Рішення № 35434, 13.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.06р.

Справа № 35/191

За позовом Відкритого акціонерного товариства

"Міттал СтілКривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-2- Товариства з обмеженою відповідальністю

Гірничо збагачувальна фабрика "Індустрія", м. Луганськ

про стягнення 1 594,10 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача - Басс С.С. -економіст бюро по правовому забезпеченню прийомки продукції юр.відділу, дов № 19-19 юр від 09.02.06 р.

Від відповідача-1- Малікова О.В. - юрисконсульт, дов №16 від 01.01.06 р.

Від відповідача-2- представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач просить стягнути з належного Відповідача вартість вагової нестачі вугілля-антрациту АКО –1594,10 грн, посилаючись на комерційний акт АЭ 0220078/826 від 25.12.2005р. та залізничну накладну №51625986.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач –1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на ст. 111 Статуту залізниць України, згідно якого залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника.

Відповідач –2 надіслав до суду відзив, в якому вказує, що позовні вимоги не визнає повністю за відсутністю своєї вини в недостачі вантажу та порушенні позивачем і залізницею правил видачі вантажів, оскільки зважування проводилося не на станції призначення Кривий Ріг Головний, а на станції Східна-Сортувальна, відсутні відомості щодо повірки ваг, на яких проводилося зважування, та комерційний акт підписано особами, які не приймали участі у видачі вантажу.

За згодою представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

На адресу ВАТ «Криворіжсталь», правонаступником якого є Позивач, 25 грудня 2005р. у вагоні №67181453 за залізничною накладною №51625986 надійшов вантаж –вугілля антрацит АКО, вантажовідправником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю Гірничо-збагачувальна фабрика «Індустрія»(відповідач -2).

Під час видачі вантажу з перевіркою в рахунок 10% від прибувших цим же поїздом вагонів згідно Правил перевезень вантажів та ст.52 Статуту залізниць України була встановлена вагова недостача вантажу в кількості 3200 кг. З урахуванням норми недостачі, відповідальна вагова недостача вугілля склала 2615 кг на суму 1594,10 грн, що підтверджується розрахунком позивача, рахунком №131 від 27.12.2005р.

Недостача продукції підтверджена комерційними актом АЭ 0220078/826 від 25.12.2005р., згідно якого завантаження вагону відбулося засобами відправника - Відповідача-2. Завантаження вантажу правильне, рівномірне, нижче бортів на 300 мм, слідів втрати та розкрадання вантажу не виявлено, двері та люки в вагоні щільно зачинені. Зважування проводилося на справних 150-ти тонних електронно-тонзометричних вагах №4226147, які проходили державну повірку 07.07.05р., 11.01.06р., тощо, що підтверджено паспортом ваг.

Відповідно до частин 1,2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів до видачі їх одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталася не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут Залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту не вбачається ознак втрати чи розкрадання вантажу і в зв’язку з цим відповідальність за неї не може бути покладена на перевізника.

Виходячи з того, що згідно спірної накладної завантаження було проведено засобами відправника, за його вагою, з комерційного акту не вбачається ознак втрати вантажу, суд доходить висновку, що відповідальність за вагову недостачу вугілля - антрациту АКО покладається на вантажовідправника, який невірно зазначив вагу вантажу.

Виходячи з вище викладеного заперечення відповідача-1 є обґрунтованими.

За таких обставин відповідальність за недостачу повинна бути покладена на вантажовідправника за угодою про перевезення відповідно до статті 105 Статуту залізниці, який здійснив навантаження своїми засобами.

Заперечення відповідача в частині, що зважування та видача вантажу відбулося не на станції призначення судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії КДГМК «Криворіжсталь»і станцій примикання Кривий Ріг, Кривий Ріг Головний, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці, затвердженого 14.01.2003р. для виконання операцій по прийому і здачі вагонів на станціях Східна-Приймально відправна і Новобункерна залізниця утримує філії технічної і товарної контор станції примикання Кривий Ріг Головний.

Відповідно до п.10.Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці та зазначена норма не вимагає безпосередньої участі начальника станції (його заступника), начальника вантажного району в перевірці маси вантажу.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2. В позові до відповідача -1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на відповідача-2.

Керуючись ст. 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 306, 525,526, 920, 924 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 265, 266 Господарського кодексу України, ст. 105, 111, 129 Статуту залізниць України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничо-збагачувальна фабрика «Індустрія» - 91019, м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 64а, код ЄДРПОУ 32864211 (п/р 2600630185068 в ФЛЦВ “Промінвестбанк”, м. Луганськ, МФО 304308) на користь Відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг”–50095, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе,1, код ЄДРПОУ 24432974 (п/р 26007301153054/980 в Філії “Центрально-міського відділення “Промінвестбанку”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, МФО 305493) вартість недостачі –1594,10 грн (одна тисяча п’ятсот дев’яносто чотири грн 10 коп), витрати по сплаті державного мита –102,00 грн (сто дві грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн).

В позові до Відповідача –1 відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано