Постанова № 35442094, 18.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 р. Справа № 804/12247/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представників позивача представників відповідача представника третьої особи Буря Я.В., Полив'яного С.М. Волошиної В.В., Свєшнікової В.В., Харебової Н.Є. Дорошенка С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгострах» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2013 року №0004351502 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, яким ПРАТ СК «Інгосстрах» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток страхових організацій 11020700 - на 8 545 468,50 грн. (вісім мільйонів п'ятсот сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 50 копійок), при цьому 5 696 979,00 грн. за основним платежем та 2 848 489,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, які полягають у внесенні до тексту Акту від 30.08.2013 року №697/222/33248430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Інгосстрах», код за ЄДРПОУ - 33248430»:

1) висновків про афілійованість (пов'язаність) між собою ПРАТ СК «Інгосстрах» (код за ЄДРПОУ - 33248430) та ПАТ КБ «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ- 14360570);

2) висновків про самостійне укладання «ПРАТ СК «Інгосстрах» договорів страхування з юридичними особами, відносини з якими носять афілійовані (пов'язані) ознаки;

3) висновків про нікчемність договорів страхування від 03.05.2012 року № 12/05/03-01 ОТ та від 01.10.2012 року №12/10/01-01 К, укладених між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк»;

4) висновків про фактичну передачу всіх прав на здійснення страхової діяльності за агентськими договорами своїм страховим агентам;

5) висновків, що взаємовідносини між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк» по договорах страхування не відповідають вимогам чинного законодавства та мають на меті інші цілі - формування витрат ПАТ КБ «Приватбанк» з метою мінімізації сплати податку на прибуток до бюджету;

6) висновків, що ПРАТ СК «Інгосстрах» використавши в якості контрагента з купівлі та продажу облігацій внутрішньої державної позики України ПАТ КБ «Приватбанк» сформувало «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно Акту №357, прийшла до висновку, що в порушення п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст.138, п.8 підрозділу 4 Розділу XX ПК України позивачем завищено склад інших витрат на суму сплачених процентів за кредитними договорами в розмірі 54 256 945 грн., в тому числі: II квартал 2012 року - 16 611 111 грн., III квартал 2012 року - 21 215 278 грн., IV квартал 2012 року - 16 430 555 грн. Внаслідок відсутності зв'язку понесених витрат з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження суми податку на прибуток від діяльності іншої ніж страхова за 2012 рік на суму 11 393 958,00 грн., в тому числі: II квартал 2012 - 3 488 333 грн., III квартал 2012 - 4 455 208 грн., IV квартал 2012 року - 3 450 417 грн.; п.153.8 ст.153 ПК України завищено суму витрат від операцій з цінними паперами - облігаціями за 2012 рік на загальну суму 11 709 660 грн., що призвело до завищення збитку від операцій з цінними паперами - облігаціями станом на 31.12.2012 р. на 11 709 660 грн.; порушення п.п. 163.1.1 ст.163, п.п. 168.1.1 п.168.1, п.168.3, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст.168 ПК України, а саме, що податковим агентом ПРАТ СК «Інгосстрах» у 4 кв. 2012 року не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 486,01 грн.; порушення п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та вимог Порядку №1020 при заповненні та поданні до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податковим агентом Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 4 кв. 2012 р.

Згідно Акту перевірки депозитні договори, які є забезпеченням за кредитними договорами №DNH2LON01454 від 28.02.2012 р. та № DNH2LON01454 від 29.02.2012 р., укладеними між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк» фактично не існували, позивач не набував права власності на грошові кошти за депозитними договорами, від укладених кредитних договорів позивач начебто отримав збитки та розміщення коштів на депозитних договорах не мали під собою розумної економічно-обгрунтованої і необхідної ділової мети.

Також, перевіряючими зазначено, що згідно нової редакції підп. 3.1.1 п. 31 Розділу 3 Акту, що викладено у Акті №697, взаємовідносини між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» по договорах страхування не відповідають вимогам чинного законодавства та мають на меті формування витрат ПАТ КБ «Приватбанк» з метою мінімізації сплати податку на прибуток. Згідно Акту ПРАТ «СК «Інгосстрах» фактично передало всі права на здійснення страхової діяльності за агентськими договорами своїм страховим агентам.

З вказаним висновками позивач не погоджується та зазначає, що кредитні договори №DNH2LON01454 від 28.02.2012 року та №DNH2LON01455 від 29.02.2012 року між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено з метою поповнення обігових коштів. Виконання зобов'язань за кредитними договорами було забезпечено договорами застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору): по кредитному договору №DNH2LON01454 від 28.02.2012 року договором застави №DNH2LON01454/DZ-1 від 28.02.2012 року та №DNH2LON01454/DZ-2 від 28.02.2012 року, за кредитним договором №DNH2LON01455 від 29.02.2012 року договором застави №DNH2LON01455/DZ-1 від 29.02.2012 року та договором застави №DNH2LON01455/DZ-2 від 29.02.2012 року.

Отже, твердження відповідача, що депозитні договори, які є забезпеченням за кредитними договорами №DNH2LON01454 від 28.02.2012 року та №DNH2LON01455 від 29.02.2012 року, укладеними між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк», фактично не існували, позивач вважає таким, що не ґрунтується на законі.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою в порушення вимог п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України замість перевірки викладених заперечень та наведених на їх обґрунтування обставин було здійснено перевірку діяльності позивача, що не відносилась до предмету заперечень.

Що стосується твердження ДПІ про передачу позивачем своїх прав страховим агентам, то з цього приводу позивач посилається на ст. 15 Закону України «Про страхування» за якою страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхового відшкодування. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. Висновок про фактичність передачі всіх прав на здійснення страхової діяльності страховим агентам відповідач робить на підставі отримання ПРАТ СК "Інгосстрах" 87% страхових платежів від договорів, укладених в інтересах страховика агентами.

Нормами діючого законодавства не обмежуються обсяги укладень в інтересах страховика договорів страхування. Тим більш, що страховим агентам дозволяється здійснювати тільки ті види діяльності страховика, які передбачено ст. 15 Закону України «Про страхування», а це тільки частина діяльності страховика. Згідно ст. 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Укладання договорів страхування є лише частиною страхування.

ПАТ КБ «Приватбанк», здійснюючи страхування своїх ризиків в страховій компанії, мінімізує не розмір сплати податку на прибуток до бюджету, а свої можливі збитки.

ДПІ робить висновок про нікчемність договору страхування відповідальності перед третіми особами від 03.05.2012 року № 12/05/03-1 ОТ незважаючи на те, що вказаний договір страхування укладено у відповідності до вимог Генерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів № 8 від 28.03.2006 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та Державною іпотечною установою, яка є вигодонабувачем за договором страхування відповідальності перед третіми особами від 03.05.2012 року №12/05/03-01 ОТ.

Купуючи облігації внутрішньої державної позики України з метою розміщення страхових резервів позивач діє у відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про страхування», а висновок ДПІ, що позивач використавши в якості контрагента з купівлі та продажу облігацій внутрішньої державної позики України ПАТ КБ «Приватбанк» сформував «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики, не ґрунтується на законі.

В Акті перевірки не наведено належного обґрунтування щодо зробленого висновку про афілійованість (пов'язаність) між собою ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк». Вказані висновки зроблено всупереч нормам ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. 14 ПК України.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, позовні вимоги просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши письмові заперечення, та пояснили, що між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» були укладені два кредитні договори. Лімітом кожного договору було 250 000 000 грн. Зобов'язання позичальника забезпечувалися договором застави. За користування кредитом позивач сплачував 13% річних.

За результатами перевірки встановлено, що отримані за кредитом кошти в сумі 400 000 000 грн. та 100 000 000 грн. направлені не для використання в господарській діяльності страховика, а були розміщені на депозитних рахунках банків.

Збиток від господарської операції, вважає представник відповідача, з отримання та розміщення 400 000 000 грн. дорівнює 4 971 678,0 грн.

Представник відповідача зазначає, що позивач не мав права включати сплачувані відсотки за користування вказаними кредитними коштами до валових витрат.

