Рішення № 35440217, 15.10.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5643/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

при секретарі Поварніциній А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

2 серпня 2013 року до суду надійшла заява ПАТ КБ Приватбанк до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що відповідно до кредитного договору №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року, укладеного за згодою відповідача у формі заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», відповідач отримала від позивача кредит у сумі 11842,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, за умовами якого зобовязалася щомісяця здійснювати погашення заборгованості за кредитом, а також сплатити відсотки, комісію, інші витрати згідно договору. Приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_2 неналежним чином виконувала передбачені договором зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 25 липня 2013 року сума заборгованості становить: сума боргу за кредитом 4945 грн. 46 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 17961 грн. 43 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 24787 грн. 36 коп., штраф (фіксована частка) 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) 2384 грн. 71 коп., загальна сума заборгованості становить 50578 грн. 96 коп., просив стягнути на його користь з відповідача вказану заборгованість разом із сумою судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та пояснила, що відповідачем припинено виконання зобовязань за кредитним договором щодо внесення чергових платежів з 21 березня 2006 року, певні внески вона робила, однак не в повному обсязі; останній платіж відповідачем було здійснено 22 жовтня 2007 року та з того часу сума заборгованості лише накопичувалася.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що сторони по справі не укладали кредитний договір №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року, оскільки заява позичальника та Умови надання споживчого кредиту кредитним договором не являються, не можуть слугувати підтвердженням волевиявлення двох сторін та розрахунок, наведений представником позивача з посиланням на кредитний договір, братися до уваги не може, так як у додатках до позову копія кредитного договору відсутня. Крім того, в Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» йде мова про кредитно-заставний договір, однак відповідач не підписувала такого договору, а так само, відсутній перелік заставного майна з його описом. Також, відповідач не згодна зі строком позовної давності у пять років, на якому наполягає позивач, так як загальний строк позовної давності становить три роки, право позивача було порушено у 2007 році, тому строк предявлення даної вимоги до відповідача вже минув.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що дійсно 23 грудня 2005 року придбала різноманітну побутову техніку, для чого оформила кредит у банку, з умовами якого ознайомилася, особисто підписала заяву позичальника та з того часу користується цією побутовою технікою. У 2007 році в неї змінився майновий стан та вона не була у змозі здійснювати внесення платежів за договором. У теперішній час її матеріальне становище не покращилося, джерелом до її існування є пенсія та державна соціальна допомога одинокій матері, окрім того, з її доходів йдуть відрахування за виконавчим листом за іншими кредитним зобовязаннями.

Заслухавши представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши докази по справі, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23 грудня 2005 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою №DNH4КS85920037 до ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", про надання їй споживчого кредиту для придбання семи найменувань побутової техніки в загальному розмірі 11 842, 00 грн. на строк 42 місяці, до 22 червня 2009 року, за умови сплати за користування кредитом відсотків в розмірі 2,09% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, в обмін на зобов*язання з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлених у заяві та умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, сплати 28 числа кожного місяця банку грошових коштів (щомісячного платежу) у сумі 428,58 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інші витрати згідно умов. В заяві міститься посилання на п.4.2 Умов, за яким при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6,00% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Дана заява підписана позичальником ОСОБА_2 із зазначенням дати підписання, про що також зазначила в судовому засіданні відповідач, а також представником позивача із зазначенням юридичної адреси та відомостей про позикодавця завірених печаткою (а.с.5-6).

Як зазначено в заяві позичальника (а.с. 5 зворот) надання кредиту відбувається шляхом перерахування банком, без додаткового узгодження, за дорученням позичальника грошових коштів на поточний рахунок продавця товару, що купується позичальником. (а.с.5 на звороті). Згідно позначки, товар є предметом застави та відповідно до п.2.3, 2.4, 2.5 Умов являється забезпеченням зобо*язань; перелік та опис товару наведений у розділі «Інформація про товар» даної заяви (а.с. 5 зворот).

