Рішення № 35432252, 15.11.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11875/13-ц,

провадження № 2/201/3345/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Трещова В.В.

при секретарі - Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Актабанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 20 серпня 2012 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір №0860992001/Т/972121, на положеннях та умовах якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком з 20 серпня 2012 року по 19 серпня 2014 року. Договором також передбачений обовязок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, які включаються в суму щомісячного платежу. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кошти в розмірі 10000 гривень. Відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором належним чином, тому, станом на 17.09.2013 року сума заборгованості складала 14 940,81 гривень. У звязку з викладеним позивач просив суд розірвати кредитний договір, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача відповідно до п.4 ч. 2 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України та винести по справі заочне рішення

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 20 серпня 2012 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 0860992001/Т/972121 (а.с.6,7), на положеннях та умовах якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком з 20 серпня 2012 року по 19 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 2.1.1. кредитного договору процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 0,01% річних, які включаються в суму щомісячного платежу.

Відповідно до п. 2.1.3. кредитного договору погашення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводженя кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, 15 (пятнадцятого) числа кожного місяця рівними частинами в сумі 726,71 гривень, з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 19.08.2014 року. (а.с.9)

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кошти в розмірі 10000 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № 357042 від 20.08.2012 року.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, тому позивачем відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, в якій зазначалось про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується копією вказаного листа (а.с. 10).

Згідно п. 4.3.4. кредитного договору позичальник зобовязаний погасити банку кредит в повному обсязі в строк, встановлений п.п. 2.1.3. договору.

В порушення умов п. 2.1.3., 4.3.4., 4.3.5., кредитного договору відповідач не здійснив погашення кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом у встановлені договором строки.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором належним чином, тому, станом на 17.09.2013 року сума заборгованості відповідача складала 14 940,81 гривень, де: 5 416,42 гривень заборгованість по тілу кредиту; 0,81 гривень заборгованість по відсоткам нарахована за період з 20.08.2012 року по 14.09.2013 року; 4 030 гривень заборгованість по комісіям за супроводження кредиту нарахованим за період з 20.08.2012 року по 31.08.2013 року; штраф за прострочення строків погашення кредиту 600 гривень, нарахований за період з 20.08.2012 року по 31.08.2013 року. Поточна заборгованість складає: по тілу кредиту 4 583,58 гривень; по комісіям за супроводження кредиту 310 гривень, нарахованим за період з 01.09.2012 року по 16.09.2013 року.

Відповідності до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 4.2.3. кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) клієнтом своїх обовязків за кредитним договором, банк має право розірвати договір в судовому порядку.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 940,81 гривень (чотирнадцять тисяч девятсот сорок) гривень 81 копійку.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору суд приходить до наступного. Пунктом 4.2.3. кредитного договору №0860992001/Т/972121 передбачено право позивача вимагати дострокового розірвання договору та/або дострокового погашення кредиту у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору. Таким чином, оскільки факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 умов спірного кредитного договору знайшов своє обєктивне підтвердження в ході судового розгляду, дана позовна вимога, також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 334,10 гривень, що підтверджується квитанціями (а.с. 3,4).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 76, 88, 212, 213, 214, 215, 224-229 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати кредитний договір №0860992001/Т/972121 від 20.08.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариство «Актабанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Холмогорська, буд. 13-а) на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк» (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 53, р/р 29094001000117 в ПАТ «Актабанк», код ЄДРПОУ 35863708, код МФО 307394) заборгованість за кредитним договором №0860992001/Т/972121 від 20.08.2012 року в розмірі 14 940,81 (чотирнадцять тисяч девятсот сорок) гривень 81 копійку, де: 5 416,42 гривень заборгованість по тілу кредиту; 0,81 гривень заборгованість по відсоткам нарахована за період з 20.08.2012 року по 14.09.2013 року; 4 030,00 гривень комісія за супроводження кредиту нарахованим за період з 20.08.2012 року по 31.08.2013 року; штраф за прострочення строків погашення кредиту 600 гривень, нарахований за період з 20.08.2012 року по 31.08.2013 року. Поточна заборгованість складає: по тілу кредиту 4 583,58 гривень; по комісіям за супроводження кредиту 310 гривень, нарахованим за період з 01.09.2012 року по 16.09.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Актабанк» у рахунок повернення судових витрат 334 гривні 10 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Трещов