Постанова № 35430217, 18.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. 10 год.55 хв.Справа № 821/3092/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - Морозової О.Я., Куліди А.О.,

представника відповідача - Періна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод"

до Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0000402200, яким збільшено суму податку на прибуток за основним платежем - на 48101,0 грн., за фінансовими санкціями - 24050,0 грн., № 0000412200, яким збільшено суму податку на додану вартість за основним платежем - на 42121,0 грн., за фінансовими санкціями - на 21060,0 грн., № 0000422200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3690,0 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновок відповідача про безтоварність господарських операцій між ПАТ " Бериславський машинобудівний завод" та ТОВ "Технопромгруп" у період лютий, березень, листопад 2012 року ґрунтується виключно на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ "Технопромгруп" щодо підтвердження господарських відносин із його контрагентами підприємствами - продавцями та підприємствами - покупцями, у зв'язку із відсутністю ТОВ за юридичною адресою. Між тим, факт поставки товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких позивачем правомірно сформовано витрати та податковий кредит підприємства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПАТ " Бериславський машинобудівний завод" та ТОВ "Технопромгруп" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період лютий, березень, листопад 2012 року. Відповідач вказує, що даним актом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (комплектуючі матеріали) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям. Відповідно позивач не мав можливості здійснювати операції з оприбуткування товару від ТОВ "Технопромгруп", не мав право на формування податкового кредиту у лютому 2012р. на суму ПДВ 20813,93 грн., в березні 2012р. на 21306,67 грн., в листопаді 2012р. на 3690 грн. та витрат на загальну суму 229055,0 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступні обставини.

Бериславською міжрайонною Державною податковою інспекцією Херсонської області проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ " Бериславський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Технопромгруп" за період лютий, березень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 23.04.2013р. № 103/22/00211004.

За результатами перевірки встановлені порушення позивачем:

-п. 138.2, пп.14.1.27 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати, на суму 229055,0 грн., донараховано податок на прибуток на суму 48101,5 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1-200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно: заниження задекларованої суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного періоду, та відповідно суми, нарахованої до сплати відповідно за звітний період лютий 2012 року на суму 20814,0 грн., березень 2012 року на суму 21307,0 грн.; завищення задекларованої суми від'ємного значення різниці між сумою податкового значення та податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 3690,0 грн. та відповідно від'ємного значення, яке враховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Під час перевірки податковим органом використані акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп" (код 37301047) ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.02.2013 року № 653/226/37301047 та № 648/226/37301047. Податковим органом не підтверджено факту реалізації товарів на адресу ПАТ "Бериславський машинобудівний завод", оскільки фінансово-господарські операції ТОВ "Технопромгруп" з придбання цього ж товару у відповідних періодах є недійсними, а угоди нікчемними.

За матеріалами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Технопромгруп" не знаходиться за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, вул. Щорса, буд.1.

На підставі цього Бериславською МДПІ зазначило, що ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" неправомірно віднесено до складу витрат витрати по придбанню товарів, які не підтверджені первинними документами.

За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції ТОВ "Технопромгруп" містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі подальші угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Технопромгруп" та відповідних сум до валових витрат.

На підставі акту перевірки від 23.04.2013р. № 103/22/00211004 відповідачем 13.05.2013 року винесені податкове повідомлення - рішення № 0000402200, яким збільшено суму податку на прибуток за основним платежем - на 48 101,0 грн., за фінансовими санкціями - 24050,0 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000412200, яким збільшено суму податку на додану вартість за основним платежем - на 42121,0 грн., за фінансовими санкціями - на 21060,0 грн., № 0000422200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3690,0 грн.

За приписами Податкового кодексу України до витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та витрат;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" уклало договір поставки № 369 від 03.01.2012 року з ТОВ "Технопромгруп", згідно якого у 2012 році отримувало комплектуючі матеріали та сплачувало узгоджену сторонами за договором суму коштів.

Факт виконання умов договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами - видатковими накладними, прибутковими ордерами, податковими накладними.

Транспортування придбаного у ТОВ "Технопромгруп", товару здійснювалось ПП ОСОБА_4 що підтверджується товарно-транспортною накладною від 30.03.2012р. відповідно до якої замовником та вантажоодержувачем товару (краска "Дюкер") є ПАТ "Бериславський машинобудівний завод", вантажовідправник ТОВ "Технопромгруп". Також позивач самостійно здійснював доставку товару від ТОВ "Технопромгруп", на підтвердження чого позивачем надані товарно-транспортна накладна від 29.11.2012р., копії наказу № 98 від 27.02.2012р. про відрядження у м. Запоріжжя товарознавця ОСОБА_5, водія ОСОБА_6 для оформлення документів та отримання товару від ТОВ «Сакура» та ТОВ «Технопромгруп», посвідчень про відрядження, дорожнього листа, прибуткового ордеру та видаткової накладної, відповідно до яких було здійснено перевезення товару (кільця гумові).

