Рішення № 35436838, 19.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа № 914/3729/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали справи за позовною заявою: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго", м. Сокаль

про стягнення 179 842,95 грн.

за участю представників:

від позивача: Левченко О.Є. - заст. нач. управління

від відповідача: Кіпень В.М. - директор, Гнідець А.М. - юрисконсульт

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго", м. Сокаль про стягнення 98 072,20 грн. - пені, 18 541,49 грн. - втрат від інфляції, 63 229,26 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 3 597,00 грн. - судового збору

Ухвалою від 03.10.2013 р. порушено провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги суду виконав частково, за винятком надання суду уточненого розрахунку пені, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання з'явились, позовні вимоги заперечили повністю з підстав, викладених у відзиві № 572 від 04.11.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив.

20 грудня 2010 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Сокальтеплокомуненерго» (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 22/11-БО-1132/16 (надалі - договір). Згідно з договором ДК «Газ України» зобов'язувалось передати відповідачу упродовж січня-квітня 2011 року природний газ, а покупець - прийняти та оплатити поставлений природний газ. ДК «Газ України» передав відповідачу упродовж січня-квітня 2011 р. природний газ на загальну суму 2 431 477,30 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу: у січні 2011 р. поставлено природний газ на суму 772 673,10 грн., у лютому 2011 р. - на суму 806 674,28 грн., у березні 2011 р. - на суму 587 675,44 грн., у квітні 2011 р. - на суму 264 454, 48 грн.

Відповідачем проведено часткову оплату отриманого природного газу, проте з пропуском строку, встановленого договором. Відповідно до п. 4.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Розрахунок за поставлений у січні 2011 р. газ відповідач провів після 10 лютого 2011 р.: 11.02.2011 р. - 573 500,00 грн., 14.02.2011 р. - 15 000, 00 грн. , 14.02.2011 р. - 20 000, 00 грн., 17.02.2011 р. - 15 000,00 грн., 18.02.2011 р. 13 800,00 грн., 25.02.2011 р. - 9 000,00 грн., 25.02.2011 р. - 26 500,00 грн., 25.02.2011 р. - 99 873,10 грн. Розрахунок за поставлений у лютому 2011 р. газ відповідач провів частково після 10 березня 2011 р.: 11.03.2011 р. - 215 626,00 грн., 14.03.2011 р. - 8 400,00 грн., 18.03.2011 р. - 35 000,00 грн., 24.03.2011 р. - 70 000,00 грн., 25.03.2011 р. - 70 000,00 грн., 25.03.2011 р. - 17 800,00 грн., 31.03.2011 р. - 7 500,00 грн. Розрахунок за поставлений у березні та квітні 2011 р. газ відповідач у встановлений строк не провів.

Відповідно до п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п.4.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців з моменту виникнення прострочення сплати суми боргу згідно з розрахунком на загальну суму 98 072,20 грн.

Крім того, за весь період прострочення сплати суми боргу позивач нарахував 18 541,49 грн. - втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми - 63 229,26 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно із статтею 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3 Договору строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Згідно з пунктом 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену закону та цим Договором.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми є обґрунтованими.

Проте, в розрахунку пені позивач допустив помилки при підрахунку пені за деякими позиціями, а саме: в розрахунку пені за 31.03.2011 р. (станом на 11.09.2011 р.) вказано 26 586,91, в той час, як необхідно було вказати 26 586,89 грн. (382 347,38 грн. х 164 дні х 0,0424 (розмір пені за 1 день) : 100); в розрахунку пені за 11.04.2011 р. (станом на 11.10.2011 р.) вказано 45 598,91 грн., в той час, як необхідно було вказати 45 349,73 грн. (587 675,44 грн. х 182 дні х 0,0424 : 100); в розрахунку пені за 11.05.2011 р. станом на 11.11.2011 р. вказано 20 631, 68 грн., в той час, як необхідно було вказати 20 519,55 грн. (264 454,48 грн. х 183 дні х 0,0424 : 100). Відтак помилково в розрахунку вказано загальну суму пені 98 072,20 грн., фактично загальна сума пені становить 97 710,47 грн.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з нього на 70 %. Своє клопотання обгрунтовує винятковими обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву та доданими доказами, посилаючись, зокрема, на наступні обставини.

За результатами фінансової-господарської діяльності за 2011 рік підприємство одержало збитки на суму 2 454 тис. грн. За результатами фінансової-господарської діяльності за 9 міс. 2012 року підприємство одержало збитки на суму 1 784 тис. грн.За результатами фінансово-господарськох діяльності за 9 місяців 2013 року підприємство одержало збитки на суму 1 657 тис. грн.

Збитковість підприємства пов'язана з тим, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг на рівні, нижчому від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. В результаті утворилась різниця в тарифах на .теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась і постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Відсутні законодавчо визначені нормативні акти, які передбачають обов'язковість виконання механізму компенсації різниці в тарифах на теплову енергію. Відповідно до розрахунку обсяг заборгованості за минулі роки в тарифах на теплову енергію для МКП "Сокальтеплокомуненерго" становить: фактично нараховано по затверджених тарифах за 2009 рік 3 248 161 грн., фактичні витрати підприємства з надання послуг за 2009 рік - 4 029 794 грн., різниця між фактичними витратами та фактичним нарахуванням за 2009 рік - 781 633 грн.; фактично нараховано по затверджених тарифах за 2010 рік - 3 324 787 грн., фактичні витрати підприємства з надання послуг за 2010 рік - 3 953 443 грн., різниця між фактичними витратами та фактичним нарахуванням за 2010 рік - 628 656 грн.; фактично нараховано по затверджених тарифах за 2011 рік 2 782 249 грн., фактичні витрати підприємства з надання послуг за 2011 рік - 3 921 125 грн., різниця між фактичними витратами та фактичним нарахуванням за 2011 рік - 1 138 876 грн.; фактично нараховано по затверджених тарифах за 2012 рік - 2 635 547 грн., фактичні витрати підприємства з надання послуг за 2012 рік - 4 098 876 грн., різниця між фактичними витратами та фактичним нарахуванням за 2012 рік - 1 463 329 грн. Станом на 01.12.2012 р. держава заборгувала підприємству за минулі роки різницю в тарифах на послуги з теплопостачання, що надана населенню на суму 3 068 979 грн.

Одразу після отримання різниці у тарифах, підприємство перерахувало вказані кошти на рахунок позивача, таким чином погасивши суму боргу у повному обсязі.

Станом на 01 жовтня 2013 рік підприємство не погасило заборгованість за спожитий природний газ за опалювальний сезон 2012-2013 рр. на суму 4 299,6 тис. грн.

Критичний фінансовий стан призвів до того, що після закінчення опалювального сезону для працівників встановлювався неповний робочий тиждень. Однією із причин, яка призвела до невчасних розрахунків, є розрив між строками розрахунків споживачів за теплову енергію та строками розрахунків теплопостачальних підприємств за спожитий природний газ. Так, відповідно до п. 18 Постанови КМУ від 21.07.2005 р. № 630 населення (85% всіх споживачів теплової енергії) здійснює оплату за спожиту теплову енергію за звітний місяць до 20 числа наступного за звітним. Крім цього, відповідно до постанови КМУ № 256 від 04.03.2002 р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету» пільги за спожиті послуги теплопостачання відшкодовуються з відповідних бюджетів лише через 60 днів з моменту надання послуги пільгової категорії споживачів. МКП "Сокальтеплокомуненерго" є основним постачальником теплової енергії у м. Сокаль. Підприємство надає послуги по опаленню житла в основному малозабезпеченим верствам населення, так як забезпечені верстви населення перейшли на автономне опалення. Послуги підприємства, порівняно з автономним опаленням, набагато дорожчі, процес оформлення пільг і субсидій недосконалий, тому багато мешканців неспроможні вчасно розрахуватись повністю за надані послуги. Крім цього, підприємство опалює школи, дитсадки, навчальні заклади. У зв'язку із несплатою споживачем грошових коштів за надані послуги, а також у зв' язку з тим, що упродовж десяти років підприємству затверджуються збиткові тарифи, підприємство опинилося у важкому фінансовому становищі. При примусовому стягненні заборгованості з населення підприємство не може стягнути пеню, інфляційні, 3% річних.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи наведені обставини, суд вважає за можливе частково задоволити клопотання відповідача, зменшивши розмір пені на 50 % - 48 855,23 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, cуд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково, підлягають до задоволення в частині стягнення пені на суму 48 855,23 грн., 18 541,49 грн. - втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми - 63 229,26 грн. В задоволенні решти вимог необхідно відмовити.

Судові витрати необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України. Відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Відтак, судовий збір підлягає стягненню з відповідача частково із загальної суми позовних вимог - 179 481,22 грн. у розмірі 3 589,62 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» (80000, Львівська обл., м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 21, код ЄДОПОУ 22422842) на користь позивача: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 48 855,23 грн. - пені, 18 541,49 грн. - втрат від інфляції, 63 229,26 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 3 589,62 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.11.2013 р.

Суддя Гутьєва В.В.