Ухвала суду № 35430289, 30.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р.Справа № 820/4800/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4800/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП"

про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

13.06.2013 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП", в якому просило стягнути з ВАТ "Ізюмське РТП" на користь управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 26.05.2013 року (за період діяльності з 01.09.2011 по 25.05.2013) в сумі 33 589,03 грн. в т.ч. : по Списку №2 - 5 912,47 грн., по Списку №1 -27 676,56 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" на користь управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму: 33589.03 грн. станом на 26.05.2013 року (за період діяльності з 01.09.2011 по 25.05.2013), а саме: по Списку №2 - 5 912,47 грн. , по Списку №1 -27 676,56 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін, справу розглянути без участі представника позивача.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно до п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" - ОСОБА_1, ОСОБА_2- призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, що підтверджується довідками, які містяться в матеріалах справи.

Згідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишньому працівнику Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" - ОСОБА_3 -призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, що підтверджується відповідною довідкою. (а.с. 85).

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 Управлінням Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області направлено рекомендованою поштою на адресу ВАТ "Ізюмське РТП" розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", а саме розрахунки за період діяльності з 01.09.2011 по 25.05.2013 (а.с.26-64). Зазначені розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.7-25).

Загальна сума фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а","б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " склала 33589,03 грн., в т.ч. по Списку №2 - 5 912,47 грн. , по Списку №1 -27 676,56 грн.

У зв'язку із несплатою в добровільному порядку суми заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначених сум в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем станом на день розгляду справи залишається не сплаченою і складає 33589,03 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими.

Разом з тим, при прийнятті постанови судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 13.06.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

При цьому колегія суддів зазначає, що спірних правовідносин ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI не застосовується, виходячи з наступного.

Згідно ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій мають іншу правову природу, ніж недоїмка, штраф та пеня (в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Тобто, положення ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на спірні правовідносини не розповсюджується.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за період з вересня 2011 року по листопад 2012 року підлягає скасуванню та в силу приписів статті 100 КАС України - залишенню в цій частині без розгляду.

Переглянувши ж постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з грудня 2012 року по травень 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР одним з об'єктів оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-ІУ від 09.07.03 р.

Пунктами 6.4-6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону 1058-ІУ (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п. 6.8. розділ 6 цієї Інструкції відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, щомісячно до 25 числа.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним у попередньому абзаці, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками N 1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Відповідно до п. 6.10 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2012 рік, які виплачені пенсіонерам та направлено належним чином на адресу відповідача.

Між тим, відповідач не надав ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів щодо сплати заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно посилань апелянта на те, що у зв'язку з триванням ліквідаційної процедури нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку підприємства сплачувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 80 Цивільного кодексу визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом - за рішенням суду або відповідного органу державної влади.

Згідно ч.6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Як правомірно враховано судом першої інстанції з матеріалів справи не вбачається, що до державного реєстру внесено запис про припинення діяльності відповідача на момент розгляду справи.

Згідно ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку суми позову, наданого позивачем, сума заборгованості відповідача по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списками N 1 і N 2, за період з грудня 2012 року по травень 2013 року становить - 8781,95 грн., в тому числі по Списку №2 - 410,39 грн. , по Списку №1- 8371,56 грн. Поточна заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у ВАТ "Ізюмське РТП" виникла під час роботи ліквідаційної комісії. Доказів щодо включення заборгованості в реєстр вимог кредиторів відповідач до суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності позовних вимог позивача про стягнення в судовому порядку з відповідача суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2012 року по травень 2013 року на загальну суму 8781,95 грн., в тому числі : по Списку №2 - 410,39 грн. , по Списку №1- 8371,56 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.99,100, 160, 167, 195, 197, п.4 ч.1 ст. 198, ст.200, п.4 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4800/13-а скасувати в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське РТП" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списками N 1 і N 2 за період з вересня 2011 року по листопад 2012 року в сумі 24807,08 грн., залишити адміністративний позов в цій частині без розгляду.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року по справі №820/4800/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Бартош Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.