Вирок № 35449355, 21.11.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Справа №607/18245/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогосудді Кунцьо С.В.

при секретаріПаюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010003577 від 17 вересня 2013 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Гавіловського Ю.В.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2013 року близько 23.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину «Нізон», що знаходиться на перехресті вулиць Живова Шептицького в м. Тернополі, підійшов до ОСОБА_3 та попросив дати належний йому мобільний телефон для обміну номерами, та коли ОСОБА_3 вийняв свій мобільний телефон з кишені, ОСОБА_1, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого, схопив ОСОБА_3 за кисть руки і утримуючи його, іншою рукою вирвав мобільний телефон торгової марки «Alcatel 217 D» вартістю 126 гривень, в якому містився стартовий пакет оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 10 гривень та «МТС» вартістю 10 гривень, на рахунку якого було 12 гривень, після чого з викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 158 гривень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що дійсно 16 вересня 2013 року близько 23.00 год. він, перебуваючи біля магазину «Нізон», що в м. Тернополі на перехресті вул. Живова Шептицького, попросив ОСОБА_3 дати його мобільний телефон, при цьому маючи намір його викрасти, та коли ОСОБА_3 вийняв телефон із кишені, він схопивши його за кисть руки і утримуючи, іншою рукою вирвав мобільний телефон торгової марки із стартовими пакетами та звідти пішов.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого ОСОБА_3, який жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має та просив його суворо не карати, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття та повне відшкодування завданої шкоди потерпілому. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.

Водночас з врахуванням помякшуючих покарання ОСОБА_1 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 2 4 ч. 1 ст. 76 КК України обовязки.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 17/379/13 від 23 вересня 2013 року в сумі 342,30 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу необхідно змінити на особисте зобовязання, звільнивши його з-під варти з залу суду, поклавши на нього наступні обовязки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, де продають на розлив алкогольні напої.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 2 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 17/379/13 від 23 вересня 2013 року на суму 342,30 грн. (триста сорок дві гривні тридцять копійок) в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобовязання, звільнивши його з-під варти з залу суду, поклавши на нього наступні обовязки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, де продають на розлив алкогольні напої.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_4