Постанова № 35434769, 18.11.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/3295/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Дідренцел Р.І. (довіреність від 12.09.2013 року № 382)

відповідача: Гайович В.М. (довіреність від 16.09.2013 року № 35/8/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Техніка" до Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 25 листопада 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер - Техніка" (далі - позивач, ТОВ "Полімер - Техніка") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-7 Т.1) до Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, Свалявська ОДПІ), якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Свалявської ОДПІ від 9 серпня 2013 року № 0000712200 (про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 612432,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте всупереч норм чинного законодавства, так як оскаржене рішення прийнято за результатами перевірки, якою встановлено завищення валових витрат та, відповідно, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком в зв'язку з не вірним трактуванням податковим органом норм Податкового кодексу України, оскільки положення абзацу другого пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 цього Кодексу поширюється на договори, укладені з пов'язаними особами, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 09.08.2013 року за № 0000712200 є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити, визнавши протиправним та скасувавши оскаржене податкове повідомлення - рішення.

Відповідач, в особі представника Свалявської ОДПІ довіреністю (а.с.79 Т.1), надав суду заперечення проти позову (а.с.75-78 Т.1), згідно якого позов не визнав, посилаючись на те, що підставою для зменшення валових витрат та, відповідно, зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток є порушення ТОВ "Полімер - Техніка" положень Податкового кодексу України, зокрема, абзацу другого пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 цього Кодексу, яким передбачено, що витрати понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаних з такими платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною визнаються у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну, в зв'язку з чим оскаржене податкове повідомлення - рішення прийнято Свалявською ОДПІ у відповідності до вимог податкового законодавства, є правомірним та відсутні підстави для його скасування.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданих письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного:

Проведеною Свалявською ОДПІ позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ "Полімер - Техніка" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року та валютного законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року (акт Свалявської ОДПІ від 26.07.2013 року за № 4/07-12-22/22103225, а.с.9-28 Т.1) встановлено порушення абз. "2" пп.153.2.6 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на загальну суму 612432,00 грн.

Згідно розділу 3.1.2 "витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" акту перевірки (а.с.13-15 Т.1), перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування на суму 612432,00 грн., оскільки ТОВ "Полімер - Техніка" надавало послуги з переробки давальницької сировини, які складають 82,1 % сукупного валового доходу за перевіряємий період, та за 2012 рік підприємством подано декларацію, в якій від'ємне значення об'єкта оподаткування складає 612432,00 грн. В зв'язку з порушенням абзацу "2" пп.153.2.6 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, зменшено валові витрати та, відповідно, від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 612432,00 грн. в частині витрат які не компенсовані доходами при надані послуг по переробці давальницької сировини.

На підставі акту від 26.07.2013 року за № 4/07-12-22/22103225, 9 серпня 2013 року Свалявською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000712200 (а.с.44 Т.1) про зменшення ТОВ "Полімер - Техніка" суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 612432,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржено та ТОВ "Полімер - Техніка" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Свалявської ОДПІ від 09.08.2013 року за № 0000712200 в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 1 червня 2009 року між ТОВ "Полімер - Техніка" (виконавець) та "ZF Електронікс Клаштерець" (замовник) укладено Контракт № ZF-1-2009 (а.с.64-65 Т.1), згідно якого ТОВ "Полімер - Техніка" (як виконавець за договором) виготовляє з матеріалів замовника (давальницької сировини) мікроперемикача, кабельно-провідникові узли та технологічну та побутову техніку, ціна послуг на виготовлення встановлюється у розмірі 3,40 євро за кожну відпрацьовану нормо - годину, поставка давальницької сировини та відправка готових виробів здійснюється транспортом замовника.

В матеріалах справи наявні копії документів (рахунки, специфікації, вантажно - митні декларації, а.с.104-211 Т.1), що підтверджують отриманий дохід від реалізації послуг з переробки давальницької сировини за договором з "ZF Електронікс Клаштерець" за 2012 рік у сумі 3338664,77 грн., відвантаження та вивезення готової продукції з давальницької сировини за межі митної території України.

1 серпня 2003 року між ТОВ "Полімер - Техніка" (виконавець) та "TENTE - ROLLEN Gmbh" (замовник) укладено Контракт № Т-1-2003 (а.с.66-67 Т.1), згідно якого ТОВ "Полімер - Техніка" (як виконавець за договором) виготовляє з матеріалів замовника (давальницької сировини) транспортні ролики та запасні частини до них з недорогоцінних металів для несамохідних транспортних засобів, ціна послуг на виготовлення встановлюється у розмірі 3,40 євро за кожну відпрацьовану нормо - годину, поставка давальницької сировини та відправка готових виробів здійснюється транспортом замовника.

В матеріалах справи наявні копії документів (рахунки, специфікації, вантажно - митні декларації, а.с.212 Т. 1 - 185 Т.2), що підтверджують отриманий дохід від реалізації послуг з переробки давальницької сировини за договором з "TENTE - ROLLEN Gmbh" за 2012 рік у сумі 1097681,50 грн., відвантаження та вивезення готової продукції з давальницької сировини за межі митної території України.

Згідно поданої ТОВ "Полімер - Техніка" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік (а.с.59-63 Т.1), від'ємне значення об'єкта оподаткування складає 612432,00 грн. (в тому числі (наростаючим підсумком): за Iкв. 2012 року - 309175,00 грн. за півріччя 2012 року - 406059,00 грн., за три картали 2012 року - 547916,00 грн., що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за Iкв. 2012 року, за півріччя 2012 року та за три картали 2012 року (а.с.48-58 Т.1).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо ввезення давальницької сировини, проведення позивачем операцій з переробки давальницької сировини (збирання та виготовлення з поставленої давальницької сировини зазначеної договорами продукції на своїх потужностях) та вивезення виготовленої продукції за межі митної території України, дохід від операцій з давальницькою сировиною у розмірі 82,1 % у складі валового доходу ТОВ "Полімер - Техніка", правильність визначених позивачем за податковими деклараціями сум доходів та витрат за операціями з давальницькою сировиною - підтверджено матеріалами справи, сторонами не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання та вказані обставини судом не доказуються.

Згідно акту Свлявської ОДПІ, у відповідності до абзацу другого пп.153.2.6 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України - витрати за операціями з давальницькою сировиною визнаються виключно в сумі, яка не перевищує суму отриманих доходів, в зв'язку з чим зменшено валові витрати та від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 612432,00 грн., що не компенсовані доходами при надані послуг за операціями з давальницькою сировиною.

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (в редакції цього Кодексу станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до пп.14.1.41 п.14.1 ст.14 ПК України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Відповідно до пп.14.1.134, п.14.1, ст.14 ПК України, операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

Згідно ст. 134 ПК України, у цьому розділі (розділ III "Податок на прибуток підприємств" ПК України) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі с. ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п.44.2 ст.44 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України (п. 138.2 ст.138 ПК України).

Нормативним документом, який регламентує відображення витрат підприємства у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.1999 року за №318 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), пунктами 12-15 якого визначено перелік витрат, що підлягають віднесенню до складу прямих та загальновиробничих витрат, що формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Виходячи з викладених норм законодавства, витрати виробництва (обігу) складаються з сум витрат, понесених платником податку у межах господарської діяльності, тобто від операцій з продажу товарів, за якими отримано прибуток, так як це засвідчує здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.1999року за № 87), дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. В свою чергу, активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких (як очікується) приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що господарська діяльність - це сукупність взаємопов'язаних та періодично повторених господарських операцій, що направлена на збільшення економічних вигод у вигляді або надходження ресурсів контрольованих підприємством або зменшення зобов'язань, що в свою чергу приводить до зростання активів підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Оскільки отриманий дохід за виготовленою в результаті переробки давальницької сировини операцією не покриває витрат на її переробку - відбувається зменшення власного капіталу, тобто, результат операцій з давальницькою сировиною призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу підприємства.

Абзацом другим пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 ПК України встановлено, що витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Наведеним положенням ПК України прямо передбачено, що в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням операцій з давальницькою сировиною, відносяться витрати в розмірі, що не перевищують дохід від цих операцій., тобто, нормами Податкового кодексу України виключається можливість врахування в податковому обліку збитків, які утворюються в операціях з давальницькою сировиною.

Тобто, податковим законодавством встановлено обмеження для врахування доходів і витрат за контрольованими операціями, в даному випадку - витрат за операціями з давальницькою сировиною та положення абзацу другого пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 ПК України (в редакції цієї норми станом на час виникнення спірних правовідносин) підлягають застосуванню до спірних правовідносин, в зв'язку з чим податковим органом правомірно зменшено витрати та, відповідно, від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 612432,00 грн. в частині витрат які не компенсовані доходами при надані послуг по переробці давальницької сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність висновку про завищення позивачем валових витрат та, відповідно, доведено правомірність зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком, таким чином, доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, в зв'язку з чим вимоги позову щодо визнання його протиправним та скасування не відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами, та в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст.94 КАС України та в зв'язку з відсутністю витрат відповідача, судові витрати на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Техніка" до Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті