Рішення № 35446322, 31.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/5960/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м.Черкаси

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 3961,88грн., 20% річних у сумі 1422,52грн. та пені у розмірі 1042,12грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_1- особисто

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков», м.Черкаси звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 3961,88грн., 20% річних у сумі 1422,52грн. та пені у розмірі 1042,12грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №2594 від 22.07.2011р. у частині оплати вартості прийнятого ним товару, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування 20% річних у сумі 1422,52грн та пені у розмірі 1042,12грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки №2594 від 22.07.2011р., видаткових накладних, фіскальних чеків.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 198 - 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57, 67 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те що Позивач не звертався до нього з претензіями щодо наявності боргових зобов'язань за договором №2594 від 22.07.2011р., а також не надав документів, які б підтверджували наявність боргових зобов'язань за Договором з боку Відповідача.

В процесі розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

28.10.2013р. Позивач надав заперечення №397 від 25.10.2013р., в яких повідомив, що домовленостей між сторонами з приводу застосування заходів досудового врегулювання спору не було, а також зазначив, що Позивач вже двічі звертався до Відповідача з проханням підписати акт звірки між сторонами та направляв їх Відповідачу цінним листом з описом вкладення. Докази такого направлення були надані суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.10.2013р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір поставки №2594 від 22.07.2011р. відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, продукти харчування та інші товари (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п.3.5. договору при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками Сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість. Сторони у цьому Договорі погодили, що представник Покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

За приписами п.4.2. договору Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу Постачальника, протягом 14(чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п.5.2. договору при порушенні Покупцем п.4.2. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року, крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011р., а в частині зобов'язань до повного їх виконання. В разі якщо жодна із Сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу Сторону про розірвання Договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк на тих же умовах. (п.6.1. договору).

Договір підписаний Сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача Товар на загальну суму 9211,50грн., що підтверджується видатковими накладними: №КК-0322393 від 09.12.2011р. на суму 715,72грн., №КК-0342435 від 04.01.2012р. на суму 1353,22грн., №КК-0330260 від 21.12.2011р.на суму 4524,16грн., №КК-0322413 від 09.12.2011р. на суму 326,15грн., №КК-0329776 від 21.12.2011р. на суму 52,63грн., №КК-0329769 від 21.12.2011р. на суму 2239,62грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом відповідача у вказаних накладних.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару за спірними накладними.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач отриманий Товар оплатив частково у сумі 5249,62 грн, що підтверджується фіскальними чеками: №0000224676 від 05.06.2012р. на суму 300,00грн., №0000209696 від 15.05.2012р. на суму 200,00грн., №0000194155 від 24.04.2012р. на суму 200,00грн., №0000188256 від 12.04.2012р. на суму 89,62грн., №0000181345 від 06.03.2012р. на суму 300,00грн., №0000189026 від 17.04.2012р. на суму 300,00грн., №0000188257 від 12.04.2012р. на суму 200,00грн., №0000179846 від 23.02.2012р. на суму 150грн., №0000180847 від 01.03.2012р. на суму 200,00грн., №0000163742 від 25.01.2012р. на суму 300,00грн., №0000179327 від 21.02.2012р. на суму 200,00грн., №0000164463 від 25.01.2012р. на суму 400,00грн., №0000182799 від 15.03.2012р. на суму 500,00грн., №0000159091 від 17.01.2012р. на суму 100,00грн., №0000159092 від 17.01.2012р. на суму 100,00грн., №0000158998 від 17.01.2012р. на суму 100,00грн., №0000187920 від 10.04.2012р. на суму 200,00грн., №0000186559 від 03.04.2012р. на суму 200,00грн., №0000182800 від 15.03.2012р. на суму 200,00грн., №0000182233 від 13.03.2012р. на суму 560,00грн., №0000181815 від 09.03.2012р. на суму 350,00грн., №0000181651 від 03.03.2012р. на суму 100,00грн.

Отже встановлено, що відповідач отриманий товар оплатив частково, у зв»язку з чим за ним залишилась сума боргу у розмірі 3961,88грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3961,88грн. за спірним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись п.5.2. договору Позивачем було нараховано Відповідачу 20% річних за період з 24.12.2011р. по 08.08.2013р. у розмірі 1422,52грн.

Перевіривши наданий розрахунок 20% річних, суд, приймаючи до уваги межи позовних вимог, визначені позивачем періоди такого нарахування, вважає, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись п.5.2. договору здійснив нарахування пені на суму боргу у розмірі 1042,12грн. за період з 24.12.2011р по 08.08.2013р.

Враховуючи той факт, що за відповідачем наявна заборгованість та прострочено виконання зобов»язання, нарахування позивачем пені на суму боргу є законним та обґрунтованим. Проте, приймаючи до уваги заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже строк позовної давності до вимог про стягнення пені сплинув 24.06.2013р., 05.07.2013р та 19.07.2013р. (відповідно за накладними від 09.12.2011р., 21.12.2011р., 04.01.2012р.).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, господарський суд керуючись ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України дійшов висновку про неможливість задоволення позовних вимог відносно стягнення пені у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався до нього з претензіями про наявність боргових зобов»язань судом до уваги не приймаються як безпідставні та необґрунтовані. Щодо посилань відповідача на те, що він повністю розрахувався за отриманий товар, то зазначені заперечення також не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем доказів оплати отриманого товару надано не було.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м.Черкаси до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 3961,88грн., 20% річних у сумі 1422,52грн. та пені у розмірі 1042,12грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м.Черкаси (18030, м.Черкаси, вул.Чехова, 41, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411, ЄДРПОУ 32268131, іпн 322681323019, свідоцтво ПДВ 32155596) заборгованості у розмірі 3961,88грн. та 20% річних у сумі 1422,52грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Торез, Донецька область (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м.Черкаси (18030, м.Черкаси, вул.Чехова, 41, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411, ЄДРПОУ 32268131, іпн 322681323019, свідоцтво ПДВ 32155596) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1441,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.11.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко