Постанова № 35436435, 30.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/992/13-а

30 травня 2013 року 17год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник СагатБ.Р.

відповідача: представник представник ДемянюкС.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" до Рівненська митниця про визнання протиправними та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 05.03.2013 року №204000003/2013/000010/2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при митному оформлені товарів, які ввозились на територію України, він самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Вказує на безпідставність винесення рішення від 05.03.2013 року №204000003/2013/000010/2 про коригування митної вартості товару (чай чорний ваговий та чай зелений ваговий, країна походження Індонезія) та вважає дане рішення неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Рівненська митниця позов не визнав, подав письмове заперечення. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного оформлення задекларованих товарів встановлено, що аналогічний товар розмитнювався за іншою митною вартістю, більшою, ніж заявлена позивачем, тому в посадової особи митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості. Як стверджував відповідач, надані позивачем документи виявилися недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, містили розбіжності, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для його скасування відсутні.

Спірне рішення про коригування митної вартості товару представник відповідача вважає правомірним, просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2012 року між Компанією «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.» (Індонезія) та ТОВ «ВПК-Україна» укладено контракт №VPKPT-04/12, відповідно до п.1.1. якого Продавець (Компанія «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.») виготовляє та продає, а Покупець (ТОВ «ВПК-Україна») приймає і оплачує на умовах контракту чай чорний та зелений (ваговий, фасований чи у фільтропакетах), в подальшому «Товар», вказаний в інвойсі, в якому зазначені найменування, кількість, ціна та умови поставки Товару.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. п.2 контракту, ціни товару встановлюють в Доларах США. Ціни розуміють на умовах поставки CIF Одеса/Іллічівськ, Україна (Інкотермс 2010), включаючи вартість Товару, первинну та вторинну упаковку, маркування, транспортні витрати та страхування до порту Одеса/Іллічівськ та інші витрати по доставці.

В подальшому до контракту внесено зміни згідно додаткової угоди №2 від 10.01.2013 року.

05 березня 2013 року позивач пред'явив до митного оформлення на Рівненську митницю товар (чай зелений та чай чорний, ваговий), придбаний у «Пі. Ті. Сарі Вангі Ей. І. Ей.» (Індонезія) на підставі контракту від 01.04.2012 року №VPKPT-04/12, інвойсу від 10.01.2013 року № 011/SWE/B/13 на суму 25 383.88 доларів США, а також надав міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) № 31256 від 27.02.2013 року та інші документи.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Рівненської митниці митну декларацію (МД-2) №204050001/2013/002768 від 05.03.2013р., в якій задекларував товар - чай індонезійський чорний, ваговий, не ароматизований, ферментований, призначений для розфасовки у фільтропакети, у мішках по 51 кг кожен та зелений чай ваговий, не ферментований, не ароматизований, призначений для розфасовки у фільтропакети, у мішках по 55 кг кожен, заявив вартість товару у загальній сумі 202893,35 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 7,99) становить 25383,88 доларів США.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав також митному органу пакет таких документів:

1) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 204050001/2013/002768 від 05.03.2012р.;

2) декларація митної вартості № 204050001/2013/002797 від 06.03.2013р.;

3) зовнішньоекономічний договір (контракт) №VPKPT-04/12 від 01.04.2012 р.;

4) рахунок-фактура (інвойс) № 011/SWE/B/13 від 10.01.2012 р.;

5) платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 31.01.2013 р.;

6) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000316 від 28.11.2012 р.;

7) міжнародна автомобільна накладна № 31256 від 27.02.2013р.;

8) коносамент №MOLU14601324215 dsl 13/01/2013р.;

9) доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 10.01.2013р.;

10) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №VPKPT-04/12 від 01.04.2012р.;

11) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від13.01.2013р.;

12) інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2761 від 13.01.2013р.;

13) сертифікат про походження товару загальної форми № 2988 від 22.01.2013р.;

14) лист виробника № 29-2013-PT/SWE від 27.02.2013р.;

15) сертифікат якості б/н від 10.01.2013р.;

16) копія митної декларації країни відправлення №020471 від 10.01.2013р.

Як вже зазначалось, митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)) і становила загальну суму 25383,88 доларів США (202893,35 грн. за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення, курс USD: 7,99 грн.).

Під час митного оформлення вказаних товарів інспектор митної служби дійшов висновку, що документи, надані для митного оформлення, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у зв'язку з чим у Рівненської митниці виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів та достовірності відомостей, необхідних для її підтвердження.

