Рішення № 35447368, 13.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/14470/12

Н.п. 2/522/1634/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Одеська залізниця Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна, Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця в особі Головного Управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниця про визнання акту недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування матеріального заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012 р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання акту недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування матеріального заробітку за час вимушеного прогулу.

В ході розгляду справи позивачка надала суду уточнену позовну заяву, в якій просить визнати акт № 008637 від 14.03.2012 року, складений працівниками Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця в особі Головного Управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниця відносно неї недійсним; визнати наказ відділу кадрів ОСОБА_2 Одеса - Головна № 450-ОС від 18.04.2012 року щодо звільнення її п.8 ст.36 КЗпП України недійсним; поновити її на роботі на посаді провідника вагонів за контрактом № 906 від 24.07.2007 року з 18.04.2012 р.; зобовязати Вагонне депо Одеса-Головна виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18.04.2012 року по час поновлення на роботі; зобовязати Вагонне депо Одеса-Головна виплатити їй матеріальні витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 6 000 гривень та моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

При цьому посилається на те, що вона працювала на Одеській залізниці з 1982 року на посаді провідника пасажирського вагону. З 14.11.2001 року вона була переведена до Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці на посаду провідника пасажирських вагонів на умовах контракту строком дії до 24.07.2013 року.

14.03.2012 року, відповідно графіка, вона виконувала обовязки провідника пасажирського вагону потягу № 24 сполученням Одеса-Москва, час відправлення якого 13-55 години. Згідно графіку чергування, складеного в рейсовому журналі, поїзна бригада складалась з 17-ти провідників, з яких вона та ОСОБА_3 знаходились у 13 вагоні. Через декілька секунд, після відправлення потягу Одеса-Москва зі станції Одеса-Головна на ходу потягу, у кінцевий вагон № 13, у якому черговим провідником була ОСОБА_3 заскочили троє невідомих осіб у цивільному одязі, які не предявили ніяких документів, проте попередили, що вони співробітники ЦКРУ «Укрзалізниці», не надавши можливість їм зібрати квітки у пасажирів вагону, почали проводити відео фіксацію салону вагону.

Таким чином вони зафіксували після її 13-го вагону ще два вагони, а саме 12 та 9, у яких, як потім від них стало відомо, вони виявили 48 безквиткових пасажирів, але ніяких доказів існування цих пасажирів не надали. Після чого співробітники ЦКРУ «Укрзалізниці» склали на ОСОБА_3 акт № 008637 від 14.03.2012 року, у якому зазначили, що вона -ОСОБА_1 допустила безквиткове провезення десяти пасажирів та провіз у службовому купе провідника пяти передач сторонніх осіб та відмовилась від дачі пояснень.

Після повернення з поїздки зазначений акт став підставою для розгляду на оперативній нараді при начальнику пасажирського депо Одеса-Головна, яка відбулась 19.03.2012 р., на якій було прийняте рішення розірвати з нею контракт. 29.03.2012 року вона отримала повідомлення начальника депо від 23.03.2012 року, що у звязку з порушенням нею ст.6 пункт 18 підпункт „а контракту, - встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів, трудовий договір з нею буде розірваний, а вона звільнена з роботи на підставі п.8 ст.36 КЗпП України через дві неділі після ознайомлення з цим повідомленням.

18.04.2012 року згідно наказу № ЛВЧДК-3-05\450 про припинення трудового договору вона була звільнена з посади провідника пасажирського вагону.

Вважаю, що акт № 008637 від 14.03.2012 року, який став підставою для її звільнення, складений працівниками ЦКРУ «Укрзалізниці» не відповідає дійсності, складений ними при порушенні правил здійснення перевірки. Адміністрація Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна після незаконного розірвання з нею трудового контракту, завдала їй матеріальний збиток у розмірі середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18.04.2012 року по час ухвалення судового рішення. Також їй завдано моральну шкоду, яка виражається в порушенні її законних прав на працю, що призвели до моральних страждань, погіршення стану її здоровя, втрати нормальних життєвих звязків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, розмір моральної шкоди вона оцінює у 5 000 гривень.

В судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду мотивовані заперечення на позов.

Представник відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця в особі Головного Управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниця в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на Одеській залізниці з 1982 року провідником пасажирського вагону.

З 14.11.2001 року позивачка була переведена до Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці на посаду провідника пасажирських вагонів на умовах контракту.

24.07.2007 р. між Пасажирським вагонним депо Одеса-Головна та ОСОБА_1 було укладено новий контракт № 906, строком дії до 24.07.2010 року. Вказаним контрактом передбачені строк дії, права, обовязки, умови, відповідальність та додаткові, крім встановлених законом, підстави дострокового його розірвання.

Так підпунктом „а пункту 18 ст.6 контракту передбачено, що додатковою підставою припинення та розірвання контракту є встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі.

Таким чином 24.07.2007 року при укладанні цього контракту позивачка була ознайомлена з умовами контракту та була з ними згодна.

25.05.2010 р. між Пасажирським вагонним депо Одеса-Головна та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до контракту № 906 від 24.07.2007 р., яким дію контракту було продовжено до 24.07.2013 р, що свідчить про те, що позивачку задовольняли умови контракту та вона мала намір продовжувати працювати на запропонованих умовах.

Згідно копії маршруту № 1084416 поїзда сполученням Одеса Москва з 24 зима/23 зима від 14.03.2012 р. ОСОБА_1 була провідником поїзної бригади поїзду вагону № 13.

Згідно акту № 008637 від 14.03.2012 р., складеного працівниками ЦКРУ „Укрзалізниця у вагоні № 13 (20954) виявлено перевезення десяти безквіткових пасажирів та 5 передач (сумок) сторонніх осіб.

Відповідно до пункту № 4 Протоколу оперативної наради при начальнику пасажирського вагонного депо Одеса-Головна від 19.03.2012р. № ЛВЧД-3-16/137 було вирішено за порушення підпункту „а пункту 18 контракту (перевезення безквиткових пасажирів) розірвати трудовий договір з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1

Згідно п. 10 протоколу оперативної наради при начальнику Одеської залізниці від 19.03.2012р. № Н-08/06 оперативна нарада постановила погодитись з рішенням оперативної наради при начальнику пасажирського вагонного депо Одеса-Головна (протокол від 19.03.2012р. № ЛВЧД-3-16/137) щодо розірвання контракту по п. 18 підпункту „а контракту (встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів) з провідниками пасажирських вагонів в тому числі з ОСОБА_1

29.03.2012 року ОСОБА_1 отримала повідомлення начальника депо від 23.03.2012 року, що у звязку з порушенням нею підпункту „а пункту 18 (встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів) контракту № 906, укладеного 24.07.2007 р., трудовий договір з нею буде розірваний, а вона звільнена з роботи на підставі п.8 ст.36 КЗпП України через дві неділі після ознайомлення з цим повідомленням.

Наказом № ЛВЧДК-3-05/450 від 18.04.2012 р. про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 було звільнено з 18.04.2012 р. за п.8 ст.36 КЗпП України.

З вказаним наказом позивачка було ознайомлена та копію наказу отримала 18.04.2012 р., про що свідчить її підпис на наказі.

Пункт 7.3 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 27.12.2006 року № 1196, забороняє допускати у вагон пасажирів без проїзних документів чи з недійсними проїзними документами.

Згідно п.8.2.1. Інструкції провіднику пасажирського вагона ЦЛ-0038 провідник пасажирських вагонів несе відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі.

Пунктами 18.6, 18.8 „Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, №1196 від 27.12.2006 р., зазначено, що якщо під час здійснення контролю поїзда виявлено пасажира без проїзного документа або з безплатним проїзним документом, але за відсутності у пасажира документа, що підтверджує право на таку пільгу, то він уважається безквитковим і повинен сплатити штраф та оплатити проїзд від станції посадки до місця призначення. Якщо пасажир не має грошей для оплати штрафу та проїзду, то він повинен залишити поїзд.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною 3 ст. 15 Закону України „Про залізничний транспорт встановлено, що працівники залізничного транспорту загального користування, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємства пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору. Перелік категорій та посад працівників залізничного транспорту, які працюють за контрактною формою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 764. До даного переліку входить і посада провідника пасажирського вагону.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом є самостійною підставою припинення трудового договору.

Отже, судом встановлено, що позивачкою було порушено підпункт „а пункту 18 (встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів) контракту № 906, укладеного 24.07.2007 р., що є підставою для припинення та розірвання контракту, тому керівництво пасажирського вагонного депо мало правові підстави для розірвання трудового договору з позивачкою.

Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як було встановлено судом, позивачці було відомо про видачу наказу № ЛВЧДК-3-05/450 від 18.04.2012 р. про її звільнення, проте вона звернулася до суду з позовом про оскарження вказаного наказу після сплину строку встановленого для його оскарження. Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачкою суду не надано.

Беручи до уваги те, що позивачка звернулася до суду з пропуском строку встановленого ст. 233 КЗпП України та не надала доказів поважності пропуску строку в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 21, п.8 ч.1 ст.36, ч. 1 ст. 233 КЗпП України, ч. 3 ст. 15 Закону України „Про залізничний транспорт, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства „Одеська залізниця Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна, Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця в особі Головного Управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниця про визнання акту недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування матеріального заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

13.11.2013