Представник третьої особи в судовому засіданні позицію позивача підтримав та додатково зазначив, що п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст.140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Таким чином, витрати банківської установи зі страхування кредитних ризиків враховуються у складі витрат такої установи відповідно до п.п. 140.1.6 п.140.1 ст.140 ПК України. При цьому, у складі витрат враховуються витрати на формування страхового резерву банку щодо усіх кредитів (з урахуванням обмежень, встановлених п. 159.2 ст.159 ПК України) незалежно від того чи застраховані ризики неповернення кредитних коштів за такими кредитами чи ні.

Банку, як страховому агенту, за укладеними договорами надано саме частину страхової діяльності, а не передано повноваження на здійснення всієї страхової діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Ухвалою суду від 18.11.2013 р. провадження у справі закрито в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, які полягають у внесенні до тексту Акту від 30.08.2013 року №697/222/33248430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ СК «Інгосстрах», код за ЄДРПОУ - 33248430»:

1) висновків про афілійованість (пов'язаність) між собою ПРАТ СК «Інгосстрах» (код за ЄДРПОУ - 33248430) та ПАТ КБ «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ -14360570);

2) висновків про самостійне укладання ПРАТ СК «Інгосстрах» договорів страхування з юридичними особами, відносини з якими носять афілійовані (пов'язані) ознаки;

3) висновків про нікчемність договорів страхування від 03.05.2012 року №12/05/03-01 ОТ та від 01.10.2012 року №12/10/01-01 К, укладених між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк»;

4) висновків про фактичну передачу всіх прав на здійснення страхової діяльності за агентськими договорами своїм страховим агентам;

5) висновків, що взаємовідносини між ПРАТ СК «Інгосстрах» та ПАТ КБ «Приватбанк» по договорах страхування не відповідають вимогам чинного законодавства та мають на меті інші цілі - формування витрат ПАТ КБ «Приватбанк» з метою мінімізації сплати податку на прибуток до бюджету;

6) висновків, що ПРАТ СК «Інгосстрах», використавши в якості контрагента з купівлі та продажу облігацій внутрішньої державної позики України ПАТ КБ «Приватбанк», сформовано «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне акціонерне товариство СК «Інгосстрах» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради 02.11.2004 року за номером 12241020000003909.

Свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО №404130 видане ПРАТ СК «Інгосстрах» Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради 02.11.2004 р. №12241020000003909. Ідентифікаційний код позивача за ЄДРПОУ 33248430.

Судом також встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі направлень від 31.05.2013 р. №839/223, №837/223, №840/223 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки було складно Акт від 26 липня 2013 р. №357/222/33248430 «Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», код за ЄДРПОУ 33248430, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.», відповідно до якого було встановлено порушення п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 8 підрозділу 4 Розділу XX ПК України - завищено ПРАТ СК "Інгосстрах" склад інших витрат на суму сплачених процентів за кредитними договорами в розмірі 54 256 945 грн., в тому числі: II квартал 2012 року - 16 611 111 грн., IІІ квартал 2012 року - 21 215 278 грн., IV квартал 2012 року - 16 430 555 грн. внаслідок відсутності зв'язку понесених витрат з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження суми податку на прибуток від діяльності іншої ніж страхова за 2012 рік на суму 11 393 958.00 грн., в тому числі: II квартал 2012 року - 3 488 333 грн., III квартал 2012 року - 4 455 208 грн., IV квартал 2012 року - 3 450 417 грн.; п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України - ПРАТ СК "Інгосстрах" завищено суму витрат від операцій з цінними паперами - облігаціями за 2012 рік на загальну суму 11 709 660 грн., що призвело до завищення збитку від операцій з цінними паперами - облігаціями станом на 31.12.2012 р. на 11 709 660 грн.; п.п.163.1.1 ст. 163, п.п. 168,1.1 п. 168.1, п.168.3, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України, а саме податковим агентом ПРАТ "СК "Інгосстрах" у 4 кв. 2012 р. не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 486,01 грн.; п.п. „б" п.176.2 ст.176 ПК України та вимог Порядку №1020 при заповненні та поданні до ДПІ у Жовтневому районі м, Дніпропетровська податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 4 кв. 2012 р.

02 серпня 2013 року позивач направив на адресу відповідача заперечення на Акт перевірки, в яких зазначив про свою незгоду із зазначеними в пунктах 1, 2 порушеннями.

05 серпня 2013 року позивач надав доповнення до поданих раніше заперечень.

06 серпня 2013 року за участю посадових осіб відповідача та позивача було розглянуто заперечення від 02.08.2013 року №02-08/02-03 до Акту перевірки ПРАТ "СК "Інгосстрах" і доповнення до заперечень від 05.08.2013 р. №05-08/02-01 до Акту перевірки від 26.07.2013 р. №357/222/33248430.

За результатами сумісного розгляду заперечень було прийнято рішення щодо призначення позапланової виїзної перевірки ПРАТ СК "Інгосстрах" з 07.08.2013 року на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з метою дослідження обставин, викладених в запереченні та доповненнях до заперечень на Акт перевірки позивача від 26.07.2013 р. №357/222/33248430, та їх об'єктивного розгляду.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ СК «Інгосстрах» з питань, викладених у пунктах 1, 2 висновків Акту перевірки від 26.07.2013 р. №375/222/33248430.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №697/222/33248430 від 30.08.2013 року, відповідно до висновків якого порушення встановлені за Актом перевірки від 26.07.2013 року №357/222/33248430 є законодавчо обґрунтованими.

10 вересня 2013 року позивач отримав від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення від 04.09.2013 року № 0004351502, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариству за платежем - податок на прибуток страхових організацій на 8 545 468,50 грн., при цьому 5 696 979,00 грн. за основним платежем та 2 848 489,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем у зв'язку з порушенням позивачем п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 8 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що ПРАТ "СК "Інгосстрах" протягом періоду з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. декларує валові витрати, пов'язані з отриманням доходів з джерел інших, ніж сума валових внесків, та не веде окремий облік відповідних витрат.

Згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що суб'єкт господарювання - позивач декларує валові витрати, які складаються з відсотків за договорами кредитів.

В ході перевірки встановлено, що між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» були укладені наступні кредитні договори: DNH2LON01454 від 28.02.2012 р., DNH2LON01455 від 29.02.2012 р.

Ліміт кожного кредитного договору складає 250 000 000,0 грн., метою яких є поповнення обігових коштів.

Зобов'язання позичальника забезпечуються договором застави (майнових прав на отримані грошові кошти по депозитному договору) №DNH2LОN01454/DZ-1 від 28.02.2012 р. №DNH2LON01455/DZ-1 від 29.02.2012 р. За користування кредитом позивач сплачує відсотки в розмірі 13 % річних.

За наданими до перевірки документами, а саме виписками по р/р ПРАТ СК "Інгосстрах", кредитні кошти зараховано 28.02.2012 р. та 29.02.2012 р. відповідно.

Згідно до укладених між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» договорів №№ 136628, 136666 сума 400 000 000,00 грн. була розміщена на строковому депозиті.

За користування вкладами банк зобов'язується виплатити клієнту відсотки з розрахунку відсоткової ставки в розмірі 12,65 % річних.

При цьому, з урахуванням процентної ставки за кредитним договором №DNH2LON01454 від 28.02.2012 р., підприємство отримує збитки від розміщення депозитних коштів у вигляді різниці між ставкою наданого кредиту (13%) та ставкою за депозитним договором (12,65%), яка складає 0,35 % річних за сумою отриманих кредитних коштів у розмірі 400 000 000,0 грн.

100 000 000,0 грн. розміщено за заявою (угодою) про відкриття депозитних рахунків на розміщення коштів на банківських депозитах №№136634, 136666 від 28 лютого 2012 року.

Таким чином, позивачем 28.02.2012 р. та 29.02.2012 р. отримано кредитів від ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 500 000 000,0 грн. за ставкою 13 % з метою поповнення обігових коштів. За результатами перевірки встановлено, що отримані за кредитом кошти в сумі 400 000 000.0 грн. та 100 000 000,0 грн. направлені не для використання в господарській діяльності страховика, а були розміщені на депозитних рахунках банків, зокрема: 400 000 000,0 грн. були розміщені на депозитних рахунках того ж банку за ставкою 12,65% річних. На суму 400 000 000,0 грн. кредиту, яка розміщена за депозитним договором з ПАТ КБ «Приватбанк» за період, що перевіряється, нараховані відсотки в розмірі 43 405 556,0 грн. за ставкою 13%, сума отриманих відсотків за депозитними договорами від 28.02.2012 р. №136628, 29.02.2012 р. №136666 складає 38 433 878,0 грн. за ставкою 12.65%.

Збиток від господарської операції з отримання та розміщення 400 000 000,0 грн. дорівнює 4 971 678,0 грн.

Оподаткування страховика здійснюється за вимогами встановленими п. 8 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, за яким за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також від діяльності, що не пов'язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток наступним чином. Протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами; за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому статтею 156 та підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, але не сплачують його.

На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого цим пунктом, доходи страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування оподатковуються в порядку, строки і за правилами, передбаченими цим Кодексом, за ставкою, визначеною відповідно до пункту 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відносини у сфері страхування регулюються Законом України "Про страхування" №85/96 від 07.03.1996 р. (далі Закон №85/96).

Частинами 8, 9 ст. 2 Закону №85/96 визначено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика. Тобто законодавством чітко визначено види господарської діяльності страховика та їх межі.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.5 пункту 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

В ході перевірки позивача за результатами розгляду заперечень від 02.08.2013 р. №02-08/02-03 та доповнень від 05.08.2013 р. №05-08/02-01 встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем виплачене страхове відшкодування за укладеними договорами страхування на загальну суму 181 030 923,0 грн., за даними бухгалтерського обліку страховика станом на 01.04.2012 р. загальна сума наявних грошових коштів на балансі складає 130 484 431,52 грн. (б/р 31 "Рахунки в банках"), сума довгострокових фінансових інвестицій - 17 455 823,42 грн. (б/р 14), сума поточних фінансових інвестицій - 31 189 860,0 грн. (б/р 35), нерозподілені прибутки - 107 655 126,13 грн. (б/р 44). З урахуванням здійсненого перестрахування на суму 64 896 712 грн., вказане свідчить про те, що для здійснення позивачем страхової діяльності, зокрема формування страхових резервів, залучення вищевказаних кредитних коштів не пов'язано з веденням господарської діяльності.

Суд погоджується з висновками відповідача, що кредитні кошти фактично використані позивачем на операції, що не пов'язані з безпосередньою діяльністю страховика, фінансовою діяльністю з формування, розміщення страхових резервів та їх управління. Такі операції не є операціями з забезпечення власних господарських потреб, внаслідок чого відсотки, які сплачено позивачем за використання кредитних коштів в сумі 27 128 472 грн., не є витратами в розумінні ст.138 ПК України.

Крім того, операції з розміщення коштів на депозитних рахунках по вказаних вище договорах не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Таким чином, позивач в порушення п.п. 138.10.5 п.138.10 ст.138, п.8 підрозділу 4 Розділу XX ПК України завищив склад інших витрат на суму сплачених процентів за кредитними договорами в розмірі 27 128 472 грн., в тому числі: II квартал 2012 року - 8 305 555 грн., III квартал 2012 року - 10 607 640 грн., IV квартал 2012 року - 8 215 278 грн. внаслідок відсутності зв'язку понесених витрат з веденням господарської діяльності.

При проведенні перевірки правильності визначення суми податку на прибуток від діяльності іншої ніж страхова встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5 696 979 грн., в тому числі: ІІ квартал 2012 р. - 1 744 167 грн., ІІІ квартал 2012 р. - 2 227 604 грн., IV квартал 2012 р. - 1 725 208 грн.

Внаслідок вищевикладених порушень встановлено заниження суми валового доходу/інших доходів від діяльності іншої, ніж страхова за 2012 рік на загальну суму 27 128 472 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова за 2012 рік на суму 5 696 979 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.09.2013 року №0004351502.

У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 22 листопада 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник