Рішення № 35444002, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17488/13 19.11.13

За позовомКиївської міської клінічної лікарні №5доприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»простягнення 25 465,66 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

позивача:представник Худенко А.Я. (довіреність № 947-01 від 07.06.2013 року) представник Петренко О.Г. (довіреність № 1966-01 від 14.10.2013 року)відповідача:директор юридичного департаменту Бориславський В.А. (довіреність № 371від 28.12.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Київська міська клінічна лікарня № 5 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» про стягнення 25 465,66 грн., у тому числі 23 532,62 грн. основного боргу, 1 273,89 грн. трьох процентів річних та 659,15 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання медичних послуг №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року порушено провадження у справі №910/17488/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні 24.09.2013 року.

Відповідачем 24.09.2013 року надано відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувались перерви до 15.10.2013 року, 05.11.2013 року та 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року відповідно до клопотання представників сторін продовжено строк розгляду справи до 25.11.2013 року.

Позивачем 05.11.2013 року заявлено клопотання про зобов'язання Відповідача провести повторну звірку взаєморозрахунків, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на недоведеність необхідності здійснення цієї процесуальної дії.

У судовому засіданні 19.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 17.03.2009 року укладено договір про надання медичних послуг №ПБ-10.09, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач зобов'язався надавати застрахованим Відповідачем особам медичну допомогу. В свою чергу, Відповідач зобов'язався відповідно до пункту 1.2 сплачувати Позивачу вартість наданих ним послуг.

Протягом 2011 року Позивачем надано медичні послуги (у тому числі) 10 застрахованим Відповідачем особам загальною вартістю 23 532,62 грн.

Встановленого пунктом 1.2 обов'язку сплатити вартість цих послуг Відповідач не виконав.

Відповідно до пункту 3.2 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року обов'язок сплатити вартість наданих його клієнтам послуг виникає у Відповідача з моменту отримання від Позивача рахунків-фактур, актів виконаних робіт, копій медичних висновків та зведених звітів.

Матеріали справи містять належні докази направлення Позивачем Відповідачу визначених пунктом 3.2 договору документів (додатки №4 - №13 до позовної заяви).

З моменту отримання Відповідачем відповідних документів у нього виник обов'язок протягом десяти банківських днів перерахувати відповідні грошові кошти на поточний рахунок Позивача.

Матеріали справи не містять доказів часткового або повного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань, як і доказів направлення Позивачу у будь-якій формі заперечень щодо якості або вартості наданих послуг.

Доводи Відповідача про направлення листа №607/1 від 13.05.2012 судом до уваги не приймаються, оскільки факт отримання цього документу заперечується Позивачем, а доказів його направлення матеріали справи не містять.

Відзивом на позовну заяву Відповідач стверджує про наявність у нього правових та фактичних підстав для односторонньої відмови від виконання своїх грошових зобов'язань за договором №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року.

За твердженням Відповідача, Позивач мав обчислювати вартість своїх послуг у відповідності до тарифів, які викладені у додатку №1 до договору. В якості доказу до відзиву Відповідачем додано копію переліку платних послуг (додаток №1 до відзиву), який він вважає додатком №1 до договору та який підписано від імені Відповідача директором департаменту по роботі з ЛПЗ 28.08.2011 року, тобто після надання Позивачем послуг дев'яти застрахованим особам.

Відповідно до пункту 3.1 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року Позивач обчислює вартість наданих послуг на підставі прейскурантів, діючих на день надання цих послуг (додаток №1).

Пунктом 4.1.7 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року встановлено, що Позивач зобов'язаний попередити Відповідача за 10 днів до дати змінення прейскурантів вартості послуг.

Матеріали справи містять копію тарифів на медичні послуги Київської міської клінічної лікарні №5, погоджені у 2010 році директором департаменту медичного асистансу Відповідача без зазначення чіткої календарної дати здійснення цього погодження. За таких обставин, суд залишає поза увагою твердження Відповідача про відсутність у його посадової особи права на узгодження цих тарифів, оскільки останні могли бути узгоджені як до, так і після 08.07.2010 року, оскільки неоплачені Відповідачем послуги за договором надавались у 2011 році.

Укладеним сторонами у справі договором не встановлюється обов'язок Позивача узгоджувати з Відповідачем вартість медичних послуг. Позивач мав лише повідомити Відповідача за 10 днів до дати змінення прейскурантів.

В процесі судового розгляду спору Відповідач обмежився лише твердженнями про невідповідність цін на надані Позивачем послуги цінам прейскуранту, проте не надав суду відповідних розрахунків та належних доказів.

Таким чином, Відповідачем не доведено при розгляді справи власного твердження про нарахування вартості медичних послуг за невстановленими договором тарифами.

Відповідачем також не доведено при розгляді спору і фактів здійснення лікування Позивачем застрахованих осіб від захворювань, віднесених до виключень із страхових випадків. Обґрунтовуючи свою позицію, Відповідач посилається до додатку №5 до договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року (копія якого є додатком №2 до відзиву), який не містить підпису та печатки Позивача. Відсутність підпису та печатки Позивача на додатку свідчить, що останній не було погоджено сторонами належним чином, відповідно, цей документ не може встановлювати юридичні обов'язки сторін зобов'язання.

Суд також не може погодитись і з доводами Відповідача про неправомірність включення до рахунків та актів вартості харчування пацієнтів, оскільки забезпечення харчуванням є складовою частиною перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні, обов'язок здійснення якого покладено на Позивача умовами договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року.

В обґрунтування власної правової позиції щодо відсутності з його сторони господарського правопорушення в частині недодержання строків здійснення грошових зобов'язань Відповідач посилається на надане йому пунктом 3.6 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року право несплати або часткової сплати виставлених рахунків, якщо обстеження або лікування пацієнта виходить за межі його основного діагнозу. Крім того, Відповідач посилається до умови пункту 4.4.6 договору, який надає йому право відмовити Позивачу в оплаті наданих ним послуг у випадку невиконання останнім умов договору.

З такою позицією Відповідача суд не може погодитись, оскільки для отримання відповідного права останній повинен був мати і відповідні доведені фактичні підстави.

З матеріалів справи вбачається, що фактично спір виник внаслідок надання рахунків більшої вартості, ніж очікував Відповідач. У цьому випадку Відповідач мав провести свої розрахунки або скористатись визначеною пунктом 3.5 договором процедурою.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу того, що Відповідач намагався з'ясувати причини невідповідності (за його твердженням) отриманих ним актів виконаних робіт умовам договору.

Таким чином, Відповідач без належних правових та фактичних підстав в односторонньому порядку ухилився від виконання своїх зобов'язань за господарським договором.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року встановлено 10 денний строк оплати наданих послуг з моменту отримання відповідних документів.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що Відповідач не виконав у встановлений договором строк свої зобов'язання.

Єдиним підтвердженим доводом Відповідача є твердження про перевищення вартості наданих Позивачем послуг застрахованій особі Карпенко В.Г.

Відповідно до пункту 10 додатку №1 до договору добровільного медичного страхування №015-70803127, укладеного Відповідачем та ВАТ «Завод «Артемзварювання», Карпенко В.Г. є застрахованою особою за програмою «Стандарт». Відповідно до додатку №2 до цього ж договору програма «Стандарт» передбачає відшкодування Відповідачем витрат на лікування в стаціонарі в межах 4 000,00 грн.

Стаття 982 Цивільного кодексу України визначає однією з суттєвих умов договору страхування розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 2.2 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року встановлено, що Позивач надає медичні послуги (за цим договором) в межах страхових сум або лімітів на окремі види медичної допомоги.

Таким чином, у Відповідача після отримання ним актів та інших документів, перелік яких встановлено пунктом 3.2 договору №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року, виникло зобов'язання сплатити вартість наданих медичних послуг застрахованій особі Карпенко в межах страхового ліміту - 4 000 грн. Сплата різниці між страховою сумою та вартістю наданих послуг (636,07 грн.) є обов'язком застрахованої особи, який у даному випадку не може бути покладеним на Відповідача.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позовна вимога про стягнення основного боргу за договором №ПБ-10.09 від 17.03.2009 року підлягає частковому задоволенню у розмірі 22 896,55 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 091, 98 грн., оскільки нарахування здійснюється на суму боргу у розмірі 22 896, 55 грн. за період з 10.03.2011 року по кожному окремому акту. Позовна вимога про стягнення з Відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійсненні розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Київської міською клінічною лікарнею № 5 вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 23 988, 53 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» (03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. Смілянська, буд. 10/31, ідентифікаційний код 21265671) на користь Київської міської клінічної лікарні № 5 (03115, м. Київ, Святошинський район, вулиця Відпочинку, 11, ідентифікаційний код 00185028) 22 896 (двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 55 коп. - основного боргу, 1 091 (одна тисяча дев'яносто одна) грн. 98 коп. - 3 % річних та 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) 70 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 22.11.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.