегія суддів вважає безпідставними , оскільки вони спростовані наведеними доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 прямо упізнав ОСОБА_8 як особу, що приймала участь у його побитті у складі даної групи.

Що ж стосується заподіяння ОСОБА_8 потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, то цей факт, окрім іншого, доведений і даними судово - медичної експертизи, поясненнями судово - медичного експерта про кількість та механізм отримання їх потерпілим.

Тобто ці тілесні ушкодження потерпілому заподіяні не лише ОСОБА_7, з використанням бити, але взутими ногами, руками.

При цьому побиття відзначалося значною інтенсивністю і тривалістю, групою з 5-ти чоловік.

Сам ОСОБА_8 по суті не заперечував факт участі в побитті потерпілого ОСОБА_1, проте заявив, що через стан сп'яніння добре не пам'ятає всіх деталей.

Свої показання часто змінював.

Відтак доводи про необґрунтоване задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 також є безпідставними.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу , відсутність обставин, що його пом'якшують.

Тому, підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_10 про те, що судом не враховані обставини, які пом'якшують покарання, колегія суддів вважає безпідставними.

Судом в мотивувальній частині вироку, конкретно, відносно кожного з обвинувачених в тому числі і ОСОБА_10 висвітлені всі обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає призначене ОСОБА_10 покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав для його пом'якшення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_20 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про відсутність у його діях складу злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовані наведеними доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 прямо вказав, що у його побитті приймали участь усі 5 - ро обвинувачених, в тому числі і ОСОБА_11

Внаслідок цього побиття йому заподіяні як легкі тілесні ушкодження , так і тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Характер та локалізація цих тілесних ушкоджень визначена даними висновків судово - медичної експертизи, поясненнями експерта ОСОБА_23.

При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 не лежав на асфальті через сильний стан сп'яніння, а навпаки поводив себе агресивно по відношенню до потерпілого, бив його ногами у ліву частину тіла, де і виявлені згадані тілесні ушкодження.

Більше того, взнавши, що ОСОБА_1 є працівником міліції і впізнав його, ОСОБА_11 став погрожувати потерпілому звільненням зі служби, став вести його у напрямку до Центрального відділу міліції, а згодом продовжив побиття, разом з іншими обвинуваченими, намагався кинути його на асфальт.

Наведеними доказами спростовані і доводи про пасивну роль ОСОБА_11 у побитті потерпілого через сильний стан сп'яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не розмежовані дії кожного з обвинувачених, колегія суддів вважає безпідставними і спростованими.

Дії кожного із обвинувачених достатньо висвітлені і свідчать про їх єдину спрямованість як на порушення громадського порядку так і заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

При цьому колегія суддів враховує і антагонізм між сторонами, оскільки всі обвинувачені є раніше судимими, а потерпілий перебував і перебуває на службі в органах внутрішніх справ, про що він повідомив під час його побиття.

Покарання ОСОБА_11 призначено з урахуванням всіх обставин кримінальних правопорушень, даних про його особу, відповідають вимогам ст.65 КК України.

Відтак звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів вважає безпідставним і несправедливим.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням всіх обставин кримінальних правопорушень, даних про його особу і підстав для його пом'якшення колегія суддів не знаходить.

Оскільки істотних порушень кримінального і кримінально - процесуального закону судом І інстанції не допущено, підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 407,418, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2013 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_24, обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_10, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Й.Курдзіль