Рішення № 35431102, 19.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.Справа № 922/4162/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 159501,30 грн. за участю представників:

позивача - Курашов О.К., довіреність від 28.10.2013 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 159501,30 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення № Ка-05-12/Р від 20.06.2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 156375,66 грн. (з врахуванням ПДВ), пеню в розмірі 1716,13 грн. та 3 % річних в розмірі 1409,51 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4162/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2013 року о 10:40.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 05 листопада 2013 року об 11:20; від 05 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 19 листопада 2013 року о 10:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

19 листопада 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли пояснення до позовних вимог (вх. № 42839) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, 11.11.2013 року на адресу суду повернулась ухвала від 02.10.2013 року, яка була направлена на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві, з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.10.2013 року місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1 - саме на зазначену адресу господарським судом направлялись всі процесуальні документи у даній справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20 червня 2012 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення №№ 1-:-15 загальною площею 266,2 кв.м. в нежитловій будівлі Літ "Б-2", які знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 (далі - Приміщення", та майно, яке знаходиться у вказаних приміщеннях, перелік якого буде викладено у Акті прийому - передачі до цього Договору, вказаному в п. 3.1, при цьому строк оренди починається з дати підписання Сторонами Акту прийому - передачі до цього Договору (п. 1.1 Договору).

Приміщення надається для використання у якості кафе (ресторану).

Цільове призначення використання Приміщення протягом строку дії даного Договору може бути змінено за письмовим погодженням Сторін, шляхом внесення відповідних змін до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 спірного Договору від 20.06.2012р., приміщення та майно надається орендареві (відповідачу) в користування з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі Приміщення до 31 січня 2015 року.

Пунктом 4.1 Договору, орендар (відповідач) зобов'язався вносити орендну плату в розмірі та в строки, визначені цим Договором.

Згідно з п. 4.2 Договору, орендна плата складається з:

- плати за користування Приміщенням та майном, що знаходиться в Приміщенні та передано в користування за актом приймання - передачі;

- відшкодування витрат Орендодавця на оплату комунальних послуг та на утримання будівлі і прибудинкової території.

Орендна плата нараховується орендареві (відповідачу) з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі Приміщення та майна до цього Договору (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили розмір орендної плати за місяць, а саме, плата за користування Приміщенням та майном:

- з дати підписання Сторонами Акту приймання - передачі Приміщення та майна до цього Договору до 31.10.2012 року сума - 16000,00 грн. за один місяць з урахуванням ПДВ 20 %;

- з 01.11.2012 року до 31.01.2013 року сума - 21000,00 грн. за один місяць з урахуванням ПДВ 20 %;

- з 01.02.2013 року до 31.01.2014 року сума - 27000,00 грн. за один місяць з урахуванням ПДВ 20 %;

- з 01.02.2014 року по 31.01.2015 року сума - 32000,00 грн. за один місяць з урахуванням ПДВ 20 %;

- відшкодування витрат орендодавця (позивача) на утримання будівлі і прибудинкової території в розмірі 8,70 грн. за кожний кв.м. орендованої площі;

- відшкодування витрат орендодавця (позивача) на оплату комунальних послуг, згідно рахунків орендодавця (позивача), які повинні надаватись орендарю (відповідачу) до 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється відшкодування, виходячи із показань приборів обліку та встановлених тарифів на комунальні послуги.

Відповідно до п. 4.5 Договору, плата за користування Приміщенням та відшкодування витрат Орендодавця (позивача) на утримання будинку і прибудинкової території сплачується Орендарем (відповідачем) щомісячно авансом, не пізніше 25 числа місяця, який передує сплачуваному місяцю.

Згідно з п. 4.6 вищенаведеного Договору, плата за перший і останній календарні місяці користування Приміщенням та майном сплачується орендарем шляхом 100 % (стовідсоткової) попередньої оплати протягом трьох банківських днів з моменту підписання Акту приймання - передачі Приміщення та майна.

Авансовий платіж за останній місяць оренди утримується Орендодавцем (позивачем), як забезпечення виконання зобов'язань орендаря (відповідача) з оплати комунальних послуг за останній місяць оренди за даним Договором.

Як свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання - передачі нежитлового приміщення та Акти приймання - передачі майна, позивач свої зобов'язання за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012 року виконав в повному обсязі та 05 липня 2012 року передав орендарю (відповідачу) в строкове платне користування нежитлові приміщення №№ 1-:-15 загальною площею 266,2 кв.м. в нежитловій будівлі Літ "Б-2", які знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 та майно, яке знаходиться у вказаних приміщеннях (арк. справи 19-23).

Проте відповідач, в порушення умов договірних зобов'язань, оплату в строки, встановлені умовами спірного Договору від 20.06.2012 року своєчасно та в повному обсязі не проводив, на підставі чого у останнього станом на 26.11.2012 року перед позивачем за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 80263,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № Кп-05-12/Р-РД про реструктуризацію заборгованості з орендної плати, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості з орендної плати, яка у останнього виникла за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. та станом на 26.11.2012 року становить 80263,35 грн. за період з 01.08.2012 року по 26.11.2012 року, яка включає в себе: заборгованість по оплаті за користування приміщенням - 45775,48 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат позивача на оплату комунальних послуг та на утримання будівлі та прибудинкової території - 34487,87 грн. (п. 1.1 цього Договору (арк. справи 44-45).

Відповідно до п. 2.3.1 вищенаведеного Договору від 26.11.2012 року, відповідач зобов'язався у період погашення реструктуризованої заборгованості, визначений в п. 2.1 Договору, щотижня сплачувати на користь позивача 16052,67 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідно до наведеного в цьому Договорі графіку платежів.

Проте з боку відповідача жодної сплати на користь позивача за вищенаведеним Договором про реструктуризацію заборгованості з орендної плати від 26.11.2012 року не здійснено.

Відповідач, повідомленням від 14.01.2013 року повідомив позивача про бажання зі свого боку достроково розірвати спірний Договір оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012 року (арк. справи 46).

У відповідь на вищенаведене Повідомлення, позивач, своїм Листом - Повідомленням за вих. № 21 від 17.01.2013 року повідомив відповідача про наявну заборгованість за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. в розмірі 151175,78 грн., що складається з: 87775,48 грн. заборгованості по оплаті за користування приміщення та 64400,30 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат орендодавця (арк. справи 47).

Так, 01 лютого 2013 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р., відповідно до якого сторони дійшли згоди про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. з 01.02.2013 року, також, сторони погодили, що станом на 01.02.2013 року заборгованість відповідача за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. становить 156375,66 грн., яка включає в себе: 87775,48 грн. за користування приміщенням, 68600,18 грн. експлуатаційні витрати орендодавця. Орендар (відповідач) зобов'язується виконати зобов'язання з погашення заборгованості в розмірі 156375,66 грн. до 15 травня 2013 року (п. 4 цього Договору).

Таким чином, з 01.02.2013 року спірний Договір оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. вважається розірваним.

Одночасно, 01 лютого 2013 року між сторонами укладено Договір № Кп-05-12/Р-РД про реструктуризацію заборгованості з орендної плати, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості з орендної плати, яка у останнього виникла за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. та станом на 01.02.2013 року становить 156375,66 грн. за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року, що складається з: заборгованості з оплати за користування приміщенням - 87775,48 грн., заборгованості з відшкодування витрат позивача на оплату комунальних послуг та на утримання будівлі та прибудинкової території - 68600,18 грн. (п. 1.1 цього Договору (арк. справи 42-43).

Відповідно до п. 2.3.1 вищенаведеного Договору від 01.02.2013 року, відповідач зобов'язався у період погашення реструктуризованої заборгованості, визначений в п. 2.1 цього Договору, сплачувати на користь позивача в рахунок погашення заборгованості відповідно до наведеного в цьому Договорі графіку платежів.

Проте з боку відповідача жодної сплати на користь позивача за Додатковою угодою № 1 від 01.02.2013 року про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. та за Договором № Кп-05-12/Р-РД про реструктуризацію заборгованості з орендної плати не здійснено.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії за вих. №№: 471 від 12.11.2012 року; № 516 від 10.12.2012 року; № 04 від 09.01.2013 року та № 62 від 12.02.2013 року, в яких просить останнього в семиденний термін сплатити в добровільному порядку наявну заборгованість (арк. справи 56-60), проте відповідач відповіді позивачу за зазначені претензії не надавав та заборгованість не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений Договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення 156375,66 грн. заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р. за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року, яка включає в себе: заборгованість по оплаті за користування приміщенням - 87775,48 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат позивача на оплату комунальних послуг та на утримання будівлі та прибудинкової території - 68600,18 грн., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1409,51 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 1409,51 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 1383,15 грн., в частині стягнення 26,36 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Також, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1716,13 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2 Договору оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р., сторони передбачили, що у разі невчасного або не в повному обсязі перерахування плати за користування приміщенням та майном, Орендар (відповідач) сплачує Орендодавцеві (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені в розмірі 1716,13 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 1405,11 грн., в частині стягнення 311,02 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даному разі, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 549, 611, 651, 759, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, п/р 26002301318 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, ІПН 140736726572, код ЄДРПОУ 14073675) - 156375,66 грн. заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № Кп-05-12/Р від 20.06.2012р., 1383,15 грн. 3 % річних, 1405,11 грн. пені, 3183,27 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.