Розрахунки між ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" та ТОВ "Технопромгруп", проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень.

Придбаний у ТОВ "Технопромгруп", товар призначений для використання у власній господарській діяльності, а саме для виготовлення деталей, що підтверджується відомостями про рух деталей за листопад, грудень 2012р., матеріальним звітом за грудень 2012р., лімітними картками за 2012, 2013 рр.

Як зазначається в ст. 9 Закону України № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними і допустимими доказом, що фіксують господарські операції та є підставою для включення зазначених у них сум до складу витрат з податку на прибуток підприємств.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту по операціях з контрагентом-постачальником, які були предметом перевірки.

Обставиною визнання угоди позивача такою, що не відбулася, податковий орган вказує на відсутність ТОВ "Технопромгруп" за юридичною адресою.

Суд не погоджується з позицією відповідача про відсутність ТОВ "Технопромгруп", за юридичною адресою, виходячи з наступного.

За матеріалами ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Технопромгруп" не знаходиться за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, вул. Щорса, буд.1.

Але, у договорі поставки, укладеному між АТ "БМЗ" та ТОВ "Технопромгруп" № 369 вказана інша адреса постачальника - м. Запоріжжя, вул. Південне шоссе, буд. 57, офіс 35.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ "Технопромгруп" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, офіс 35. Факт того, що підприємство протягом лютого - листопада 2012р. зареєстровано за вказаною адресою підтверджується витягом з єдиного державного реєстру від 05.11.2013р. Також саме із м. Запоріжжя від ТОВ "Технопромгруп" позивачу були відвантажені товари у лютому, березні, листопаді 2012р., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Податковий орган не надав суду докази, що ТОВ "Технопромгруп" не знаходилось за юридичною адресою на час здійснення господарської операції із позивачем. Акт ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки не є доказом, оскільки складений у лютому 2013 року, вже після завершення господарських операцій.

Крім цього судом встановлено, що у ЄДРПОУ станом на 01.10.2013р. статус відомостей про юридичну особу ТОВ "Технопромгруп" - підтверджено, інформація про відсутність за місцезнаходженням відсутня, що не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, суд не приймає до уваги обставини, викладені в акті від 23.04.2013р. № 103/22/00211004, оскільки вони не відповідають дійсності, і не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також суд відмічає, що податковий орган, при прийнятті рішення про зменшення витрат позивачу на суму придбаних у ТОВ "Технопромгруп" комплектуючих, не з'ясував використання позивачем придбаного товару у власній оподатковуваній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, суми витрат на матеріали, придбані у ТОВ "Технопромгруп", до складу витрат відносяться не на дату їх придбання (оприбуткування або списання коштів із рахунку у банку), а в періоді отримання доходів від реалізації продукції, виготовленої з цих матеріалів.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ "Технопромгруп" у лютому, березні, листопаді матеріали на загальну суму 229053,0 грн.

Проте як вбачається із інформації по використанню та включенню до складу витрат виробництва матеріалів, отриманих позивачем від ТОВ "Технопромгруп", товариство у 2012р. лише частково використало у виробництві власної продукції придбані від ТОВ "Технопромгруп" матеріали та включило до витрат в податковій декларації з податку на прибуток за 2012р., а саме - на суму 132303,51 грн. Решта матеріалів на суму 96750,48 грн. не використані у виробництві продукції 2012р. і залишились в залишках станом на 31.12.2012р. в механоскладальному, ливарному цехах, на матеріальному складі № 1.

Таким чином податковим органом зменшено витрати на матеріали, які фактично не були включені підприємством до складу собівартості реалізованої продукції та інших витрат 2012р. на суму 92936,0 грн. та відповідно донараховано податок на ще не отриманий прибуток від реалізації продукції.

Податковий орган не надав суду пояснень щодо підстав для таких дій.

Отже усі наведені доводи податкового органу щодо правомірності зменшення позивачу витрат та податкового кредиту були спростовані у судовому засіданні, інших доказів в обґрунтування правомірності свого рішення ДПІ не надала.

Таким чином, судження відповідача про безтоварність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень 13.05.2013 р., а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Бериславський машинобудівний завод".

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.05.2013р. № 0000402200, № 00004712200, № 0000422200.

Стягнути із державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1390,22 грн. (платіжне доручення від 06.08.2013р. № 3162).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 листопада 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1