Відповідно до п.1.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 7-10) кредитно-заставний договір це договір укладений між банком та позичальником шляхом підписання позичальником заяви, яка разом із запропонованими ПриватБанком Умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам та Тарифами складає кредитно-заставний договір. Датою укладення договору є дата підписання позичальником заяви позичальника.

Згідно п.3.2.2, 3.2.3, 3.2.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» позичальник зобов'язується погашати кредит в порядку та строки відповідно до Заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.4.1, 4.2 даних Умов і Тарифів. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного погашення кредиту, сплатити банку винагороду в строки та розмірі відповідно до Тарифів, Заяви і даних Умов.

Відповідно до п.3.2.7, 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» позичальник зобов'язується погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні банку, передбаченого .п.3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 даних Умов, повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість в частині своєчасно неповернутої суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нараховується пеня відповідно до п.4.2 даних Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що письмова форма договору споживчого кредиту дотримана, оскільки сторонами підписана заява позичальника №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року, яка містить певні умови кредитування з посиланням на положення Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), є підтвердженням волевиявлення двох сторін, що досягли згоди щодо усіх його істотних умов, спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідачем ОСОБА_2 не виконано належним чином зобовязань як щодо поетапного, так і з остаточного повернення кредитних коштів, сума основного боргу станом на 25 липня 2013 року згідно наведеного розрахунку складає: заборгованість за кредитом 4945 грн. 46 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 17961 грн. 43 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 24787 грн. 36 коп., штраф (фіксована частка) 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) 2384 грн. 71 коп., загальна сума заборгованості становить 50 578 грн. 96 коп. (а.с. 3-4).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Повністю повернути кредитні кошти позичальник ОСОБА_2 зобов'язалася у термін до 22 червня 2009 року, проте вказане зобов'язання не виконала.

При укладенні кредитного договору №DNH4КS85920037 сторони погодилися, що терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, за даним договором встановлюються сторонами тривалістю п*ять років, що вбачається з п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 10) та відповідає положенням ст. 259 ЦК України.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки кредитним договором №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту 22 червня 2009 року, то саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності. З позовом про стягнення заборгованості за цим договором позивач по справі - ПАТ КБ "ПриватБанк", звернувся до суду 2 серпня 2013 року, таким чином, посилання представника відповідача на сплив строку позовної давності за даним зобов*язаням та втрату позивачем права на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права є необґрунтованими, оскільки дану вимогу заявлено у межах строку, встановленого за домовленістю сторін.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року, укладеного з позивачем по справі, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є законними та обґрунтованими, тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь позивача сума заборгованості боргу за кредитом в загальному розмірі 50578 грн. 96 коп.

Відповідно до п.27 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка за наявності істотних обставин в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України. При цьому, заява про зменшення розміру вказаних сум від відповідача по справі не надходила

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_3 про те, що між сторонами не було укладено кредитний договір, який не був доданий позивачем до матеріалів позову, оскільки в судовому засіданні встановлено, що факт укладення даного кредитного договору №DNH4КS85920037 між сторонами по справі мав місце 23 грудня 2005 року шляхом підписання позичальником та представником позикодавця відповідної заяви з додатком у вигляді Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», якими визначені умови кредитування, права та обов*язки сторін, умови та порядок надання кредитних коштів та здійснення погашення заборгованості за кредитом; факт укладення кредитного договору та виконання банком зі свого боку зобов*язання за цим договором не заперечувала у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2

В силу ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати, повязані зі сплатою судового збору, в розмірі 505, 79 грн. (а.с. 1).

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 526, 527, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором №DNH4КS85920037 від 23 грудня 2005 року у розмірі 4945 гривень 46 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 17 961 гривня 43 копійки, пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором у розмірі 24 787 гривень 36 копійок, штраф (фіксована частина) у розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) у розмірі 2384 гривні 71 копійка, а всього 50 578 (пятдесят тисяч пятсот сімдесят вісім) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 505 (пятсот пять) гривень 79 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року. Рішення в повному обсязі складене 18 жовтня 2013 року.

Суддя