Постанова № 35434689, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 р. (12:35) Справа №801/10207/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим

про стягнення 1301,28 грн. заборгованості,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 1301,28 грн. за серпень-вересень 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в повному обсязі відшкодовувати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Однак, всупереч вимогам закону, відповідачем не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що позивачем виплачується пенсія ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі неналежних документів. Відносно виплати пенсії ОСОБА_5 відповідач вказав на те, що у Фонді відсутня особова справа потерпілого, у зв'язку з чим відсутній обов'язок відшкодовувати витрати на виплату пенсії вказаній особі.

Приймаючи до уваги належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час, дату та місце судового розгляду, враховуючи достатність доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач у серпні-вересні 2013 року підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблицю розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Неузгодженості виникли внаслідок незгоди відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату:

- основного розміру пенсії в сумі 1210,64 грн. ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3,

- цільової грошової допомоги в сумі 83,60 грн. ОСОБА_1,

- поштових витрат на доставку пенсій в сумі 7,04 грн. ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3.

Таким чином, загальна сума розбіжностей, що виникла між позивачем та відповідачем за період серпень-вересень 2013 року становить 1301,28 грн.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 732,70 грн. невідшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до Конституції України принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені у Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон № 1105).

За змістом частини 2 статті 2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Пенсійний фонд при цьому є неналежним страховиком, а отже, згідно з положеннями 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування має право звернутися до Фонду соціального страхування за відшкодуванням понесених витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Пунктом 4 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Матеріали справи свідчать про те, що виплата пенсії застрахованим особам

Отже, із змісту наведених норм слідує, що про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Так, підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985 року. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985 року вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_2 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984 року та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_1, а інвалідність встановлена ОСОБА_1 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру (в паспорті зазначено - ОСОБА_1, у довідці - ОСОБА_1).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980 року та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_4, а інвалідність встановлена ОСОБА_4. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976 року, від 24.08.1976 року інвалідність встановлена ОСОБА_3 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку по відсутність підстав для відшкодування відповідачем витрат на випалу та доставку пенсії переліченим вище особам.

Внаслідок цього, позовні вимоги в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Відносно відшкодування витрат на випалу та доставку пенсії ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_5 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності».

Пунктами 6 та 7 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд враховує, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілий ОСОБА_5, документи якого не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_5 за серпень-вересень 2013 року в розмірі 288,52 грн. та 2,28 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного вище, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 21.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову оформлено та підписано 25.11.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова,7; р/р №371734400900002 в ГУДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б, р/р 25600010045701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930) суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень-вересень 2013 року у розмірі 290,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.