Постанова № 35429451, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 листопада 2013 року 16 год. 08 хв. № 826/14826/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецімпорт" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання недійсним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 04 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 17 вересня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецімпорт" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва (також далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05 вересня 2013 року № 0007662204 та № 0007702204 (також далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Правомірність формування позивачем даних податкового обліку підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Ухвалою суду від 18 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 14 жовтня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його правонаступником - державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи законний представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 14 жовтня 2013 року. Пояснив, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки складені відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 14 по 20 серпня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 22 серпня 2013 року складено акт № 377/22.04/36994220 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" (також далі - ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь") за період із 01 травня по 31 липня 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 12201,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2012 року - 7126,00 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 5075,00 грн., чим порушено підпункт 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), та занижено податок на додану вартість (також далі - ПДВ) у загальному розмірі 11620,00 грн., у тому числі за: травень 2012 року - 2969,28 грн.; червень 2012 року - 3817,80 грн.; липень 2012 року - 4833,00 грн., чим порушено п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України.

На підставі акту перевірки, 05 вересня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0007662204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11620,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2905,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0007702204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12201,00 грн. за основним платежем та у розмірі 3051,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами законного представника позивача щодо наявності підстав для визнання недійсними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що перевірку проведено на підставі наказу від 14 серпня 2013 року № 525, копію якого вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку проведення перевірки.

Висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ ґрунтується на тому, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" документально не підтверджена.

Суд погоджується з таким висновком відповідача, оскільки позивачем у ході судового розгляду справи також не надано доказів, які б підтвердили факт реальності таких операцій.

Зокрема, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 14 травня 2012 року між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" укладено договір купівлі-продажу № 020512, за умовами якого вказане товариство зобов'язалось передати у власність позивача товар, а позивач - прийняти та оплатити його.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, платіжних доручень. Інших документів, які б безпосередньо підтвердили факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" суду не надано.

При цьому, у матеріалах справи також містяться копії документів, якими підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та іншими його контрагентами. Однак, такі документи, за переконанням суду, не є належними та допустимими доказами здійснення таких операцій між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь".

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.27, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, підпункту 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, з викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Проаналізувавши викладені положення та враховуючи, що законним представником позивача не надано суду доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", хоча про необхідність надання таких доказів судом наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність складання оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецімпорт" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання недійсними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецімпорт".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 11 листопада 2013 року