Постанова № 35439392, 18.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 5015/436/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т.Б.

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: з'явився,

від Франківського відділу ДВС: з'явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Лізинговий дім", м. Львів №339 від 14.10.2013 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.10.2013 року

про повернення без розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Лізинговий дім" на дії (бездіяльність) Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції і додані до неї документи, суддя Б. І. Яворський,

у справі № 5015/436/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

до відповідача: дочірнього підприємства "Транспорт" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Євробуд", м. Трускавець

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2013 року повернуто без розгляду скаргу ТОВ «Компанія "Лізинговий дім" на дії (бездіяльність) Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Ухвала суду мотивована посиланням на п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки заявником не подано доказів надсилання відповідачу копій скарги і доданих до неї документів. Окрім цього, ухвала суду мотивована покликанням на п.5 ч.2 ст.54 ГПК України та п.3-5 ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», так як скаржником не долучено копії виконавчого документа, що оскаржується, не зазначено його реквізитів, дати прийняття та не описано зміст документа.

В апеляційній скарзі скаржник (ТОВ «Компанія «Лізинговий дім») просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції , в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, оскаржувану ухвалу суду в частині залишення скарги без розгляду через відсутність доказів надсилання відповідачеві копії скарги та доданих до неї документів вважає незаконною, оскільки, на думку скаржника, боржник у виконавчому провадженні не є стороною при оскарженні дій чи бездіяльності органу ДВС.

Скаржник зазначає, що у скарзі зазначено обставини, якими порушено права стягувача, тому посилання суду про їх відсутність не заслуговують на увагу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими та такими, що не спростовують рішення суду першої інстанції, оскільки скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченими ст.54 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явивя, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, за наявних в справі документів про їх права і обов'язки.

Вимогу ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року про надіслання копії апеляційної скарги боржнику у справі, скаржником не виконано. Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що ДП «Транспорт» ТОВ «ТКС-Євробуд» ознайомилося із текстом апеляційної скарги, про що свідчить відмітка представника (том 2, зворот а.с.6) та надіслання відзиву боржником на апеляційну скаргу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду в склад колегії для розгляду справи №5015/436/12 введено замість судді Якімець Г.Г. - суддю Марка Р.І., з підстав, зазначених у розпорядженні.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представників, що з'явилися, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 02.10.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" подано скаргу на дії (бездіяльність) Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльності Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, що полягає у невиконанні рішення господарського суду Львівської області від 05.06.2012р. у справі №5015/436/12 та у невжитті заходів з примусового виконання зазначеного рішення; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.

При винесенні ухвали суд першої інстанції керувався положеннями ст. 121-2 ГПК України, яка гарантує право на оскарження постанов органів державної виконавчої служби за умови дотримання відповідного порядку оскарження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Відтак, боржник у виконавчому провадженні є особою, яка бере участь у справі про оскарження дій органу виконавчої служби, а судове рішення за наслідками розгляду такої скарги впливатиме на його права та інтереси.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Нормою ч.2 ст.121-2 ГПК України встановлено обов'язковість повідомлення ухвалою господарського суду стягувача, боржника чи прокурора та орган виконання судових рішень про розгляд скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Отже, твердження скаржника про те, що боржник у виконавчому провадженні не є стороною при оскарженні дій чи бездіяльності органу ДВС є безпідставними, оскільки пов'язані із суб'єктивним розумінням скаржником вищезазначених положень.

Доводи скаржника про те, що судом в оскаржуваній ухвалі безпідставно вказано про відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не заслуговують на увагу, оскільки скаржником всупереч вимог ч.2 ст.57 ГПК України, пп.3-5 ч.7 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" не долучено копії оспорюваного акта або засвідченого витягу з нього.

Щодо доводів ТзОВ,,Компанія ,,Лізинговий дім" про недослідження судом факту бездіяльності державного виконавця не заслуговують на увагу, оскільки на стадії прийняття скарги на постанову Франківського ВДВС Львівського МУЮ про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця під час здійснення заходів з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.06.2012 року у справі №5015/436/12 судом першої інстанції правомірно вирішено питання про повернення зазначеної скарги, що унеможливлює дослідження доказів по справі.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.

Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, повернення ухвали без розгляду не перешкоджає скаржнику реалізувати своє право на оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності органу ДВС, але у встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Лізинговий дім" №339 від 14.10.2013 року, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105,106 ГПК України, суд,

постановив:

ухвалу господарського суду Львівської області від 04.10.2013 року в справі №5015/436/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Лізинговий дім", м. Львів №339 від 14.10.2013 року - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Р.І. Марко

Повний текст постанови

виготовлено 22.11.2013р.