Ухвала суду № 35445758, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 816/4982/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 816/4982/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", третя особа ОСОБА_1

про відшкодування переплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", третя особа - ОСОБА_1, про відшкодування переплати пенсії в розмірі 4126,56.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.13 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме були порушені норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необгрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність у відмові в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2006 року громадянин ОСОБА_1, останнє місце роботи якого була Холдингова компанія "АвтоКраз", подав заяву з усіма необхідними документами до відділу соціального захисту населення Автозаводської районної ради народних депутатів м. Кременчука для призначення пенсії за віком.

З поданою громадянином ОСОБА_1 заявою до Пенсійного фонду також надана довідка Холдингової компанії "АвтоКраз" № 1238 від 09 лютого 2004 року про заробітну плату за 1991 - 1995 роки для обчислення пенсії за віком, в якій зазначалися суми заробітної плати за вищенаведений період. На підставі поданих документів громадянину ОСОБА_1 виплачувалась пенсія за віком.

З 10 вересня 2012 року по 11 вересня 2012 року на підставі направлення від 05 вересня 2012 року № 15355/02-21 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці було проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (код за ЄДРПОУ 05808735), оформлену актом № 763 від 11 вересня 2012 року перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату. Підстави проведення та законність зазначеної перевірки відповідачем не оскаржувались.

В ході перевірки було виявлено розбіжності по нарахуванню заробітної плати.

11 вересня 2012 року відповідачем видано нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за період з січня 1991 року по грудень 1995 року № 2875.

Згідно вказаної довідки було здійснено перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 та встановлено переплату в сумі 4 126 грн. 56 коп. Оскільки сума переплати у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно п. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Згідно ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Колегія суддів зазначає, що позивач з часу перерахунку пенсії відповідачу жодного разу не витребував з підприємства, де працював відповідач, документи щодо обґрунтованості наданої їй цим підприємством довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування збитків, є зобов'язання, яке виникає з угод або внаслідок заподіяної шкоди.

У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, саме позивач повинен був довести факт протиправної поведінки відповідача, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними.

Крім того, Цивільний кодекс України передбачає ще один випадок сплати надмірно отриманої пенсії пенсіонером самим пенсіонером при відсутності його вини, а саме при наявності рахункової помилки юридичної особи, яка виплачувала пенсію, тобто УПФ. Проте УПФ при нарахуванні пенсії помилок не допускало.

Колегія суддів зазначає, що згідно норм ЦК України надмірно сплачена пенсія має статус набутого майна без достатньої правової підстави. Статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата, пенсії, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в зазначеній частині не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 816/4982/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.