Рішення № 35431087, 07.11.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 р. Справа №917/1934/13

за позовом Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" вул. Молодіжна, буд.8, м. Комсомольськ, 39800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой", вул. Будівельників, 16, м. Комсомольськ, 39800

про стягнення грошових коштів в сумі 11684,98 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Рубан Н.Б., довіреність № 1490 від 27.05.2013 року

від відповідача: Прищепа Л.М., довіреність № 1967 від 07.10.2013 року

В судовому засіданні 07.11.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" 9220,66 гривень пені, 2332,54 гривень 3% річних, 131,78 гривень інфляційних за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №792 від 12.09.2012 року ( в редакції клопотання позивача від 22.10.2013 року про зменшення розміру позовних вимог).

22.10.13 року від позивача до суду надійшло клопотання про уточнення та зменшення позовних вимог, в якому позивач прохав суд стягнути з ТОВ "Феррострой" 9220,66 гривень пені, 2332,54 гривень 3% річних, 131,78 грн. інфляційних, оскільки 02.10.2013 року відповідач сплатив основний борг в сумі 81074,63 грн.

Суд ухвалою від 22.10.2013 року прийняв клопотання позивача до розгляду та розглядає спір в межах предмету в редакції клопотання позивача від 22.10.2013 року.

07.11.2013 року від позивача надійшла заява в якій позивач просить суд залучити до матеріалів справи розрахунок пені, інфляційних, 3% річних та стягнути з відповідача: пеню в сумі 8 907,09 грн., 3% річних в сумі 2332,54 грн., 131,78 грн. інфляційних за період вказаний в розрахунку.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, передбачені ч.4 ст.. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Суд розцінює подану позивачем заяву, в якій він просить суд стягнути з відповідача 8907,09 гривень пені, 2332,54 гривень 3% річних, 131,78 гривень інфляційних, як зменшення позовних вимог. Враховуючи викладене, суд приймає заяву позивача від 07.11.2013 року до розгляду і розглядає позовні вимоги в новій редакції.

В судовому засіданні представник позивача виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Представник відповідача проти позову заперечує, вказуючи на помилки позивача при нарахуванні пені і просить суд відповідно до ч2. ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

12.09.2012 року між позивачем (теплопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №792 (далі - договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергією в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався оплачувати за одержану теплову енергію щомісячно в термін передбачений цим договором за встановленими нормами і тарифами затвердженими виконавчим комітетом Комсомольської міської ради від 17 жовтня 2011 року за №681 з розрахунку на 2 кв. метр опалювальної площі і 1 куб. метр гарячої води або за показаннями засобів обліку теплової енергії та гарячої води (п.1. договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються споживачем самостійно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та додатку №4.

Відповідно до п.1. та п.1.1. додатку до договору №4 оплата за спожиту теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання приміщень ТОВ "Феррострой", які обладнано загальним приладом обліку теплової енергії на опалення та підігрів води, здійснюється протягом року за фактом споживання теплової енергії за тарифом 879,79грн. з ПДВ за 1Гкал, згідно рішення виконавчого комітету Комсомольської міської Ради від 07 жовтня 2011р. №681.

Вартість теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання розраховується за фактичним споживанням за показанням комерційного приладу обліку теплової енергії відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період.

В пункті 15 договору сторони визначили, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Зазначену кількість теплової енергії споживач розраховує самостійно - за нормативами, у разі комерційного обліку - на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії. Для опалення: за попередній опалювальний період, для гарячого водопостачання: за попередні три місяці.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків за теплову енергію згідно договору №792 від 12.09.2012 року нараховано відповідачу:

пеню в сумі 8907,09 грн., за період з 24.01.2013 року по 10.06.2013 року;

3% річних в сумі 2332,54 грн., за період з 24.01.2013 року по 16.09.2013 року;

інфляційні втрати в сумі 131,78 грн. за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Вирішуючи позов про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Сторонами в п. 7.2.3. договору узгоджено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше ставки установленої законодавством.

На підставі викладеного позивачем заявлено до стягнення 8 907,09 гривень пені за період з 24.01.2013 року по 10.06.2013 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Представником відповідача в судовому засіданні було озвучено письмове клопотання про зменшення розміру неустойки відповідно ч2. ст. 233 ГК України та п.3 ст. 83 ГПК України.

Так, дійсно, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач в даному клопотанні посилається на те що, основний борг ним було сплачено у добровільному порядку, до розгляду справи по суті. Також відповідач зазначає, що стягнення заявленої позивачем пені, 3% річних та інфляційних може призвести до ускладнення його фінансового стану. В підтвердження викладеного відповідачем було надано суду довідку з Банку "Фінанси та Кредит" №9-313000/229 від 04.11.2013 року про залишок коштів на своєму рахунку станом на 04.11.2013 року в сумі 330,07 грн.

Жодних інших доказів на підтвердження свого складного фінансового стану відповідачем суду надано не було.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Позивач згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" має право за несвоєчасні розрахунки відповідача за теплову енергію нарахувати йому пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Натомість позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, яка нарахована лише в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, що значно менше ніж це передбачено Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Отже, враховуючи майновий стан сторін, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, врахувавши інтереси обох сторін суд не вбачає підстав для зменшення пені, оскільки її розмір не є значним та заявлено позивачем у меншому розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення стягнення пені в розмірі 8907,09 гривень за період з 21.01.2013 року по 23.07.2013 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі викладеного позивачем за період з 24.01.2013 року по 17.09.2013 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 2332,54 гривень та інфляційних в розмірі 131,78 гривень за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Судом перевірено нараховані позивачем 3% річних та інфляційних. Дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку та обґрунтовано заявлені позивачем до стягнення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Отже, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (вул. Будівельників, 16, м. Комсомольськ, 39800, р/р 26005003827901 у АТ "Банк Фінанси та кредит", МФО 300131, код ЄДРПОУ 35107305) на користь Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" (вул. Молодіжна, буд.8, м. Комсомольськ, 39800, р/р 26008003919601 у АТ "Банк Фінанси та кредит", МФО 300131, код ЄДРПОУ 13940851) 8907,09 гривень пені, 2332,54 гривень 3% річних, 131,78 гривень інфляційних, 1720,50 гривень судового збору.

Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

повне рішення складено 08.11.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.