Рішення № 35436923, 19.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.Справа № 922/4496/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків про стягнення 43997,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ященка Р.Ю., довіреність № 14-51 від 22.03.2013 р.;

відповідача - Зубрича Д.Л., довіреність № 06/17 від 03.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків, 2933,32 грн. інфляційних витрат, 6844,09 грн. 3% річних, 34220,45 грн. пені та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору №12/4-325-ВТВ від 28.09.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 листопада 2013 року.

11 листопада 2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 34220,45 грн. пені, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі № 922/092/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" та з моменту прийняття ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборона на нарахування санкцій чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошового зобов"язання не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Також відповідач заперечує проти нарахування інфляційних витрат.

В судовому засіданні 12 листопада 2013 року було оголошено перерву до 19 листопада 2013 року.

19 листопада 2013 року представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо звільнення останнього від сплати пені, у зв*язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ "Харківміськгаз", посилаючись на те, що період нарахування штрафних санкцій передує порушенню справи про банкрутство відповідача.

Представник відповідача заперечує проти нарахування пені, з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

28 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (відповідач) був укладений договір № 12/4-325-ВТВ купівлі - продажу природного газу, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідачу у 2012 році природний газ, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплачувати газ.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено протягом вересня - жовтня 2012 р. природний газ в обсязі 1371,927 тис. куб м. на загальну суму 6229613,19 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.09.2012 р., від 31.10.2012 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Пунктами 6.1 та 6.2 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач отримав природний газ на суму 6229613,19 грн. та розрахувався за нього у повному обсязі, проте не своєчасно, в підтвердження чого позивач надав довідку про операції по підприємству ПАТ "Харківміськгаз" з 01.01.12 р. по 30.06.2013 р.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу неоплати відповідачем послуг наданих йому за договором №12/4-325-ВТВ від 28.09.2012 р..

Отже, вказаний борг за одержаний газ на підставі договору є грошовим зобов"язанням підприємства перед ПАТ"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, у розумінні ст. 1 Закону України.

Відповідно до цієї статті грошове зобов"язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов"язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно - правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з такою вимогою позивач звернувся до відповідача у даній справі.

У зв"язку з цим грошовими зобов"язаннямии відповідача є грошова сума, що визначена з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

За приписом ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, у відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приймаючи до уваги викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 6844,09 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок перевірений судом та є вірним).

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 2933,32 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України. Відповідні індекси щомісячно розраховуються і публікуються в офіційних виданнях ЗМІ, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".

В інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця ( постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Така правова позиція повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема, в постановах від 13.08.2012 р. у справі № 5023/1235/12 та від 03.12.2012 р. у справі №5023/129/12, та у пункті 3 роз'яснень Вищого господарського суду № 02-5/223 від 12.05.1999 р.

Крім того, індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день, місяця, в якому платіж має бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Така правова позиція повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема, в постанові від 29.12.10 р. у справі № 33/149-10.

Позивачем заявлений період нарахування інфляційних витрат з 16.11.2012 р. по 15.12.2012 р., перевірив розрахунок інфляційних втрат зроблений позивачем суд прийшов до висновку, що індекс інфляції за листопад 2012 р. складає 99,9, тобто відбулась дефляція, а за грудень 2012 р. - інфляція не нараховується, оскільки найменший період визначення інфляційних становить місяць, а менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, отже інфляційні витрати у розмірі 2933,32 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 34220,45 грн. пені.

Відповідач, в свою чергу, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 34220,45 грн. пені, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі № 922/092/13 про банкрутство ПАТ "Харківміськгаз" та з моменту прийняття ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборона на нарахування санкцій чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошового зобов"язання не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов"язаний із суттю, що розкривається в ст. 1 вищевказаного ЗУ. Тобто боржник повинен виконувати зобов"язання, що виникли після введення мораторію, але за їх виконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Суд звертає увагу відповідача на те, що пеня нарахована позивачем по зобов"язанням вересня 2012 року за період з 20.10.2012 р. по 23.11.2012 р. та по зобов"язанням жовтня 2012 р. за період з 20.11.2012 р. по 24.12.2012 р., а господарським судом було порушено провадження у справі № 922/092/13 про банкрутство ПАТ "Харківміськгаз" - 09.01.2013 р., тобто період нарахування пені, який заявлений позивачем передує порушенню провадження у справі про банкрутства та введенню мораторію.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 34220,45 грн. пені, оскільки розрахунок перевірено судом та є вірним, а позовна вимога є обґрунтованою.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України,

керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 6844,09 грн. 3% річних, 34220,45 грн. пені та 1605,79 грн. судового збору.

В стягненні 2933,32 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.