Рішення № 35436190, 18.11.2013, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1454/13-ц

Провадження № 2/352/729/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Позивач 30.05.2013 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування, мотивуючи тим, що 29.02.2012 р. мала місце ДТП, у якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки MITSUBISHI LANCER р.н. НОМЕР_5. У його автомобіль вдарився автомобіль ОСОБА_2, якого через ожеледь занесло на смугу руху автомобіля під керуванням позивача, у результаті його автомобіль був відкинутий на обочину з пошкодженнями лівої сторони. Десь через 15 хв. автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_6, яким керувала ОСОБА_3, теж викинуло на зустрічну смугу, де він зіткнувся з автомобілем позивача, що знаходився на обочині. У результаті зіткнення була пошкоджена права сторона автомобіля позивача. Вартість заподіяного йому матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля складає 8217 грн. Оскільки ОСОБА_3 на законних підставах керувала забезпеченим транспортним засобом, її відповідальність була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ\0961804 у відповідача, 01.03.2012 р. позивач подав у страхову компанію заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до вимог ч.1 ст.37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів. Однак, до цього часу позивач не отримав страхового відшкодування; відповідач спочатку посилався на те, що ОСОБА_3 не на законних підставах керувала автомобілем, потім на те, що остання не виконала свого обов'язку щодо письмового повідомлення страховика про ДТП, однак, це не відповідає дійсності. Просив стягнути з відповідача 8217 грн. страхового відшкодування та витрати на правову допомогу в розмірі 550 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності, позов підтримав і просив його задовольнити, .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у надісланій на адресу суду заяві просив справу розглянути у його відсутності; у наданому суду запереченні позов не визнав, посилаючись на те, що водій ОСОБА_3 забезпеченого транспортного засобу не виконала свого обов'язку щодо письмового повідомлення страховика про ДТП, а у такому випадку спричинена шкода відшкодовується її завдавачем. Просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що 29.02.2012 р. близько 09 год. 40 хв. на автодорозі «Львів-Рогатин» сталася ДТП за участю належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля марки MITSUBISHI LANCER р.н. НОМЕР_5 та автомобіля марки ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3 Остання згідно постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 26.03.2012 р. визнана винною у вчиненні вказаної ДТП (а.с.5).

Вартість заподіяного позивачу внаслідок пошкодження автомобіля матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту з визначення вартості відновлювального ремонту складає 9297,83 грн. (а.с.32-39).

Оскільки ОСОБА_3 на законних підставах керувала забезпеченим транспортним засобом, її відповідальність була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ\0961804 (а.с.10) у відповідача; страхувальником згідно вказаного полісу є володілець автомобіля ОСОБА_4 При цьому суд враховує, що ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачала типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виключена згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 р.

01.03.2012 р. позивач подав у страхову компанію заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.11), однак, до цього часу не отримав страхового відшкодування.

Суд вважає голослівним твердження представника відповідача у запереченні про те, що водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_3 не виконала свого обов'язку щодо письмового повідомлення страховика про ДТП.

У відповідності з вимогами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст.29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності з вимогами п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну, завжди зменшується на суму франшизи, яка не може перевищувати 2 % від страхової суми, і у даному випадку становить 1000 грн.

Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує суми матеріального збитку за мінусом франшизи (9297,83 - 1000), з відповідача на користь позивача слід стягнути 8217 грн. страхового відшкодування.

З відповідача також слід стягнути судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 229,40 грн., від сплати якого позивач звільнений згідно Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 550 грн., оскільки жодного документального підтвердження таких витрат позивач суду не надав.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України, ст.ст. 12, 22, 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла до 05.07.2012 р.), керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», місце знаходження: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-ий поверх, ідентифікаційний код 31650052, на користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, 8217 (вісім тисяч двісті сімнадцять) грн. страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець