Постанова № 35431597, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №805/11622/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представника позивача Сєдова О.М. (довіреність від 02.01.2013 р.),

представника відповідача Бабійчук Т.В. (довіреність від 20.03.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнення просив визнати протиправними дії відповідачів щодо встановлення позивачу 67 класу професійного ризику виробництва, скасувати повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва № 5501/06 від 16.07.2013 р., зобов'язати відповідачів відновити раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва з 01.01.2013 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погодився з таким судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування всіх обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 237 від 02.08.2012 р. «Про затвердження Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності» і зазначає, що діяльність підприємства не пов'язана з підземним видобуванням кам'яного вугілля, а тому не може мати 67 клас ризику, крім того, ступені ризику вугледобувних підприємств, що проводять підземні роботи, і підприємства, що займаються збагаченням вугілля, є зовсім різними. Апелянт, також наголошує на тому, що, згідно ч. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року. Так, до зміни класу професійного ризику у позивача був встановлений 41 клас, а тому дії відповідачів щодо зміни класу професійного ризику у середині 2013 року та встановлення його з 01.01.2013 р. є неправомірними. Крім того, апелянт зазначає, що визначення класу професійного ризику повинно відбуватися з урахуванням ризику настання виробничого травматизму та професійних захворювань, а не обґрунтовуватися виключно даними КВЕД.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області - проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області - до суду не прибув, що, відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 00176472, згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області основними видами його економічної діяльності за КВЕД-2010 є : 05.10 Добування кам'яного вугілля; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; (а. с. 9).

16 липня 2013 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропіллі Донецької області надіслано повідомлення ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про зміну класу професійного ризику виробництва, в якому зазначено, що з 01 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» віднесено до 67-го класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності (а.с.8).

Таке ж повідомлення було надіслано Фондом до УПФУ в м.Добропіллі та Добропільському районі, у зв»язку з чим УПФУ надіслало позивачу своє повідомлення від 16.07.2013 року про зобов'язання позивача з 01.01.2013 року сплачувати розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 49,7% (а. с. 7).

При цьому, відповідно до повідомлень УПФУ в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької від 07.05.2012 року №3027/06 та від 05.04.2013 року № 1023/04 позивача було віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва з розміром єдиного внеску 38,00% (а.с.48,49).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив з того,що відповідачем доведено наявність правових підстав для зміни позивачеві класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, тому він діяв правомірно.

Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації № 441 від 22.10.1996 року затверджений Державний класифікатор України ДК 009-96.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 № 13.09.2000 року затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 375 на зміну КВЕД ДК 009:96 було запроваджено класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (далі КВЕД 2005).

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» з 1 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 08 лютого 2012 року затверджений Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (далі Порядок № 237).

Цим Порядком визначений механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ", затвердженим в установленому порядку ( п. 1, 3 Порядку № 237).

Відповідно до п. 2 Порядку № 237, клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Розрахункова складова частина страхового внеску - частина ставки страхового внеску з урахуванням значення інтегрального показника професійного ризику виробництва для страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності (далі - інтегральний показник) та видатків такої сукупності, пов'язаних із забезпеченням страхування.

Страхова галузева сукупність видів економічної діяльності - види економічної діяльності, об'єднані для визначення класу професійного ризику виробництва у порядку, затвердженому правлінням Фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у п.1,2 якого встановлено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком. Галузі економіки іменуються відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.

Згідно до п.12 цього Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

В свою чергу, постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010р. № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010р. за № 1337/, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (надалі Порядок №30 від 30.11.2010р.), у п.3.4 якого встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва (додаток до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 N 1423).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що клас професійного ризику виробництва залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається згідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423.

У зв'язку із запровадженням КВЕД-2010 позивачу за основним видом економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» було встановлено код 05.10, при цьому, згідно Порядку №237, код 05.10 було віднесено як до 41 класу ризику (в частині відкритого видобування кам»яного вугілля). Так і до 67 класу ризику (крім відкритого видобування кам»яного вугілля).

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що, оскільки діяльність ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» не пов»язана з підземним видобуванням кам»яного вугілля, він не може мати 67 клас ризику.

В методологічних основах та поясненнях до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 396 від 23.12.2011 року, у розділі 05 «Добування кам'яного та бурого вугілля» зазначено, що цей розділ включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та іншої операції, необхідні для транспортування тощо).

Клас 05.10 «Добування кам'яного вугілля» включає:- добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом;- очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Цей клас також включає: одержування кам'яного вугілля з підвалів. Тобто, згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, до класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» не включено діяльність, пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля.

Відповідно до перехідної таблиці перекодування видів економічної діяльності підприємств для проведення державних статистичних спостережень (з КВЕД - 2005 на КВЕД-2010), яка розміщена на офіційному сайті Державної служби статистики України код 10.10.1 за КВЕД - 2005 передбачає «Добування та збагачення кам'яного вугілля» та код 05.10 за КВЕД-2010 передбачає тільки «Добування кам'яного вугілля» .

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2013 року № 113» Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатору було відновлено до 31.12.2013 року, тому, оскільки позивачем вид діяльності за весь період не змінювався, відповідно до класифікатора ДК 009:2005 він продовжує вид діяльності, пов'язаний з агломерацією та збагаченням кам'яного вугілля , що віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», перегляд належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності відповідач зобов'язаний був провести з початку поточного року за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік , а не в третьому кварталі 2013 року.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій і вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення.

Разом з тим, позовні вимоги щодо неправомірності дій управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області не підлягають задоволенню, оскільки вищенаведеним установлена неправомірність дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області, які, в свою чергу, стали підставою для надіслання позивачу повідомлення УПФУ від 16.07.2013 року.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 805/11622/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області щодо встановлення Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» 67 класу професійного ризику виробництва.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області відновити Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва з 01.01.2013 р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова в повному обсязі складена 25 листопада 2013 року.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко