Постанова № 35445621, 31.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р.Справа № 2а-1596/12/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Пласт» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Пласт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції ДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 19.01.2012 року №0000262301, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2010року, І, ІІ квартали 2011року в загальній сумі 3 709 672грн., та №0000282301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю на 4 557,98 грн. та нараховані штрафні санкції в умі 578,26 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновок податкового органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства не ґрунтуються на законі, оскільки позивач мав право включати збитки 2009р. у декларації І, ІІ та ІІІ кварталів 2011р. Крім того, на думку позивача, відповідач безпідставно донарахував суму плати за земельні ділянки, оскільки Товариством правильно розраховано плату за землю за ставкою 0,1%, виходячи з призначення землі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.01.12 року №0000262301, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3 709 672грн. та стягнув на користь позивача судові витрати з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Первомайської Об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

В задоволенні решти вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог та стягнення судового збору та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.10 року по 30.09.11року, результати якої відображені в акті перевірки від 16.01.12 року № 16/23/31843955.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 п.п. 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 3 709 672грн., та розд.4 ст.8 Закону України «Про плату за землю», п.271.1 ст.271, п.278.1 ст.278 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на землю в сумі 4 577,98грн.

За висновком податкового органу, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого виключно за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 19.01.12 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000262301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2010р., І, ІІ квартали 2011р. в загальній сумі 3 709 672грн.;

№0000282301, яким позивачу збільшено суму податкових зобов'язань з плати за землю в сумі 4 577,98рн., та нараховані штрафні санкції в сумі 578,26грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону №334.

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2010р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-VI набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Аналізуючи норми п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», можна прийти до висновку, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Після ж 16.04.2010 року у складі валових витрат платника податку враховується лише 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 зазначеного Кодексу встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Колегія суддів вважає, що позивачем помилково включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриману за результатами здійсненої господарської діяльності у 2010 році, в розмірі 80%, адже чиним на той час законодавством були встановлені обмеження щодо її включення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції інстанцій дійшов помилкового висновку про відсутність в діях позивача порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 3 472 986 грн. є правомірним.

Що стосується зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, яке утворилося у 2010 році, в сумі 236 686 грн., колегія суддів вважає, що позивач мав право на її включення до витрат І, II-IV календарного кварталу 2011 року та відображення її у деклараціях за І, II-IV квартали 2011 року.

Також колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000282301, яким позивачеві визначено грошове зобовязання з плати за землю в розмірі 5 156,24 грн.

Так, відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податків є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 272 ПК України передбачено, що ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку позивач володіє земельними ділянками загальною площею 9,34га, цільове призначення землі - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення(ст..20 ЗК України).

Як зазначалося вище, цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 9,34га , розташованої за адресою: м. Миколаївська обл.. Первомайський р-н, с. Мігія, вул. 25 років Жовтня, 67, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, є ведення особистого селянського господарства. Зміна цільового призначення земельної ділянки після видачі державного акту не здійснювалась.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом N 18/15/21/11 від 27.01.2006 Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за N 388/12262.

Згідно зазначеного Порядку до складу категорії земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Колегія суддів вважає, що з урахуванням цільового призначення земельна ділянка, належна позивачеві відповідає категорії земель за функцією використання - сільськогосподарські угіддя, а отже є необхідним застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,1.

У матеріалах справи відсутні документи, які б визначали цільове чи функціональне використання землі як комерційне, навпаки, всі наявні докази доводять та визначають призначення землі як землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином, застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання як для земель промисловості при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даних умов є протиправним.

До того ж органи державної податкової служби чинним законодавством не наділені повноваженнями на здійснення розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тому дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби щодо здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки належної позивачеві земельної ділянки та застосування коефіцієнту функціонального використання для земель промисловості - 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі риллі по області, не відповідають Закону.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаній нормі закону Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової не надано доказів правомірності своїх дій щодо здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отже прийняте зазначеним органом податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, але дав їм невірну правову оцінку, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Пласт» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов ТОВ «Пласт» задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 19.01.2012 року № 0000262301в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в сумі 236 686грн.та податкове повідомлення-рішення від 19.01.12 року № 0000282301- в повному обсязі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2013 року.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.