Ухвала суду № 35431484, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/5030/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс-Південь» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Електросервіс-Південь» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському район м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Суворовському район м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2013 року №0000692210 щодо донарахування податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 144 664 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 130 00,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством податкового кредиту на підставі нікчемних правочинів, укладених з контрагентами-постачальниками, у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, вказані висновки суперечать чинному законодавству.

Відповідач заперечень на позов не надав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 05 липня 2013 року №0000692210.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Суворовському район м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі наказу керівника ДПІ від 03 червня 2013 року №662, направлення на перевірку від 03 червня 2013 року №594/22-2 та №593/22-1 посадовими особами відповідача в період з 04 по 10 червня 2013 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», МПП «ЛАРС», ПП «СЕГМЕНТ ЮГ», ПП «СІ ТІ ДЖІ» за період з лютого 2010 року по січень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1987/22-1 від 17 червня 2013 року, на підставі якого було встановлено безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ за вказаний період часу в загальній сумі 146 573 грн., що є порушеннями пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст. 185, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст. 201 ПК України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 05 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000692210 про донарахування ПДВ на загальну суму 144664,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 13000,50 грн..

Між позивачем та ТОВ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» був укладений договір підряду від 01 березня 2011 року №1311, фактичне виконання якого підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт, відомостями про вартість виконаних робіт, накопичувальною відомістю по рахунку №631 позивача, ліцензією ТОВ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» на право здійснення будівельних робіт в галузі містобудування, податковими накладними на всю суму оплаченої вартості виконаних робіт.

Між позивачем та МПП «ЛАРС» був укладений договір підряду від 24 жовтня 2011 року №2410, фактичне виконання якого підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт, відомостями про вартість виконаних робіт, накопичувальною відомістю по рахунку №631 позивача, ліцензією МПП «ЛАРС» на право здійснення будівельних робіт в галузі містобудування, податковими накладними на всю суму оплаченої вартості виконаних робіт.

Між позивачем та ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» був укладений договір підряду від 17 березня 2011 року №81, від 21 березня 2011 року №82, фактичне виконання яких підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт, відомостями про вартість виконаних робіт, накопичувальною відомістю по рахунку №631 позивача, ліцензією ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» на право здійснення будівельних робіт в галузі містобудування, податковими накладними на всю суму оплаченої вартості виконаних робіт.

Між позивачем та ТОВ «СЕГМЕНТ ЮГ» був укладений усний договір поставки, відповідно до якого на адресу позивача були поставлені товарно-матеріальні цінності, які були ним оплачені на адресу постачальника, в тому числі ПДВ, що підтверджується, видатковою накладною, податковою накладною на всю суму оплаченої вартості отриманих ТМЦ та документ про оплату їх вартості.

Між позивачем та ТОВ «СІ ТІ ДЖІ» був укладений усний договір поставки, відповідно до якого на адресу позивача були поставлені товарно-матеріальні цінності, які були ним оплачені на адресу постачальника, в тому числі ПДВ, що підтверджується, видатковими накладними, податковими накладними на всю суму оплаченої вартості отриманих ТМЦ та документом про оплату їх вартості.

Для з'ясування питання щодо правомірності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ по вищезазначеним угодам позивачем було замовлено проведення експертного економічного дослідження.

За результатами дослідження вищезазначених первинних документів бухгалтерського обліку позивача, судовий експерт Кравчук В.В. у експертному висновку від 25 червня 2013 року №1/06 зазначив:

«Проведеним дослідженням підтверджено право позивача згідно поданих для дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «РЕКОНСТРУКЦІЯ», ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», МПП «ЛАРС», ПП «СЕГМЕНТ ЮГ», ПП «СІ ТІ ДЖІ» за період з лютого 2010 року по січень 2012 року».

Дослідженням встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 17.06.2013 року №1987/22-1 відносно завищення ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» податкового кредиту з ПДВ з лютого 2010 року по січень 2012 року на суму 146 573 грн. за період, у зв'язку із порушенням пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст. 185, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст. 201 ПК України зроблені без проведення дослідження усіх первинних документів та не відповідають фактичним обставинам та документам, в зв'язку із чим, вони не підтверджуються судовим експертом.

Представником відповідача не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів висновки судового експерта, які викладені у експертному висновку від 25 червня 2013 року №1/06.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товарів та послуг його контрагентами і, тому, висновок податкового органу про безтоварність укладених позивачем угод є помилковим, відповідно, прийняте ним податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вказується, що позивач неправомірно формував податковий кредит на підставі нікчемних правочинів, укладених з контрагентами постачальниками.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так, нікчемність договорів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками відповідач обумовлює виключно актами інших ДПІ про неможливість проведення зустрічних звірок та перевірок цих контрагентів-постачальників.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

Отже, згідно з зазначеним Порядком, акт перевірки позивача повинен був ґрунтуватися на дослідженні обставин його фінансового-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками, а не на актах про неможливість проведення зустрічних звірок цих контрагентів.

Судом першої інстанції встановлено, що реальність укладених позивачем договорів підряду та поставки підтверджується належним чином складеними первинними документами. Крім того, виконавці вказаних договорів мають відповідні ліцензії на провадження будівельної діяльності.

Колегія суддів зазначає, що посилання інших ДПІ, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок, на відсутність у постачальника об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як беззаперечний доказ фіктивності спірних операцій. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт постачальником. Також, не можуть бути прийняті до уваги пояснення певних осіб, допитаних як свідки в межах кримінальної справи, оскільки справжність цих пояснень не підтверджена відповідною постановою у кримінальній справі.

Вказуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, апелянт, на обґрунтування цих доводів, наводить лише перелік актів інших ДПІ та норм законодавства, не зазначаючи при цьому в чому саме полягають порушення, допущені судом.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу цілком необґрунтованою, а висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 листопада 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець