Ухвала суду № 35435489, 20.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" листопада 2013 р. Справа № 817/1087/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представника відповідача Довгалюк І.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" серпня 2013 р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 13.11.2012 року №0004551742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 13051,73грн. та №0004561742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17105,00грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 13.11.2012 року №0004551742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 13051,73грн. (13051,73грн. - за основним платежем) та від 13.11.2012 року №0004561742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17105,00грн. (13684,00грн. - за основним платежем, 3421,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційним судом проведено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Встановлено, що в період з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП "Львів-Металбуд" за період вересень-грудень 2009 року та лютий-березень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 318/17-116/НОМЕР_1 від 02.11.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.13 Декрету Кабінету міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого сума з податку на доходи фізичних осіб становить за 2009 рік - 9015,04грн., за 2010 рік - 4036,69грн. та пп.7.4.1, пп.7.4.3, пп.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Львів-Металбуд" за вересень 2009 року на суму 3718,33грн., за жовтень 2009 року - 2550,00грн., за листопад 2009 року -3116,67грн., за грудень 2009 року - 2635,12грн., за лютий 2010 року - 3750,00грн. та за березень 2010 року - 1632,25грн.

На підставі результатів перевірки, 13.11.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0004551742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 13051,73грн., з яких 13051,73 грн. - основного платежу та №0004561742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17105,00грн., з яких 13684,00 грн. - основного платежу, 3421,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, однак рішенням відповідача від 21.01.2013 №27/14/10-210/474 та ДПС України від 12.02.2013 №802/П/10-2315 скарга позивача залишена без задоволення.

Надаючи правову оцінку господарських взаємовідносин позивача з ПП "Львів-Металбуд", колегією суддів встановлено.

Позивачем було отримано від ПП "Львів-Металбуд" будівельні матеріали на підставі накладних на відвантаження від 22.10.2009 року № МЦВВ-11746 на суму 15300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2550,00 грн), від 27.11.2009 року № МЦВВ-11788 на суму 18700,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3116,67 грн.), від 26.12.2009 року № МЦВВ-11829 на суму 15810,72 грн. (у т.ч. ПДВ 2635,12 грн.), від 23.02.2010 року № МЦВВ-00032 на суму 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.) та від 30.03.2010 року № МВВ-00050 на суму 9793,50 грн. (у т.ч. ПДВ 1632,25 грн.).

Розрахунки за отриманий товар позивачем здійснено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.30, 36, 40, 43, 50).

Вчинення вказаних господарських операцій з ПП "Львів-Металбуд" підтверджуються, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Суми витрат з вищевказаної господарської операції включено до складу витрат, а суми податку на додану вартість - до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Правовідносини з приводу обчислення фізичною особою - підприємцем розміру податку з доходу фізичних осіб від здійснення господарської діяльності врегульовані ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», де зазначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до ч.3 ст.13 Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Отже, передумовою для формування платником податку суми валових витрат при придбанні ним матеріальних цінностей є їх наступне використання у власній господарській діяльності, незалежно від моменту такого використання.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону ).

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що будівельні матеріали придбані позивачем у ПП "Львів-Металбуд" в наступному реалізовувалися іншим контрагентам за ціною, вищою від ціни придбання з метою отримання прибутку.

Сформовані позивачем за наслідками вказаних господарських операцій витрати та податковий кредит підтверджені первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних є безпідставним , оскільки оформлення та наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковим для цілей податкового обліку та не є підставою для висновку про відсутність господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає, що право на формування податкового кредиту у разі виконання платником податку усіх передбачених законом умов щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, не ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" серпня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023