Зокрема стосовно:

- дійсних умов поставки партії товару за контрактом;

- включення до ціни товарів усіх понесених до митного кордону України витрати на навантаження товару на судно, фрахт суден, страхування товару, навантажувально-розвантажувальні роботи у транзитному порту (Стамбул), згідно повного маршруту транспортування;

- відповідності вартісних рівнів чаю його дійсним сортам.

У зв'язку з цим інспектор митної служби з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованих товарів витребував від декларанта додаткові документи, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- інформацію біржових організацій про вартість товару;

- банківські платіжні документи, що стосується оцінюваного товару.

05 березня 2013 року позивач направив до Рівненської митниці лист №431 на підтвердження заявленої митної вартості товару (чай зелений ваговий, країна походження В'єтнам) з додатками, а саме:

- платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 31.01.2013 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 10.01.2013р.

05 березня 2013 року за результатами розгляду поданих позивачем документів та проведених консультацій Рівненською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2013/000010/2 від 05.03.2013 року, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом.

Як убачається з рішення (графа 33), рішення прийнято у зв'язку з такими обставинами:

- митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з використання декларантом відомостей, не підтверджених документально, відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, неподанням додаткових документів, витребуваних митним органом на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України;

- митний орган володіє інформацією щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митним органом за умов надання: банківських платіжних документів щодо повної оплати за партію товарів, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прас-листів) виробника товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, інформації біржових організацій про вартість товару, які підтверджують заявлені декларантом відомості;

- за результатами проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митного органу інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст. 64 Митного кодексу України;

- митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей, з врахуванням заявленої сортності та призначення товарів на рівні товар №1 - 3,50 USD/кг, товар №2 - 5,90 USD/кг;

- числове значення митної вартості партії товарів становить 41168,00 USD.

Під час судового розгляду представник митного органу пояснив суду, що приводом для висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що в поданих декларантом документах виявлено відсутність певної інформації та розбіжності щодо вартості транспортних витрат, а саме: відсутні відомості щодо включення до ціни товарів усіх понесених до митного кордону України витрат, зокрема, на навантаження товару на судно, фрахт суден, оплати оренди контейнера, страхування товару, оплати навантажувально-розвантажувальних робіт у портах, згідно повного маршруту транспортування.

06 березня 2013 року товар було випущено в обіг під гарантійні зобов'язання згідно декларації №204050001/2013/002797 від 06.03.2013р.

Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

У даній справі приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що згідно з даними митниці з'ясувалось, що інші особи у попередні періоди розмитнювали подібний товар за більшою вартістю, ніж це задекларовано позивачем.

Відповідач під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивачем на вимогу відповідача надано додаткові документи, що стосуються визначення дійсної ціни одиниці виміру товарів. Згідно звіту Рівненської торгово-промислової палати про оцінку майна (індонезійського чорного чаю сорту PATUHA BOPF та індонезійського зеленого чаю сорту STD G.001 FANNINGS-) на умовах контракту №VPKPT-04/12 від 01.04.2012 року та додаткової угоди №2 від 10.01.2013 року станом на 09.04.2013р., ринкова вартість одного кілограма представленого індонезійського чаю становить:

- індонезійського чорного чаю сорту PATUHA BOPF 18,30 грн. або 2,29 доларів США по курсу НБУ на дату оцінки;

- індонезійського зеленого чаю сорту STD G.001 FANNINGS- 13,51 грн. або 1,69 доларів США по курсу НБУ на дату оцінки.

Що стосується тверджень позивача щодо відсутності відомостей про включення до ціни товарів усіх понесених до митного кордону України витрат на навантаження товару на судно, фрахт суден, страхування товару, навантажувально-розвантажувальні роботи у транзитному порту (Стамбул), згідно повного маршруту транспортування то суд зазначає, що п. 2.2 укладеного сторонами контракту зазначено, що ціни розуміють на умовах поставки CIF Одеса/Іллічівськ, Україна (Інкотермс 2010), включаючи вартість Товару, первинну та вторинну упаковку, маркування, транспортні витрати та страхування до порту Одеса/Іллічівськ та інші витрати по доставці

Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2010 року), тобто термін CIF означає -"вартість", страхування та фрахт", тобто у ціну товару входить вартість самого товару та витрати на його страхування та поставку до порту призначення, про що і вказано у контракті.

В даній справі судом також не встановлено існування яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в ЄАІС Держмитслужби є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що ЄАІС з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує понесені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Визннати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці №204000003/2013/000010/2 від 05.03.2013 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 252 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.