Постанова № 35436322, 16.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3471/2012

16 травня 2013 року 11год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник Чепура В.К.,

третьої особи відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря"

до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинення певних дій , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби з адміністративним позовом у якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати дії Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області з приводу відмови безспірного списання коштів на виконання судового рішення на підставі виконавчого листа неправомірними, зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області здійснити безспірне списання з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" коштів в розмірі 30644,66 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи, відповідно до виконавчого листа по адміністративній справі №2а/1770/2673/2011, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 07.07.2012 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Рівненській області.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відмова Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про безспірне списання коштів не відповідає п.2 Постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" оскільки виконавчий лист має виконувати саме Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, а не Державна судова адміністрація. В судове засідання повноважений представник не прибув.

Відповідач проти позову заперечив та долучив до справи письмове заперечення у якому зокрема вказав, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок), на який Позивач посилається у позові, Головне управління Казначейства в Рівненській області не могло застосувати на виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду від 07.07.2012 року по адміністративній справі №2а/1770/2673/2011 щодо присудження на користь Позивача із Державного бюджету витрат, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 30644,66 грн., оскільки даний Порядок не регулює виконання такого роду рішень Головним управлінням Казначейства.

В судовому засіданні представник відповідача вказав також, якщо припускати, що Головне управління Казначейства повинно і могло виконати згідно Порядку виконавчий лист, то виходячи з суті позову та наданих в його підтвердження обґрунтувань вбачається, що обставина, якою Позивач аргументує протиправність повернення без виконання виконавчого листа Головним управління Казначейства, стала відомою останньому лише при отриманні позову з додатками, а саме з копії ухвали суду від 30.08.2011 про призначення експертизи.

Підтвердженням, вказаного є заява Позивача від 06.08.2012 року з додатками до неї, яка надавалася Головному управлінню Казначейства в Рівненській області до виконання.

Отже, вищенаведене, на думку Відповідача повністю спростовує доводи Позивача, що Відповідачу були надані всі необхідні документи та те, що у зв'язку з цим він протиправно повернув виконавчий лист без виконання. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року по адміністративній справі №2а/1770/2673/2011 за позовом ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" до ДПІ у Рівненському районі про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 31.12.2012 року №0001032351/0, №0001012351/0, №0001022351/0, №0000352250/0 присуджено на користь позивача із Державного бюджету витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 30644,66 грн.

Оскільки рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили, 07.07.2012 року Рівненським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по справі №2а/1770/2673/2011(а.с.6).

Вказані виконавчі листи 06.08.2012 року разом з відповідною заявою (а.с.4) було подано відповідачу для безспірного списання коштів за виконавчим листом.

28.08.2012 року Позивачем було отримано лист від 15-08/5339 від 23.08.2013 року (а.с.8) у якому Відповідач повідомив, що виконавчий лист від 07.07.2012 року про присудження на користь Позивача із Державного бюджету України судового збору в розмірі 3,33 грн. надіслано до виконання за належністю до управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області. Щодо виконання виконавчого листа від 07.07.2012 року про присудження на користь Позивача із Державного бюджету витрат, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 30644,66 грн. було вказано, що компенсація даного виду витрат в адміністративних справах, здійснюється за рахунок держави Державною судовою адміністрацією відповідно до постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Позивач не погодившись з діями Відповідача оскаржив їх до суду.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (надалі Порядок №845).

У вказаному Порядку №845 вказано, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Судом встановлено і матеріалами справи стверджено, що Позивач 06.08.2012 року звернувся до Відповідача із заявою про безспірне списання коштів в загальній сумі 30647,99 грн. до заяви були додані документи перелік яких вказаний безпосередньо в самій заяві, однак Позивач не подав копію Ухвали від 30.08.2011 року по справі №2а/1770/2673/2011 з якої вбачається, що судово-економічна експертиза була призначена за клопотанням Позивача (ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря").

Крім того, як вбачається зі змісту позовної вимоги Позивач по суті просить змінити спосіб виконання судового рішення (постанови) Рівненського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року по адміністративній справі №2а/1770/2673/2011, оскільки просить, зокрема здійснити безспірне списання з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" коштів в розмірі 30644,66 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи, відповідно до виконавчого листа по адміністративній справі №2а/1770/2673/2011, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 07.07.2012 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Рівненській області, однак резолютивна частина вищезгаданого судового рішення на виконання якого був виданий виконавчий лист такого змісту не має, там, зокрема вказано: "Присудити на користь позивача-Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" (КОД ЄДРПОУ 22555135, адреса: Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Промислова,1) із Державного бюджету витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 30644,66грн.".

Отже, Позивач у своїх позовних вимогах фактично просить суд зобов'язати відповідача вийти за межі резолютивної частини рішення в справі №2а/1770/2673/2011, а отже задоволення такого позову призведе до того, що витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи в сумі 30644,66грн. можуть бути стягнені з Державного бюджету два рази.

Однак, суд звертає увагу Позивача на те, що згідно ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі може звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що в даному випадку задовольнить інтереси Позивача в повному обсязі.

Крім того, суд бере до уваги лист Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13/11, який стосується застосування адміністративними судами ч.1 ст. 94 КАС України, який регулює питання присудження з Державного бюджету України на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень судових витрат. Зі змісту зазначеного листа вбачається, що питання стягнення судових витрат вирішується одночасно з вирішенням спору по суті, а не в окремому позовному провадженні.

З огляду на усе вищенаведене, суд не вбачає з боку відповідача порушень діючого законодавства, які б спричинили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що в позові відсутнє обґрунтування неправомірності дій Відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.